Історія волинянки: про працю, жіночу долю і добру шарлотку
Волинянка Віта Смєшко – універсальна людина, яка вміє багато чого – вона прекрасна газдиня, її обійстя зустрічає гостей чистотою і квітами. Жінка любить усе прекрасне і чимало краси створює власноруч – вона шиє, в’яже, готує. І все те робить з любов’ю, з добром і гарним настроєм. Однак проблеми із хребтом обмежили рух жінки, - повідомляють у прес-службі Фонду Ігоря Палиці «Новий Луцьк».
«Мене звати Віта Федорівна Смєшко. Я приїхала в Луцьк із села Радомишля Луцького район. Там я жила, а школу я закінчувала в Лаврові. Після 10 класу я приїхала до Луцька і вступила в торговий. Коли повернулася додому, тато не дозволив там вчитися. Каже: «Іди вчися шити», - розповідає жінка.
«Я просила дядька, щоб він мене десь влаштував в якесь ательє вчитися шити. Він поговорив з чоловіком із нашого села. Але була проблема - в ательє не приймали якраз тоді. Мене взяли на роботу, але довелося мені три місяці в ательє в тумбочку ховалася», - пригадує жінка.
Віта Смєшко розповідає, що трішки працювала в ательє, вийшла заміж, народила донечку і вирішила змінити професію кардинально.
«Ми побудували цей будинок. Як закінчив тато тільки одну кімнату, ми в тій кімнаті жили, але донечка була в селі. Коли їй було три роки, забрала її з села в садочок. Тоді в ательє я вже не працювала, оскільки мене тягнуло в медицину. То вже було 10 років після 10 класу і я вступила в наше медучилище…У такому віці… Чоловік був проти, щоб я вчилася.
Але з чоловіком в нас життя не склалося, ми з ним розійшлися і я залишилася з дитинкою… Людочці було 6 років. Дуже недобре в мене життя складалося, я все не могла ні з ким зійтися, щоб нормально жити», - продовжує розповідь господиня.
Так життя склалося у жінки не через важкий характер, а через принциповість і вимогливість. Ці риси змусили Віту Смєшко розійтися із першим чоловіком, довгий час заважали знайти супутника у житті, але врешті-решт жінка знайшла свою половину.
«Я казала: «Павлік, повір, я жінка така – не люблю п’яниць, не люблю курців, не люблю гуляк, не люблю ледарів». Так на пальцях йому перерахувала. А він каже: «А я знаю все про тебе!». Видно, на заводі людей багато знайомих йому розказували», - розмірковує Віта.
Чоловік відповідав усім критеріям Віти Федорівни, хоча не відразу. «Він, коли був один, то, може, і курив, і пив, але як зі мною зійшовся – кинув все. Я собі тоді так подумала: «Господи, допоможи мені хоч років 15 гарно прожити»… Повірте, не можна цього говорити. Я неправильно зробила, що так сказала – ми рівно 15 років прожили. Ми з ним зійшлися, він хотів, щоб я з ним ішла до нього на квартиру жити, але в нього є син, невістка. Я кажу – нехай там діти живуть, а в мене є хата і нікуди я від батьків не піду, батьки старенькі, тато був хворий і так він сюди прийшов…», - згадує жінка.
Непосидючість, любов до праці Віти Федорівни жорстоко пожартувала з нею.
«Я дуже така палка до роботи, не дивилася ні на що. Я поїду картоплю копати, і копаємо картоплю, покопали, мішки поскладали. І я з татом брала ті мішки -у-у-ух – і на машину, і на машину. То в мене було зміщення хребців у поясниці. І зразу рентген не показав цього, що в мене така історія», - ділиться своїми жінка.
Проблеми із хребтом обмежили можливість руху Віти Федорівни, аби зняти болі потрібно було постійно приймати сильнодіючі препарати. Згодом постраждала ендокринна система. Після видалення щитовидної залози її функції заміняють гормональні препарати. Відтепер, аби підтримувати свій організм, жінці належить приймати цілий комплекс ліків. Без сторонньої допомоги впоратися з лікуванням украй важко.
«Я пішла до сімейного лікаря, мені дали виписку історії хвороби і я тут виписку подала у Фонд. І незадовго я отримала допомогу. І так я повірила, що дійсно фонд Ігоря Палиці допомагає людям, живе для людей і не лише дорослим, а й діткам - всім. Останній раз зверталася в цьому році.
За розмовою з журналістами Віта Федорівна поділилася рецептом своєї шарлотки та навіть почастувала гостей нею. Найголовніший в рецепті - те, що вона зроблена з добром.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
«Мене звати Віта Федорівна Смєшко. Я приїхала в Луцьк із села Радомишля Луцького район. Там я жила, а школу я закінчувала в Лаврові. Після 10 класу я приїхала до Луцька і вступила в торговий. Коли повернулася додому, тато не дозволив там вчитися. Каже: «Іди вчися шити», - розповідає жінка.
