Яблунівка – «фруктове» село на Волині

Яблунівка – мальовниче село, з не менш мальовничою назвою на півночі Рожищенського району, пише Сергій Янішевський на сторінках Район.Рожище.

Село розташоване одразу за лісом і річкою Фосою. Колись це були німецькі колонії, що мали назви Станіславівка, Цицелівка, Лібенштадт та інші, а згодом об’єднанні в одне поселення, що у післявоєнний час отримало назву Яблунівка. Місцеві пов’язують назву із великою кількістю фруктових дерев в селі. Кажуть, що колись було дуже багато яблунь та груш повз дорогу і весняної пори село було вквітчане неймовірними кольорами.

Найбільша кількість інформації про колишні німецькі колонії на цих теренах є у дослідника Михайла Костюка, але й у нього саме ці поселення описані дуже скупо, лише невелика статистика, а про Цицелівку і Лібенштадт – немає інформації зовсім.

Німецька колонія Станіславівка (на території якої сьогодні і розташовується Яблунівка) з’явилася однією з перших в районі – в 30-х роках XIX ст. Тут була німецька школа, що відкрилася з дозволу Брест-Литовського пастора у 1880-х роках.

Була збудована також кірха, на місці розташування якої тепер фельдшерський пункт. У часи Другої світової в селі був німецький фільварок, куди місцевий люд ходив на роботи.

Слід сказати, що в цій місцевості німецьких колоній було багато. Окрім вищеназваних, поруч розташувались такі з них, як Глинче, Уцекайка (можливо, неточна назва колонії, - Авт.), Осека, а в лісі, що тепер називають Моневським, було декілька хатин колонії Монева.

Сьогодні про ці поселення свідчать лише зарослі бур’янами колишні лютеранські кладовища, які були окремими для кожного з них. А вся територія вважається селом під назвою Яблунівка.

Після переселень в роки Другої світової війни в колишніх поселеннях не залишилось корінних мешканців, а оселились тут переселенці з Холмщини, нащадки яких проживають тут і до сьогодні.

«Колись тут було дві школи, а тепер немає жодної», - бідкаються місцеві.

Один дідусь розповідав про залізницю в лісі поблизу села. Зараз в це повірити досить важко, але у міжвоєнний період невеликі вузькоколійки, що з’єднували станції широкої колії і лісові масиви, були популярним явищем. Це був зручний спосіб для транспортування деревини. Чи були такі вузькоколійки у цих краях – зараз це лише здогадка, бо жодних свідчень, окрім спогадів цього дідуся, немає.

Незважаючи на певну віддаленість Яблунівка залишила враження позитивного села з привітними людьми і неабиякими природними ландшафтами.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---