Як змінився клімат на Волині за півстоліття

Метеорологічні спостереження на Волині офіційно ведуть із 1944 року. Однак явищами природи і їх фіксацією місцеві ентузіасти цікавилися значно раніше. Приміром, Ковельській метеостанції цьогоріч виповниться 125 років. Дані, зібрані понад століття тому, зберігаються у державному галузевому архіві в Києві. Прогнози погоди в області почали робити з 1960-х років.

Про йдеться на сторінках газети Волинські Новини.

Метеостанції є у Любешові, Маневичах, Світязі, Ковелі, Володимирі-Волинському і Підгайцях під Луцьком. Спеціалісти Волинського центру з гідрометеорології передбачають температуру повітря, опади, загрози паводків, визначають радіаційний фон, хімічний склад ґрунту і поверхневих вод, шкідливі викиди.

Начальник центру Ростислав Бондарчук зауважує, що є низка спостережень, завдяки чому фахівці збирають цінну інформацію.

– Синоптики працюють цілодобово. Фіксують дані вісім разів на добу. Така схема на всіх метеостанціях світу, – пояснює Ростислав Іванович. – До першої години дня синоптики мають «зварити» прогноз на наступну добу і ще на другу-третю. Цього року хочемо запустити прогнозування на четверту-п’яту добу. Загалом спрогнозувати погоду зі значною достовірністю можна на 10 діб. Зараз простіше отримувати карти, інформація надходить в електронному вигляді з супутників. А раніше проявляли плівки, як у рентген-кабінеті. Карти беремо голландські, німецькі, американські, російські, білоруські. Позначення уні­версальні для всіх країн.

– Процеси дуже швидко змінюються, – додає завідувач сектору метеопрогнозів Валентина Набока. – За добу циклон чи фронт може пройти до півтори тисячі кілометрів. Особливо підступні південні циклони, що взимку приносять сильні снігопади, влітку – дощі. Штормові попередження в першу чергу передаємо в органи влади і службу з надзвичайних ситуацій, щоб відповідно реагували.

Метеорологи кажуть, що минулий рік був найтеплішим за всю історію спостережень на Волині. Також спостерігався найвищий рівень пожежної небезпеки і посуха.

– Середньорічна температура в області складала +7,3 градуса, а в 2015-му піднялася до +9,8, – озвучує статистику Ростислав Бондарчук. – Раніше за десятиліття додавалося 0,4-0,5 градуса, а за останнє п’ятиліття температура підвищилася аж на два градуси. На 2016 рік прогнозують іще більше потепління.

Середня норма опадів за рік коливалася від 600 до 770 міліметрів. Минулого року було всього 520 мл. У серпні в Луцьку і Володимирі випало по одному міліметру дощу за норми 60 мл на місяць. Якщо майбутнє літо буде таким спекотним, то дощів очікувати не варто.

Рівні води у річках та озерах Волині відстежують на 12 гідрологічних постах. У 2013 році за програмою НАТО встановили автоматизовані станції спостереження у Луцьку, Боремлі, Люб’язі й Любешові. Раз на годину на сайті гідрометеоцентру вони оновлюють інформацію про температуру води і повітря, кількість опадів та вологість.

– Остання серйозна повінь на Волині була в 2013-му, у Луцьку тоді дуже розлився Стир, – пригадує начальник гідрометеоцентру. – Зазвичай підтоплює низинні поліські райони, через які проходять річки Прип’ять і Стохід. Там практично рівна поверхня, заплави заросли високою травою. Вода може стояти в деяких місцях по 330 днів на рік. От зараз у Стиру ніби мало води. Та на Річиці, що впадає в озеро Люб’язь, вона вже на заплаві. Загроза підтоплення є в Любешові й Ратнівському районі, де русла і канали засмічені, захаращені наносами, мала швидкість течії стоку.

Ще один важливий напрямок роботи центру – агрометеорологія, що пов’язує посів і садіння культур із погодними умовами.

– Робимо прогнози урожайності, визначаємо вологість, глибину промерзання ґрунту. Цього року за сильних морозів земля промерзла до півметра. На осушених територіях у Ковельському районі пошкоджена озимина. На Волині ніколи не було потреби в зрошуванні, – зауважує метеоролог. – На теперішній час вологість ґрунту сприятлива для росту рослин. Але через відчутне потепління зміщуються строки обробітку землі, підживлення посівів. Ми подаємо інформацію в управління агропромислового розвитку, щоб фермери могли орієнтуватися, коли краще висаджувати різні культури.

Ольга ЮЗЕПЧУК

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---