Який храм побудують на місці церкви, що згоріла у Камені-Каширському?

7 Грудня 2015 13:00

До депутатів Камінь-Каширської міської ради та міського голови Каменя-Каширського звернулися віряни київського патріархату з проханням надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо Відведення земельної ділянки.

Лист-звернення, адресований Камінь-Каширській міській раді, опублікували «Вісті Каменя».

Представники громадськості у своєму зверненні підняли питання приналежності храму до патріархії. Як ідеться у зверненні, московський патріархат, якому віддали церкву після розвалу комуністичної імперії і від якого чекали належного здійснення богоугодних справ, не виправдав сподівань і став «інструментом зомбування населення за міфічний Руський Мір».

Нагадаємо, у квітні 2015 року дощенту згоріла Іллінська церква УПЦ в Камені-Каширському. Утім працівникам ДСНС разом із громадою вдалося врятувати від знищення всі ікони та церковне приладдя.

Як повідомляло Інформаційне агентство Волинські Новини, втрачену перлину волинської дерев’яної архітектури можуть повернути – у розробленому проекті фахівці до найменших деталей відтворили оригінальну форму храму, яка бере свій початок із часів Київської Русі.

Отож, відреставрований храм у Камені-Каширському може стати надбанням УПЦ КП, якщо таку ініціативу підтримає міська влада.

Публікуємо текст заяви без змін:

До Камінь-Каширської міської ради м. Камінь-Каширський

ЗАЯВА

Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо Відведення земельної ділянки.

Шановні депутати міської ради. Шановний пане міський голово.

Звертаються до Вас, обранців громади міста, вірні Української Православної Церкви Київського Патріархату м. Камінь-Каширський з таким проханням.

Відомо, що 7 квітня 2015 року,у свято Благовіщення Господнього була знищена пожежею святиня не тільки нашого міста, але й району Свято-Іллінська церва. Не одне століття цей святий храм приймав в свої обійми вірних . Не одна молитва була почута Всевишнім з цього храму.

Не одному заблудшому цей храм допоміг знайти дорогу до Бога. Пережив наш храм і імперії, і бурі, і війни, і революції, і більшовицьку безбожність. Цей святий храм на протязі багатьох років намагався знищити комуно-більшовицький режим. Ми були свідками його руйнації. На наших очах, від дії атмосферних осадків обвалився головний купол церкви. Але отримати дозвіл на ремонт церкви було тоді не реально. Але Бог дає нам не тільки свободу вибору, але і можливість виправити помилки, покаятись. Із Божею допомогою, людською працею – храм вдалося відродити. Він знову став окрасою міста.

Після розвалу кривавої комуністичної імперії, перед громадою постало питання приналежності до патріархії. Молода українська держава тільки ставала на ноги. Пострадянська розруха, нестабільна, знекровлена невдалим комуністичним керівництвом, економіка переживала важкі часи. Все це давило тяжким тягарем на свідомість народу. Патріотичні настрої в суспільстві ще були не сформовані, тому справжні патріоти не стали вбивати клин в громаду, надіючись, що, можливо, і Россія після розпаду СРСР стане на шлях цивілізованих країн, і московський патріархат буде, як і належить, займатись богоугодними справами. Але імперські амбіції Россії, перемогли здоровий глузд. Новоявлені правителі Московії, виховані в КДБістських традиціях, тільки ще з більш клептоматичними замашками, почали по новому переписувати історію під себе. Вони залучили всі способи, і як не сумно, в тому числі і церкву, на догоду власним амбіціям і прихотям. Церковні чистки в Россії, відсторонення справжніх вірних від керівництва церквою, заміна їх на віхідців з спеціальних КДБіських закладів – це все кроки для знищення не тільки сусідніх країн, але і власного народу. Московська Патріархія, на території впливу, стає інструментом зомбування населення за міфічний Руський Мір, посилає на війну брата проти брата.

Російська православна церква виступає опорою режиму, чи то царському, чи то більшовицькому, чи Путінському. І сьогодні, коли Россія вже не криючись, показала свою ненависть до всього «нє русского», деякі священники московського патріархату перетворюють церкви на центри антиукраїнської пропаганди, відходять від заповідей Божих і продовжують в своїх проповідях займатися не релігією а, скоріше, політикою, мабуть виконуючи вказівки московського керівництва по розколу українського суспільства. І от нині, наша святиня, яка могла б об’єднувати, консолідувати народ, знищена.

Святиню не вберегли, хоча можливість вберегти її була. Ходять різні чутки про причини пожежі. Але, як повідомлялося в пресі, під час останнього ремонту приміщення церкви, який до речі був проведений під московський стиль, а не в традиційні кольори України, були грубо порушені діючі будівельні норми та стандарти і ці порушення сприяли активному розповсюдженню вогню. Зверхнє відношення керівництва благочинням до історичної пам’ятки, до думки громади, ставить під сумнів його професійність. Адже центральний храм міста, є надбанням всієї громади не тільки міста, але і громад району, а не окремо взятого священика.

Ми вважаємо, що вся християнська громада має рівні права на будівництво нового храму в центрі міста. Він має бути символом об’єднання віри, символом нової процвітаючої держави. Адже громада є невід’ємною частиною держави, і повинна відстоювати інтереси держави, на території якої проживає.

Тому ми, громадяни України, жителі міста Камінь-Каширського та Камінь-Каширського району, вірні Української Православної церкви Київського Патріархату відповідно до статей 92, 122, 123 Земельного кодексу України, - просимо:

Постановити рішення, котрим надати дозвіл громаді УПЦ Київського Патріархату м. Камінь-Каширський на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування Свято-Іллінського храму Української Православної Церкви Київського Патріархату. В свою чергу ми беремо на себе зобовязання в забезпеченні вільного доступу християн всіх конфесій до новозбудованої святині. Адже Бог, це любов. Миру всім.