Які сорти картоплі найчастіше садять на Волині

Картопля – другий хліб волинян. Тож дбайливі господарі вже думають про весняну посівну. Найбільше площі волиняни традиційно відводять під картоплю, яку вважають другим хлібом. Адже споживають її самі і використовують як корм для худоби, пише газета Волинські Новини.

БУЛЬБУ САДЯТЬ У ПРОГРІТУ ЗЕМЛЮ

«В останні роки на Волині бульбу щорічно висаджують на площі 70-72 тис. га і виробляють в межах 1,2 мільйона тонн, – відзначає доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри лісового і садово-паркового господарства біологічного факультету СНУ імені Лесі Українки Михайло Шевчук. – Інша річ, що не завжди вдається отримати очікуваний прибуток, бо картопля не завжди в ціні».

Науковець пояснює: виробники картоплі майже щороку мають проблеми зі збутом вирощеного врожаю, оскільки споживач вимагає якісних бульб і певного сорту. А виробники, особливо індивідуальний сектор, зазвичай висаджують суміші різних сортів. Традиційно склалося, що на півдні України популярні червоні сорти з білим м’якушем, а північна частина віддає перевагу жовтим і червоним із жовтим або кремовим забарвленням м’якуша. На Волині найбільш уживаними є ранньостиглі сорти – Рив’єра, Тирас, Беллароза та середньостиглі – Тайфун, Санте, Партнер.

Не менш важливою причиною поганого збуту є якість бульб, які часто уражені хворобами та шкідниками. А це вже технологічні аспекти їх вирощування, наголошує Михайло Шевчук. Часто причиною ураження хворобами є раннє висаджування в непрогрітий ґрунт, яке супроводжується випаданням рослин через ураження чорною ніжкою. Не оброблені перед висаджуванням засобами захисту бульби схильні до ураження ґрунтовими шкідниками: дротяниками, травневим хрущем, що зрештою зводить нанівець роботу селянина.

«Щоб уникнути цих проблем, перед садінням проводять обробку насіння інсектицидами «Престиж», «Табу». А висаджують у добре підготовлений, прогрітий до 7°С на глибині 10 сантиметрів ґрунт. Із засобів захисту від хвороб найбільш дієвою є передпосадкова обробка фунгіцидами «Ридоміл», «Голд», «Квадріс», «Акробат», «Ацідон», «Фрегат».

НЕ ТАКІ СТРАШНІ ЖУКИ, ЯК ФІТОФТОРА

Багато волинян нарікають, що їхні присадибні ділянки окупувала берізка польова. Щоб її позбутися, професор радить проводити обробіток міжрядь двічі-тричі до сходів і двічі після сходів. Або використовують гербіциди до сходів: «Зенкор», «Ліквід», «Дуал Голд», «Антисапа», «Антисапа Ліквід», «Гліфовіт Екстра». Після сходів застосовують «Тітус», «Антибур’ян». В останні роки дещо знизилася шкодочинність колорадського жука, у боротьбі проти якого вистачає лише однієї обробки препаратами «Корадо», «Кілер», «Апачі», «Актара», «Ейфорія», «Сонет», «Тирана», «Фітоверм»,

«Біскайя». Досвід останніх років свідчить, що за належної обробки насіння до сходів у багатьох випадках його шкодочинність не перевищує економічного порогу.

«Значної шкоди рослинам, що вегетують, завдає фітофтора, яка за сприятливих умов здатна знищити вегетативну масу картоплиння за два-три дні. Щоб зберегти і продовжити її вегетацію, проводять дві-чотири (залежно від розвитку хвороби) обробки фунгіцидами. Особливо ефективні препарати системної дії, які запобігають ураженню і розвитку хвороб – «Ширлан», «Ридоміл», «Голд МЦ», «Ревус», або ж системно-контактної дії – «Десфілар», «Ревус Топ».

ЯКЕ НАСІННЯ – ТАКИЙ ВРОЖАЙ

За словами науковця, врожайність бульби значною мірою залежить і від сортового складу, і від якості посадкового матеріалу. У європейських країнах насінництво картоплі проводять суто на базі біотехнологічних лабораторій, а посадковий матеріал не висаджують нижче від третьої репродукції. В Україні ж досі діє клоновий відбір, який набагато затратніший і не завжди забезпечує потрібну якість. Результати наукових досліджень вказують, що з кожною наступною після еліти репродукцією врожайність бульб зменшується в середньому на 10-15%, і це за належної якості посадкового матеріалу.

«Раніше на Волині система насінництва налічувала п’ять елітних господарств, господарства другої групи в кожному районі, закритий Рожищенський район, який спеціалізувався на вирощуванні насіння картоплі для південних областей, працювало чотири біотехнологічні лабораторії, які забезпечували елітні господарства оздоровленим безвірусним посадковим матеріалом. Наразі виробництва безвірусного посадкового матеріалу немає», – констатує Михайло Шевчук.

Науковець сподівається, що новоутворений кооператив «Волинська картопля» виправить ситуацію, оскільки в області є потужності біотехнологічних лабораторій, які спроможні щорічно виробляти вихідний матеріал в межах 200-250 тисяч міні-бульб (близько 4 га їх посадки). Тому відновлення їх роботи як ніколи на часі.

Унаслідок відсутності якісного посадкового матеріалу в Україні частина товаровиробників завозить його з-за кордону – з Нідерландів, Німеччини, Польщі. Дехто закуповує посадковий матеріал у вітчизняних насінницьких господарствах, які його розмножують. Однак це здебільшого перша репродукція, яку через два-три роки треба замінювати, витрачаючи значні фінансові ресурси.

«Ринок України на весну пропонує значну кількість відомих і новореєстрованих сортів вітчизняної та закордонної селекції. Орієнтовна ціна їх еліти – 12-14 грн/кг. А на окремі, так звані клубні сорти, до 50 грн/кг», – інформує Михайло Шевчук.

КІЛЬКА СЛІВ ПРО ПЕРСПЕКТИВИ

Нині в області переробляють близько 10% товарної бульби. Кооператив «Волинська картопля» веде перемовини з інвесторами, які мають бажання побудувати переробний комплекс в одному з районів області. Це вимагатиме переорієнтації товаровиробників на вирощування сортів із вмістом 24-28% крохмалю. А це – знову насінництво. Перспективною є переробка картоплі на картопляне борошно та суху картоплю, що для окремих категорій споживачів (особливо бюджетних підрозділів) значно скоротило б її втрати при зберіганні.

Оксана ХВЕДЧЕНЯ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---