Як лучани самоорганізовуються заради порятунку своїх помешкань

Мешканці багатоквартирних будинків у Луцьку поволі починають створювати об’єднання співвласників. Користь від такого рішення – не лише якісні послуги, а й економія на щомісячній оплаті. Жеки хоч і повільно, але йдуть у небуття.

А як бути жителям приватного сектора, для яких така форма, як ОСББ, неактуальна? Нерідко саме у ці райони найменше спрямована увага комунальних служб. Особливо це стосується вулиць, віддалених від центру. Невдоволені мешканці пишуть листи-скарги і до депутатів, і до луцького мера, але, зазвичай, відписка стандартна: вулицю цьогоріч не включено до переліку тих, де будуть здійснювати ремонтні роботи.

Про це повідомляють у Фонді Ігоря Палиці «Тільки разом».

І так може тривати з року в рік. Вихід із ситуації – створення органу самоорганізації населення (ОСН) – вуличного або квартального комітету. Бо якщо одного скаржника або заявника можуть проігнорувати, то групу, яка має юридичні повноваження, не помітити складно.

Такий орган самоврядування працює просто. Загальні збори мешканців району обирають керівництво ОСН, його колегіальні органи тощо. Окрім того, створення такого комітету оформляється як юридична особа, а це надає чимало переваг.

Наприклад, дає можливість стежити за благоустроєм мікрорайону та правопорядком у співпраці з правоохоронними органами. Такі комітети можуть формувати як жителі приватного сектора, так і учасники вже створених об’єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Тепер питання про облаштування ігрових зон для дітей чи спортивних майданчиків можна безпосередньо винести на обговорення у міській раді.

Механізм діяльності та повноваження цих органів дозволяють населенню впливати на розв’язання питань місцевого значення, брати участь у реалізації соціально-економічного й культурного розвитку певних територій та в реалізації державних і міських програм. Адже попри те, що живемо ми в одному місті, специфіка кожного району індивідуальна, тому й підходи мають бути особливими.

Усю необхідну юридичну та методичну допомогу щодо створення вуличних та квартальних комітетів ініціативним групам надають в Офісах розвитку кварталу Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом». На базі Офісів також організовують відповідні навчання щодо механізмів функціонування таких органів, як ОСББ і ОСН, та допомагають з реєстрацією юридичної особи.

«Вуличний та квартальний комітет – орган самоорганізації населення, своєрідна міська рада на окремо взятій вулиці. Комітети є базовою ланкою органів місцевого самоврядування, мають статус юридичної особи, власні повноваження, які визначені законом «Про органи самоорганізації населення», і тому можуть впливати на рішення міської ради та міського голови, що стосується конкретно їхньої території», – пояснює працівник Офісу розвитку кварталу Андрій Кремський.

Лучани здебільшого непоінформовані щодо створення органів самоврядування. Коли працівники Офісів розповідають про те, що таким чином вони зможуть впливати на розвиток інфраструктури міста, люди зацікавлюються. Збирають ініціативну групу та приходять на навчання.

Варто зазначити, що сьогодні на етапі юридичного оформлення документів перебуває кілька таких органів самоорганізації.

Наприклад, усунути проблеми та навести лад на своїй території для комфортного проживання вирішили лучани, які живуть на вулиці Гущанській. Проблем багато: немає нормального покриття дороги, водопостачання, відсутня централізована каналізація, освітлення на вулиці часткове, немає жодного дитячого майданчика.

Активний житель вулиці Володимир Маць постійно бореться за розв’язання звичайних проблем вулиці. Він неодноразово звертався в Офіс розвитку кварталу Фонду «Тільки разом» по допомогу. Ініціативна група мешканців, яких зібрав пан Володимир, вирішила створити вуличний комітет.

Зрештою в Офісі розвитку кварталу, що на вулиці Гордіюк, 37, для цієї групи організували перше навчання, на якому обговорили проблеми та шляхи їх розв’язання.

У приватному секторі, що в районі вулиць Качалова та Лєскова, – постійна проблема з освітленням доріг. Місцеві мешканці звернулися в Офіс розвитку кварталу, оскільки вже втомилися самотужки намагатися щось змінити.

«Ми віримо, що, створивши квартальний комітет, зможемо впливати на ситуацію в нашому приватному секторі. У нас дуже багато дітей, які повертаються зі школи темними вулицями та провулками. Багато мам, які хочуть, аби їхнім малюкам було де бавитися. В Офісі розвитку кварталу нам розповіли, як правильно самоорганізуватися для того, щоб вплинути на рішення місцевої влади та донести до неї ту проблематику, з якою ми стикаємося кожного дня. Якщо я одна прийду на сесію, то хто мене послухає?», – міркує жителька вулиці Качалова пані Марія.

Мешканці окремих районів уже починають розуміти переваги такої самоорганізації. Але від теорії час переходити до практичного втілення. Ті, хто наважився на спільну роботу, уже найближчим часом зможуть оцінити потрібність та результативність такого кроку.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---