Як з ЛНТУ зробити європейський вуз

Конкурс на заміщення вакантної посади ректора Луцького національного технічного університету оголосило Міністерство освіти та науки. Попри амбіції потенційних керівників вишу, перше, що цікавить як викладачів, так і студентів - власне, доля навчального закладу, - у якому форматі надалі існуватиме ВНЗ.

Говорять і про об'єднання з іншими навчальними закладами, наводять приклади роботи інших вишів, розглядають різні варіанти розвитку. Утім, яке майбутнє чекає на ЛНТУ, як не крути, знаходиться в руках майбутнього очільника.

Про можливості ВНЗ та бачення розвитку закладу Інформаційне агентство Волинські Новини поспілкувалося з професором Петром Савчуком. Головною складовою успіху він бачить наявність робочої схеми, сильного колективу-команди та, ясна річ, практичних рішень.

- Петре Петровичу, 19 березня МОН України оголосило конкурс на обрання посади ректора Луцького НТУ, 17 червня відбудуться вибори. Згідно з новим ЗУ «Про вищу освіту» шляхом таємного голосування весь викладацький колектив, а також 15% студентів та 10% технічних працівників спільно обиратимуть собі керівника.

Ви пропрацювали в університеті понад 16 років, пройшли всі щаблі – від асистента кафедри до завідувача найбільшої за чисельністю кафедри університету, стали доктором технічних наук, професором і на сьогодні є одним із найбільш вірогідних керманичів політеху. То ж з яким настроєм, якими очікуваннями Ви підходите до цього рубікону?

- Попри військову агресію сусіда та економічну нестабільність настрій бойовий та оптимістичний. Україна і ми всі разом отримали реальний шанс побудувати іншу цивілізовану країну, де відсутня корупція, злидні, підлість та інші пороки загниваючого посткомуністичного суспільства.

Ми, освітяни, особливо відповідальні, оскільки в певній мірі є лікарями та творцями молодих душ, які йдуть в авангарді тогочасних змін. Зрештою Україна чекає на високоосвічених інженерів та економістів. Особливо це важливо для відродження нашої економіки.

Сьогодні існує багато різноманітних рейтингів вузів, що пов’язано із різними системами опитувань та врахуванням тих, чи інших показників. Як Ви оцінитие реальне місце Луцького політеху серед когорти українських та світових вишів?

- Не секрет, що наразі ми не в лідерах, поки не все вдається. При цьому поряд є яскраві приклади успішних периферійних вузів, як то Сумський державний університет, з яким моя кафедра налагоджує все більш тісну співпрацю в рамках реалізації комплексної держбюджетної теми, має успішний досвід підготовки призерів студентських олімпіад.

Потенціал нашого університету - значний. У нас чудовий та дієздатний колектив: випадкових людей не знаю. Основна проблема – відсутність спільних дієвих програм та проектів в координації з органами місцевої та центральної влади, ефективної комунікації та менеджерських рішень на зовнішньому рівні взаємодії, а також потужних інвестицій. Головне - мати стратегію розвитку, правильно та швидко розставити акценти і успіх безсумнівно прийде.

Але чи варто чекати, так би мовити, «з моря погоди»?

- А хто чекає? Ми давно діємо. І прикладом цього є створена нами ГО «Волинська асоціація вчених та інноваторів», де Ваш покірний слуга є головою правління. Ми працюємо над пошуком інвесторів для наших університетських інноваційних розробок та проектів, надаємо консультації по набуттю та захисту прав у сфері інтелектуальної власності, а головне були ініціаторами, підготували і наразі реалізуємо ряд важливих грантових проектів. Насамперед, це будівництво сучасного водолікувального комплексу у селі Грем’яче Ківерцівського району на базі санаторію «Пролісок», а також експертний супровід від України в рамках розробки техніко-економічного обґрунтування відновлення водного шляху Е-40 на ділянці Дніпро-Вісла за Програмою прикордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2007-2013.

Впевнений, що знайдемо фінансування проекту «Безпечне місто Луцьк», де Луцький НТУ буде задіяний як партнер. На часі підготовка проектної пропозиції будівництва водолікувального комплексу та медико-реабілітаційного центру на базі ЛПЗ «Волинський обласний госпіталь для інвалідів війни» в рамках обласної програми медичної та психологічної реабілітації учасників АТО. Обов’язково знайдемо фінансування для реалізації на базі Луцького НТУ проекту «Українсько-польсько-білоруський віртуальний технологічний парк» для створення на Волині венчурного фонду та впровадження пілотних інноваційних пропозицій, а також міжнародного студентського проекту «Формула-студент».