«Я просила дядька, щоб він мене десь влаштував в якесь ательє вчитися шити. Він поговорив з чоловіком із нашого села. Але була проблема - в ательє не приймали якраз тоді. Мене взяли на роботу, але довелося мені три місяці в ательє в тумбочку ховалася», - пригадує жінка.
Віта Смєшко розповідає, що трішки працювала в ательє, вийшла заміж, народила донечку і вирішила змінити професію кардинально.
«Ми побудували цей будинок. Як закінчив тато тільки одну кімнату, ми в тій кімнаті жили, але донечка була в селі. Коли їй було три роки, забрала її з села в садочок. Тоді в ательє я вже не працювала, оскільки мене тягнуло в медицину. То вже було 10 років після 10 класу і я вступила в наше медучилище…У такому віці… Чоловік був проти, щоб я вчилася.
Але з чоловіком в нас життя не склалося, ми з ним розійшлися і я залишилася з дитинкою… Людочці було 6 років. Дуже недобре в мене життя складалося, я все не могла ні з ким зійтися, щоб нормально жити», - продовжує розповідь господиня.
Так життя склалося у жінки не через важкий характер, а через принциповість і вимогливість. Ці риси змусили Віту Смєшко розійтися із першим чоловіком, довгий час заважали знайти супутника у житті, але врешті-решт жінка знайшла свою половину.
«Я казала: «Павлік, повір, я жінка така – не люблю п’яниць, не люблю курців, не люблю гуляк, не люблю ледарів». Так на пальцях йому перерахувала. А він каже: «А я знаю все про тебе!». Видно, на заводі людей багато знайомих йому розказували», - розмірковує Віта.
Чоловік відповідав усім критеріям Віти Федорівни, хоча не відразу. «Він, коли був один, то, може, і курив, і пив, але як зі мною зійшовся – кинув все. Я собі тоді так подумала: «Господи, допоможи мені хоч років 15 гарно прожити»… Повірте, не можна цього говорити. Я неправильно зробила, що так сказала – ми рівно 15 років прожили. Ми з ним зійшлися, він хотів, щоб я з ним ішла до нього на квартиру жити, але в нього є син, невістка. Я кажу – нехай там діти живуть, а в мене є хата і нікуди я від батьків не піду, батьки старенькі, тато був хворий і так він сюди прийшов…», - згадує жінка.
Непосидючість, любов до праці Віти Федорівни жорстоко пожартувала з нею.
«Я дуже така палка до роботи, не дивилася ні на що. Я поїду картоплю копати, і копаємо картоплю, покопали, мішки поскладали. І я з татом брала ті мішки -у-у-ух – і на машину, і на машину. То в мене було зміщення хребців у поясниці. І зразу рентген не показав цього, що в мене така історія», - ділиться своїми жінка.
Проблеми із хребтом обмежили можливість руху Віти Федорівни, аби зняти болі потрібно було постійно приймати сильнодіючі препарати. Згодом постраждала ендокринна система. Після видалення щитовидної залози її функції заміняють гормональні препарати. Відтепер, аби підтримувати свій організм, жінці належить приймати цілий комплекс ліків. Без сторонньої допомоги впоратися з лікуванням украй важко.
«Я пішла до сімейного лікаря, мені дали виписку історії хвороби і я тут виписку подала у Фонд. І незадовго я отримала допомогу. І так я повірила, що дійсно фонд Ігоря Палиці допомагає людям, живе для людей і не лише дорослим, а й діткам - всім. Останній раз зверталася в цьому році.
За розмовою з журналістами Віта Федорівна поділилася рецептом своєї шарлотки та навіть почастувала гостей нею. Найголовніший в рецепті - те, що вона зроблена з добром.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 2
Графік вимкнення електроенергії на Волині 27 листопада
Сьогодні 21:06
Сьогодні 21:06
На Волині протягом вихідних виявили п'ять нетверезих водіїв
Сьогодні 20:47
Сьогодні 20:47
«Усе нажите за всі роки впакували у дві валізи»: родина з Донеччини оселилась у гуртожитку на Волині
Сьогодні 20:28
Сьогодні 20:28
Писав вірші і мріяв про перемогу: загиблому волинянину просять надати звання Героя України
Сьогодні 19:09
Сьогодні 19:09
Довгоочікуваний результат: лучанин – чемпіон України з дзюдо
Сьогодні 18:49
Сьогодні 18:49
Які мови вивчають в Україні: ТОП-5
Сьогодні 18:28
Сьогодні 18:28
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.