Як луцький суддя «анексував» будинок у Липинах

Рішенням Луцького міськрайонного суду жінку, двох дітей та інваліда виселили із будинку. Не дочекавшись закінчення судової тяганини щодо законності такого виселення, будинок продали на торгах тещі судді Луцького міськрайонного суду Віталія Ковтуненка.

Саме такий стислий підсумок історії, пов’язаної із «війною» за будинок в селі Липини Луцького району на вулиці Ветеранів, 22.

Про це повідомляє «Волинське агентство розслідувань».

19 грудня 2006 року Андрій Бортнюк взяв кредит у «Райфайзен Банку Аваль» – 100 000 доларів на 7 років під 14,5% річних. 5 вересня 2007 року чоловік збільшив суму угоди до 150 000 доларів. Щоб отримати ці гроші, Бортнюк взяв у поручителі дружину Ольгу Таран, що передала в іпотеку будинок площею 169,3 квадратних метра та земельну ділянку площею 1 808 квадратних метра. Оціночна вартість будинку на той момент становила 855 675 гривень, землі – 344 809 гривень.

26 грудня 2008 року із Андрія Бортнюка та Ольги Таран стягнули кредитну заборгованість, однак рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки не було. Ольга Таран наполягає, що без другого рішення щодо іпотеки забирати будинок, аби погасити кредит, вони не мали права. (детальніше про цю правову колізію читайте тут).

Жінка посилається на частину 3 статті 33 Закону України «Про іпотеку», у якій йдеться: «Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя».

Проте у Луцькому міськрайонному суді думали по-іншому. 24 червня 2010 року Андрія Бортнюка, Ольгу Таран, Іллю Бортнюка, Ольгу Бортнюк та Євгенію Новосад примусово виселили із будинку. Рішення винесли зокрема на підставі статті 40 ЗУ «Про іпотеку»: «Звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом».

За допомогою Ольга Таран звернулася до прокурора Луцького району Сергія Масалова, проте рішення таки вдалося скасувати аж через 5 років. Але про це пізніше.

До цього, 25 березня 2009 року, відділ державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції відкрив виконавче провадження, згідно із яким 16 листопада 2012 року провели торги щодо будинку.

Єдиним учасником торгів була Віра Макарівна Смокович (не плутати із суддею Волинського окружного адміністративного суду Вірою Іванівною Смокович) – теща судді Луцького міськрайонного суду Віталія Ковтуненка. Ольга Таран стверджує, що Ковтуненко особисто сприяв «правильному» закінченню торгів. Натомість саму Ольгу до торгів просто не допустили.

Вона вирішила оскаржити результати торгів у суді. Рожищенський районний суд 7 жовтня 2013 скаргу відхилив, тобто проведення торгів вважає законим. Його рішення 13 листопада 2013 підтримав Апеляційний суд Волинської області. Проте Вищий спеціалізований суд 14 травня 2014 року знайшов низку порушень у торгах, скасував їх результати та відправив справу на повторний розгляд. Про всі порушення ви можете прочитати в ухвалі суду. Найочевидніше із них те, що торги не можна проводити, коли в них бере участь лише один учасник, яким була Віра Смокович.

Справу відправили розглядати у Ковельський міськрайонний суд. 26 вересня 2014 року він повністю задовольнив позов Ольги Таран. Проте 6 лютого 2015 року Апеляційний суд Волинської області знову йде на поступки відповідачам Віталію Ковтуненку та Вірі Смокович. Ковтуненку дозволяють здійснювати перереєстрацію прав на житловий будинок та «вчиняти дії, які призведуть до правового обтяження речового права» на будинок.

Повторний розгляд справи у Вищому спеціалізованому суді відбудеться вже 27 травня 2015 року.

Проте на сьогодні у будинку живе Віра Смокович та її родина. «Навіть картоплю посадили», – каже Ольга Таран. Щоправда підстави такого проживання викликають сумніви. Як ідеться у відповіді Державної міграційної служби на запит адвоката Таран, станом на 29 січня 2015 року інформації про осіб, чиє місце проживання в будинку на Ветеранів, 22 у Липинах, немає.

Цікаво, що меблі та частину особистих речей, які Ольга Таран та її родина не змогли вивезти із будинку під час виселення, досі там залишилися і родина судді користується ними у побуті.

Як повідомив адвокат Ольги Таран Ярослав Богачук, за станом на сьогодні рішення Луцького міськрайонного суду від 24 червня 2010 року про виселення скасували.

Проте може статися так, що 27 травня Вищий спеціалізований суд таки визнає законність торгів і закріпить право суддівської родини проживати там. Але, схоже, суддя Віталій Ковтунеко настільки впевнений у своїй правоті, що впевнено хазяйнує там і без остаточного рішень судів.

Антон Бугайчук

7 травня репортер «Волинського агентства розслідувань» виїжджав фотографувати будинок на вулиці Ветеранів, 22. Від’їжджаючи, він побачив, як до будинку під’їхав позашляховик. З автомобіля вийшли чоловік, схожий на Ковтуненка, та жінка. Вони забрали з машини пакети та пішли на подвір’я будинку.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---