USD 42.00 42.35
  • USD 42.00 42.35
  • EUR 42.10 42.30
  • PLN 10.20 10.38

За ціною будинку в Конча-Заспі: хто задешево отримав суднобудівний завод-гігант «Океан»

5 Грудня 2018 23:04
Чергове колись стратегічне підприємство – миколаївський суднобудівний завод «Океан» минулого тижня продали з молотка. За минулі роки завод спустив на воду судна самого різного формату – від суховантажів до пересувних рибообробних баз, міг виробляти також військові кораблі.

Серед останніх проектів – ремонт легендарного плавучого крана «Захарій», який будував Подільсько-Воскресенський міст у Києві і звалився в Дніпро у 2011 році, а також крейсер «Україна», який вже кілька років «готовий на 95%».

З 2012 року підприємство балансувало на межі банкрутства. Але ціна, за яку його в підсумку продали, шокувала українську спільноту – трохи більше 122 млн грн при стартовій ціні в 1,8 млрд грн.

«По-суті, завод пішов за ціною будинку в Конча-Заспі. Навіть якщо порізати обладнання, яке там збереглося, на металобрухт, вийде в кілька разів дорожче», – зазначив економіст Олексій Кущ.

Інтриг в цій справі дві. По-перше, ім’я нового власника, якому вдалося за копійки прикупити «Океан».

По-друге, подальші перспективи цього підприємства. Адже з урахуванням ситуації в Азовському морі і плачевного стану українського флоту, у заводу міг би з’явитися другий шанс.

«Він потребує реконструкції, але в принципі може випускати морські судна, в тому числі, військові», – говорить Кущ.

Кому міг знадобиться «завод-привид» і що з ним буде далі розбиралася «Страна».

Подешевшав у 10 разів

Завод «Океан» останні кілька років належав компанії з офшорним корінням Zonel Operations Ltd. За нею, як підозрюють, стоять російські інвестори, що ще в 2016 році підтвердив бізнесмен Вадим Новинський, коли ЗМІ намагалися приписати підприємство до списку його активів.

З 2011 року завод дійсно знаходився в оперативному управлінні "Смарт-Холдингу« Вадима Новинського. Але з 2013 року, коли завод вперше був визнаний банкрутом, компанія, за її твердженням, вийшла з цього проекту.

З осені минулого року завод офіційно простоює. В «Укроборонпрому» тоді заявили, що однією з причин зупинки є відсутність рішення Кабміну про продовження програми по фінансуванню утримання ракетного крейсеру проекту 1164 (того самого крейсера «Україна»). Рахунки заводу були арештовані.

Тоді ж генпрокурор Юрій Луценко заявив, що має намір домагатися повернення в державну власність Чорноморського суднобудівного заводу та миколаївського заводу «Океан».

«Я ставлю собі планку: принаймні в перших інстанціях завершити процес повернення державі Чорноморського суднобудівного заводу та заводу «Океан». Ці дві справи сильно затягнулися, і я розумію, що їх рішення залежить більшою мірою від центральних органів у Києві», – сказав Луценко.

Але просунувся в цьому гідному пориві Юрій Луценко несуттєво. У минулому році Генпрокуратура повідомила про підозру двом колишнім топ-менеджерам заводу «Океан». Їм інкримінували нанесення підприємству збитків у розмірі 1,5 млрд грн. Про підозру повідомили також одному з арбітражних керуючих підприємства і представникам кредиторів. На сьогоднішній день про перебіг цього розслідування нічого не відомо.

У результаті завод «Океан» пішов з молотка як підприємство-банкрут. Власне, оголошення про його продаж з’явилося в газеті «Голос України» ще в червні цього року і там же була озвучена сума кредиторських вимог – близько 1,8 млрд грн.

«Спочатку стартова ціна підприємства становила 1,8 млрд грн, але після декількох аукціонів, які невідбулися, перед сьогоднішніми торгами (3 грудня, – ред.) вона знизилася до 1,16 млрд. Самі торги проходили зі зниженням початкової вартості (до 122, 1 млн грн, – ред.)», – прокоментувала підсумки аукціону ліквідатор «Океану» Ірина Сербін.

Місцеві розбірки або російський слід

Формально переможцем аукціону з продажу заводу «Океан» стало ТОВ «Аннона», власником якого значиться миколаївський підприємець Ігор Волошин.

Приймаючи вітання з нагоди вдалої покупки, він пообіцяв миколаївським корабелам виплатити понад 90 млн грн заборгованості по зарплатах і відродити колишню славу заводу.

«Я впевнений, що всі ми з вами будемо будувати кораблі, пароплави, судна на благо нашої України», – сказав новий власник, виступаючи перед заводським колективом.

У базі даних Open Data у якості основної спеціалізації ТОВ «Анона» вказана транспортна обробка вантажів. Статутний фонд компанії – 150,5 тис. грн.

Цікаво, що навесні цього року «Аннона» подавала позов до миколаївського Господарського суду, в якому намагалася домогтися заборони на будь-які операції, пов’язані з майном заводу «Океан» (арешт, обмеження на рухоме і нерухоме майно та ін.).