- Ваш рецепт успіху для сучасного українського вузу, нашого політеху зокрема?

Основні складові? Їх декілька. Насамперед – чіткі орієнтири на якість підготовки випускника. Такі його риси як конкурентність, уніфікованість та здатність швидко реагувати на виклики ринку є найбільш значимими.

Безумовно, мають бути сформовані базові компетенції, але світ розвивається динамічно і випускник завжди повинен йти в ногу з часом. А це вимагає від вузу при підготовці фахівців мислення як в шахах «на крок, а то й два вперед». І на перший план тут виходять не спеціальності, а спеціалізації.

По-друге – одночасна достатньо сильна та дієва мотивація як студентів, так і викладачів (напевно, єдина панацея від хабарів). Наша команда (а це не один десяток колег-однодумців не байдужих до долі вузу) напрацювала ці технології і готова їх презентувати найближчим часом.

І по-третє – інвестиційна складова (джерело фінансування). Без значних коштів не можливо швидко перебудуватись, модернізувати матеріально-технічну базу, впровадити новітні технології навчання, зрештою забезпечити додаткову фінансову мотивацію працівників. Ще один важливий аспект: ми, технічний вуз, тому маємо бути максимально інтегровані у виробництво, бізнес та отримувати замовлення на вирішення практичних задач та проблем, а отже – зміцнювати власну фінансову незалежність, що і забезпечить реальну автономію!

Не менш вагомим фактором також є академічна мобільність студентів та викладачів в світовому освітньому просторі для обміну досвідом, реальної оцінки власних можливостей та перспектив. Таким дієвим прикладом та наочним посібником для мене й моїх колег стало перебування в Шведському королівському інституті, Турінській політехніці, Тель-Авівському університеті та інших провідних європейських вузах в рамках виграних грантових проектів за програмою Tempus.

Важливим є залучення до науково-освітнього процесу Луцького НТУ провідних науковців світу через систему персональних грантів, подальше сприяння розвитку професійної освіти на Волині та в підготовці кваліфікованих трудових ресурсів.

- Останнім часом на рівні держави простежується тенденція до зменшення кількості вузів, вже давно говорять про об’єднання 2-х волинських національних університетів. Ваша думка?

На національному рівні, зокрема базуючись на прийнятий достатньо прогресивний ЗУ «Про вищу освіту» нас неминуче чекає зменшення їх кількості у 1,5-2 рази. Це об’єктивний процес, якщо ми прагнемо бути конкурентними на світовій арені в науково-освітньому просторі.

Я не випадково їх поєднав – такі реалії: без потужної наукової складової будь-який навіть дуже амбітний вуз не має перспектив. Так само академічні інституції швидко старіють та деградують без молодого покоління. В ідеалі – потужні за оснащенням наукові лабораторії, де є місце сміливим науковим експериментам та промислова площадка для їх безпосереднього втілення під керівництвом досвідченої когорти професорів та інженерів-виробничників. Такий симбіоз дозволяє згенерувати інноваційний продукт, біля такого магніту буде і бізнес, і інвестор, та й прибуток не за горами.

Отже, висновок: якщо держава думає про власний економічний розвиток, про майбутнє – на часі вкладання коштів в прикладні науки і саме в технічну освіту, а не ефимерне примусове об’єднання ВНЗ за формальними ознаками та показниками.

Більше того, критерієм існування освітньої структури повинен бути самоаналіз колективу та ринок якісного фахівця, а не розчерк пера представника акредитаційної комісії. Щодо об’єднання, переконаний, це не на часі. Давайте краще разом (освітяни, бізнес та влада) побудуємо на Волині технічний вуз європейського рівня. Тоді приводи для закриття чи так зване злиття не зможуть мати місця.

- В житті, як і в проектій діяльності, є ризики. Як їх нівелювати?

- Проект буде успішним, якщо передбачити, нейтралізувати чи мінімізувати ризики. Якщо бути згуртованими, однодумцями, діяти разом – перемога обов’язково прийде і ризики залишаться позаду.

Переконаний, все вирішує колектив, а він у нас є. Головне - мати віру та бути командою однодумців.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---