Як татари в луцькій бібліотеці гостювали

«Крим – земля українська» ˗ під таким заголовком 15 жовтня 2015 року в юнацькій бібліотеці у Луцьку відбулася зустріч вимушених переселенців із Криму зі студентами 3-го курсу Луцького базового медичного коледжу.

Попри робочий час та погане самопочуття окремих учасників, усі вони знайшли кілька годин, аби завітати до бібліотеки й трішки розповісти про своє життя «до» і «після» анексії.

Після короткого екскурсу в історію кримських татар як народу та перегляду документальних фільмів на дану тему, підготовлених працівниками відділу мистецтв книгозбірні, першим серед гостей узяв слово керівник ГО «Кримські татари Волині» Сервер Зейнідінов. Небагатослівно, але від душі, він подякував працівникам бібліотеки за цю зустріч, відзначаючи її важливість для того, аби всі ми почувалися єдиним народом.Редван Закірьяєв, як то кажуть, «усміхнув» усіх присутніх блискучим почуттям гумору та енергійністю. Цей «Челентано», як його між собою називають наші місцеві кримчаки, кумедним українсько-російським суржиком розповів, як пішки покидав рідну Керч, як дружньо його прийняли хлопці-лучани на авторинку, нарізуючи на капоті свіже українське сало й наливаючи квас.Чарівна Ганна Грецька, лікар приймального відділення обласної дитячої лікарні міста Луцька, розповіла, що полюбила Луцьк, але все ж сумує за Кримом у різні пори року, сумує за весняним цвітом, за «йодованим» запахом моря та за смачною, ні з чим незрівнянною керченською хамсою, яка ввібрала в себе смак двох морів.Присутній представник обласного центру зайнятості також запевнив у готовності допомагати вимушеним переселенцям у профорієнтації, професійному навчанні та працевлаштуванні й рекомендував звертатися за допомогою, не зволікаючи.

Після чаювання карпатськими травами з волинським медом, зустріч усе ніяк не можна було завершити – один спогад чіплявся за інший, політичні погляди перетиналися й породжували нові дискусії. Зробивши фінальне фото й провівши гостей, в організаторів зустрічі ще довго не сходили усмішки з облич. Юнацька бібліотека часто приймає гостей, але мало хто так веселить і надихає оптимізмом, як ці мужні люди, вирвані з рідної землі, але незламні у вірі в краще майбутнє.

Колектив бібліотеки щиро сподівається, що це, зігріте першим опалювальним днем та гарячим чаєм, знайомство переросте в міцну дружбу та стане початком багатьох спільних проектів, навіть після того, як, дай бог, волинські кримчани повернуться на рідну землю. Про один із таких проектів домовилися конкретно, але поки це – секрет. Тож, стежте за новинами бібліотеки!

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---