Суд це клопотання задовольнив. А пізніше – в червні 2018 року було подано ще один позов – вже до самого заводу «Океан» про визнання недійсним договору іпотеки від 2010 года (Волошин був одним із кредиторів підприємства). Але 28 листопада, тобто точнісінько перед аукціоном, «Аннона» просить суд залишити її попередній позов без розгляду, що і було зроблено. А вже 3 грудня купує «Океан» за 122 млн грн.

Але насправді експерти сильно сумніваються, що Волошин є кінцевим покупцем заводу. «Швидше за все, він придбав це підприємство в інтересах іншої особи», – вважає директор центру комунікативних технологій «Статус» Федір Левченко (раніше працював радником акціонера «Океану»).

Напередодні аукціону акціонер «Океану» Ігор Ігнатьєв заявив, що «завод може бути проданий російському покупцеві».

За його словами, «в злочинну групу входять: ліквідатор Ірина Сербін, голова комітету кредиторів заводу «Океан» Ігор Волошин (офіційний покупець, – ред.), організатор незаконного аукціону з продажу заводу «Океан» Федоренко, який пов’язаний з так званим «заступник міністра оборони ЛНР» Володимиром Надаєнко, а також два судді Господарського суду», – зазначив Ігнатов. Він закликав політиків втрутитися в ситуацію, але, як видно, особливої реакції так і не послідувало.

Зате з’явилися найрізноманітніші теорії про «російський слід» у цій справі. Одна з них – повернення підприємства під контроль «Смарт-Холдингу» Вадима Новинського або його передача пов’язаній з бізнесменом компанії російського екс-міністра енергетики Ігоря Юсуфова.

У самому «Смарт-Холдингу» цю версію спростували.

А 5 грудня на засідання Кабміну було винесено проект постанови про внесення змін до державної цільової програми будівництва кораблів класу корвет. Згідно зі змінами, зі списку підприємств, що беруть участь в цьому проекті, зник Чорноморський суднобудівний завод, який також пов’язують з Вадимом Новинським. Як зазначено в пояснювальній записці – через банкрутство заводу. Тепер в списку підприємств, що мають право будувати корвети, числяться тільки безіменні «суб’єкти господарської діяльності». Серед яких, до слова, теоретично може виявитися і «Океан».

Втім, Федір Левченко вважає вірогіднішою причетність до угоди з продажу «Океану» сім’ї миколаївських бізнесменів Капацинів. Василя Капацина називають «сірим кардиналом» українському портової галузі. Він довгий час очолював Миколаївський морський торговельний порт і вважався мало не смотрящим усього Миколаївського регіону, але потім проти нього було порушено кримінальну справу за махінації з землею, а в.о начальника порту став заступник Капацини Сергій Колтипін.

Але свого впливу на Миколаївщині Капацин не втратив. І саме йому, як вважають джерела видання, в результаті дістався «Океан».

«Захарій» і норвежці на горизонті

Головне питання – що буде з підприємством далі. Судячи з бравадної риторики нового власника, він має намір використовувати підприємство за призначенням, тобто, будувати кораблі. В одному з інтерв’ю Волошин натякнув на існування якихось «скандинавських інвесторів», які готові підняти завод. Зі своїх джерел «Стране» вдалося з’ясувати, що мова, швидше за все, йде про норвезьких інвесторів і їх участь цьому проекті дійсно обговорюється. «Головне, що їх може залучити – сухий док. Він у робочому стані і дозволяє вже зараз будувати кораблі. Плюс – вигідне місцерозташування і дешева робоча сила», – пояснив Федір Левченко.

Варто відзначити, що норвежці вже володіли заводом (з 2006 по 2008 рік це була компанія Aker Yards ASA).

На даний момент у компанії нібито є кілька замовлень – 6 буксирів і 2 плавкрани, в тому числі й від польських замовників. У березні цього року завод також відзвітував про закінчення ремонту плавучого крана «Захарій», який впав у Дніпро ще в 2011 році.

Про подальшу долю конструкції нічого не повідомляється.

За словами Олексія Куща, в теорії «Океан» міг би бути дуже цікавим «Укроборонпрому». «Концерну нічого не коштувало купити це підприємство за смішні гроші і реанімувати його, поставивши суднобудування на потік. Тим більше, на тлі події в Азовському морі очевидно, що Україні потрібно активно інвестувати в розширення флоту», – говорить він.

Втім, експерт не виключає, що «Океан» просто усунули від можливої участі в оборонних держзамовленнях. Зараз на них сидить «Ленінська кузня», яку президент Петро Порошенко недавно нібито продав Сергію Тігіпку. «У тендерах виграють підприємства, які виробляють невеликі катери, хоча після подій в Азовському морі теорія «москитного флоту» повністю себе дискредитувала», – говорить Олексій Кущ.

За словами аналітика компанії «Європатруль» (дослідження ринку логістики) В’ячеслава Коновалова, для реанімації підприємства потрібні порівняно невеликі гроші (головне, що тягне його на дно – кредиторська заборгованість у розмірі близько 500 млн грн, – ред.).

«Але зате, запустивши підприємство, Україна могла би підняти все вітчизняне судноплавство, адже 1 нове робоче місце на заводі формату «Океануу дає 10-12 вакансій в суміжних областях. Але, як видно, владі це нецікаво», – підсумував експерт.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

Коментарів: 1
Анатоль_ Бідзюра Показати IP 6 Грудня 2018 10:11
Як завжди - зрада!

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus