Як відомі лучани писали радіодиктант

Цього року українці вп’ятнадцяте писали радіодиктант. Традиційно всеукраїнський радіодиктант національної єдності приурочують до Дня української мови та писемності, тож, окрім перевірки орфографії та пунктуації, акція має ще й об’єднавче значення.

Перевірити власні знання рідної мови взялися відомі українці, зокрема лідер гурту «Антитіла» Тарас Тополя, фронтмен «Mad Heads» Вадим Красноокий, міністр культури України В'ячеслав Кириленко. Вони разом із багатьма охочими зібралися у найбільшій аудиторії Київського національного університету імені Тараса Шевченка. До написання радіодиктанту міг долучитися будь-хто з будь-якої точки планети, адже велась пряма трансляція по радіо, телебаченні й в інтернеті. «Таблоїд Волині» та «Район.Луцьк» спільно з Луцьким НВК №9 запросили на перевірку грамотності багатьох відомих людей Волині. Про це повідомляє «Таблоїд Волині».

Хтось не зміг прийти за сімейними обставинами, у когось раптово піднялась температура, «Ой, а хіба це не завтра?» – щиро дивувались треті. Словом, усе, як в старі добрі шкільні роки.

Найсміливіші ж зібралися у затишному класі дев’ятої школи, де разом з учнями, вчителями та директором навчального закладу Олександром Дубиною написали радіодиктант. Випробування розпочалось об 11.00. Писали під диктовку відомого мовознавця, радіоведучого та автора шкільних підручників з української мови та літератури Олександра Авраменка.



Клас в очікуванні початку диктанту

До речі, директор Луцького НВК № 9 Олександр Дубина вже не вперше збирає учнів та вчителів власної школи у одному класі задля написання диктанту, він і сам надиктував не один текст учням, адже викладає українську мову та літературу. «Дуже важливо бачити аудиторію. Радіотиктант тим складний, що людина, яка диктує, не бачить людей, які пишуть, й не може відповідно скоригувати темп. А орієнтуватись завжди треба на того, хто в аудиторії пише найповільніше, – каже Олександр Дубина. – Це велика честь для вчителів й учнів писати цей диктант разом. Ми, звичайно, сподіваємося, що учні напишуть краще. Кожному вчителю хотілося б, щоб його ж учень його перевершив».



Директор НВК № 9 Олександр Дубина

До написання Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності долучилися: заслужена артистка України Світлана Органіста, адвокат Ярослав Богачук, перший заступник голови Волинської облради Олександр Пирожик, радіоведуча Яна Рамська, керівник Волинської дирекції УДППЗ «Укрпошта» Олег Гавришків, громадські активістки Тетяна Ленартович та Ольга Бузулук, майстер музичних інструментів Віктор Іщук, шеф-редактор «Сім’ї і Дому» Юрій Ричук, директор агенції медіатехнологій «СІД ІНФОРМ» Людмила Яворська, редактор газети «Сім’я і Дім» Оксана Головій, редактор журналу «Сімейний порадник» Інна Семенюк, редактори інтернет-видань «Таблоїд Волині» та «Район.Луцьк» Іванна Мартинів та Ірина Новосад, журналіст Ірина Сасовська.



Юрій Ричук каже, що не списував у Олександра Пирожика



Сасовська і Яворська прикидаються відмінницями



Іванна Мартинів старанно виводить кожну літеру



Оксана Головій та Інна Семенюк дуже зосереджені



Ірина Новосад й на секунду не відпускає телефон з рук – контролює «Район.Луцьк»

Написання диктанту стало чудовою нагодою пригадати власні шкільні роки. «Я із задоволенням завжди писала диктанти. Помилок практично не було, бо завжди була відмінницею і школа закінчила з медаллю. Але більше за диктанти любила твори, бо там можна було висловити власні думки. Намагалася перед написанням творів не читати критики, аби не бути заангажованою», – розповіла Світлана Органіста.



Заслужена артистка України Світлана Органіста

Олександр Пирожик зізнається, що диктанти часто писав покладаючись на інтуїцію. «Якось інтуїтивно відчував, де треба ставити двокрапку, тире, трикрапку і так далі. Звичайно, коли треба оформляти пряму мову, треба знати пунктуаційні знаки. З ними інколи були певні огріхи. Саме за пунктуацію отримував часом четвірки», – каже Олександр Пирожик.



Перший заступник голови Волинської облради Олександр Пирожик

Віктор Іщук не пригадує, як йому писалися диктанти, а от перекази майже завжди були «на 5». «Я школу в 98 році закінчив, ще в університеті трохи конспекти писав, а тепер то вже й зовсім розучився писати. Тому цікаво зараз проекспериментувати, подивитись на свої помилки, чи багато їх буде», – розповідає Сільвер.



Майстер музичних інструментів Віктор Іщук

Громадська активістка Ольга Бузулук пригадала, як здавала екзамен в університеті й не змогла визначити різницю між словами «посмішка» й «усмішка». Тепер же точно знає, що посмішка – це іронічне ставлення до когось, кепкування, насмішка. Усмішка ж виражає доброзичливе ставлення.

Яна Рамська каже, що вдалося відновити те забуте відчуття, наче у школі перед контрольною роботою. «Мені здається, що кожній людині властиво себе переоцінювати, і я себе теж сьогодні, мабуть, переоцінила. Збираюся свій диктант відправити на перевірку до «Українського радіо». Сподіваюсь, що хоча б на дев’ять написала. Не може ж бути наука в університеті й робота на радіо зовсім даремною. Найскладніше було писати пряму мову, хоча диктор дуже професійно диктував і можна було нормально перевірити все», – розповідає радіоведуча.



Яна Рамська та Світлана Органіста

Олег Гавришків сьогодні також писав радіодиктант вперше. «Довелося сьогодні пригадати призабуту науку. Вважаю, що це позитивна акція й таке треба практикувати. Особливо залучати керівників», – вважає чоловік.



Ліворуч – керівник Волинської дирекції УДППЗ «Укрпошта» Олег Гавришків

Тетяна Ленартович диктантів у школі не любила. «Диктант – це суто технічне завдання, де точно треба відтворити текст з усіма комами і крапками, не проявляючи жодної творчості. Пам’ятаю диктанти з російської мови, якої я дуже боялася. Часом вчителька тихенько мене запрошувала, щоб я своєю ручкою повиправляла помилку, аби мені круглій відмінниці не ставити двійки чи трійки», – пригадала Тетяна.



Громадська активістка Тетяна Ленартович

Ярослав Богачук пригадав, як одного разу батько письменник Олександр Богачук взявся перевірити його домашнє завдання з української мови, де треба було вставити пропущені літери «и» або «е». «Пам’ятаю, що останнє слово було «с...ло». За логікою, там треба було написати «село», але я чомусь вирішив, що там має бути «а» – «сало». Батько побачив помилку, але не став виправляти. За те домашнє завдання й батьківське почуття гумору я отримав чотири», – з усмішкою пригадує пан Ярослав.

Адвокат Ярослав Богачук

Текст: Ірина САСОВСЬКА

Фото: Роман ДОМБРОВСЬКИЙ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---