Видатний європейський авангардист Євген Конопацький - родом з Луцька

У сучасному мистецтвознавстві – не лише європейському, а й світовому – все гучніше і розлогіше звучить дискусія з приводу коректної національної ідентифікації багатьох ключових персоналій культурно-мистецького процесу кінця ХІХ – початку ХХ сторіч, а звідси і конкретизації внеску окремих країн у світову культуру. Вирішальним чинником у цьому «перерозподілі головних ролей» безсумнівно є теперішня ситуація болючого та невідворотного виходу України з-під багаторічного російського імперського впливу. Тому подальше позиціонування декотрих мистців як «російських художників» означатиме невігластво подвійне: з одного боку, це нехтування автобіографічними фактами про національне походження художника і його кровного зв’язку з власним народом, а з іншого, власне, заперечення історичних реалій, очищених від загарбницької ідеології.

«Росія не має право на спадок “російського авангарду”, бо він був значною мірою українським викликом – етнічними українцями, крім Малевича, були художники Володимир Татлін, Василь Кандинський, Антуан Певзнер, Олександра Екстер, Володимир Бурлюк, Олександр Архипенко, Олександр Богомазов, Соня Делоне (народжена Штерн) та багато інших», – стверджує Фелікс Філіп Інгольд, автор статті«Периферія переходить у наступ» швейцарського видання NeueZürcherZeitung

Серед тих, хто зробив свій вагомий внесок у формування мистецького модерну початку ХХ сторіччя, – Євген Гнатович Конопацький (фр. Eugène Konopatzky), український живописець, графік, представник Одеської та Паризької шкіл. Січневого дня 1887 року народився він у Луцьку Волинської губернії – 27 січня минуло 130 років з дня його народження.



Дитинство Євгена минуло у Луцьку, а невдовзі родина переїхала до Херсону, де його батько Гнат Йосипович Конопацький у 1890-1900 роках служив судовим приставом у окружному суді. Молодий чоловік одержав юридичну освіту і служив адвокатом. Відомо, що довелося йому брати участь у Першій світовій війні. Яким чином і де він навчався малярству – невідомо, принаймні, поки що. Є над чим попрацювати дослідникам! Тим не менш, у 1910 році 23-річний Євген вже бере участь у виставках Херсонського товариства витончених мистецтв, а в 1913 році – у Всеросійській виставці в Києві.

У березні 1914 року 26 робіт Євгена Конопацького були виставлені у Київському Політехнічному інституті на груповій виставці художньої групи кубофутуристичного напрямку «Кольцо», засновниками якої вважаються О. Екстер та О. Богомазов. Загалом, у цій виставці брали участь 21 художник, які представили 306 робіт. Серед них, з 88-ма своїми першими роботами – а це були акварель, графіка, рисунки, живопис – дебютував О. Богомазов. Ця подія стала «новим словом у культурному житті Києва», – відзначили тоді у мистецькому журналі «Музи». Група «Кольцо» проіснувала лише два роки і розпалася, тим не менш, виконавши своє головне завдання – дебютували художники Нового Мистецтва, котрі серед інших талановитих особистостей визначили перспективний поступ російського – а чи українського? – авангарду.



«Дійсно, вони народились громадянами Російської імперії, але вони належали до багатонаціонального регіону, що простягався від Балтійського моря до Чорного і лише в другій половині XVIII століття потрапив під російську владу», – аналізує історичні реалії, на тлі яких формувалися творчі особистості, Фелікс Філіп Інгольд.

Наступним неоціненним досвідом у творчості Євгена Конопацького стала славетна Одеська школа Ecoled'Odessa. У 1917 році художник переїхав сюди та відразу долучився до виставкової діяльності Незалежних художників, які тоді фонтанували новаторськими ідеями і творчими експериментами. Протягом 1917 – 1919 рр. Конопацький брав участь практично у всіх виставках Незалежних. Одеський авангард початку ХХ сторіччя у масштабах мистецького явища повноцінно конкурував тоді з Парижем і Мюнхеном – світовими центрами модернізму.

Одеські парижани

Невдовзі Євгена Конопацького притягнули до себе богемний Париж та славетна Паризька школа. І це був той солодкий магнетизм свободи, опиратися якому не зміг би жоден художник-авангардист. В 1919 році він емігрував до Франції. Багато подорожував, постійно малював та виставляв роботи.



Паризька школа

Цікаво, а чи зустрічався в ті роки Євген Конопацький з іншим «одеським парижанином», уродженцем Великої Волині Сигізмундом Олесевичем? Велика ймовірність зустрічі була і з іншим художником родом з Волинської губернії – Жозефом (Йосипом) Прессманом, який теж був тоді яскравою фігурою у мультикультурному мистецькому середовищі космополітичного Парижу, але асоціював себе з Українською групою художників з Росії та Галичини.

Ці художники мали «перетинатися» на численних виставках та Осінніх салонах Незалежних, де всі вони виставляли свої роботи. Євген Конопацький активно презентував свої полотна в салоні Спілки незалежних художників з 1920 по 1940 роки, та неодноразово – в Осінньому салоні (1927, 1930, 1931).

У 1933 він приєднується до Союзу діячів російського мистецтва у Франції. Через рік бере участь у виставці Федерації художників у галереї Soleil. В 1937 році керував курсами прикладного мистецтва в Російському народному інституті.



Перебуваючи у такому «авангардному» в багатьох відношеннях мистецькому середовищі, всотуючи в себе дух експерименту і творчої свободи, Євген Конопацький став яскравою особистістю серед персоналій непересічних і талановитих. Його живописні роботи, акварелі, рисунки, графіку виділяли тверде знання малюнку і чудове поєднання кольорів, різноманітність мотивів і віртуозність пензля. Художник завоював прихильність і глядача, і критика.

75-річний мистець помер в 1962 році у Парижі та похований на цвинтарі Тьє (фр. Cimetière parisien de Thiais).

Культурно-мистецький процес невіддільний від процесу суспільного. Наразі складаються обставини для чіткого визнання пріоритету та національної ідентичності культурного надбання України та позиціонування видатних творчих персоналій гордим «український художник».



За матеріалами сайту Галереї мистецтв НСХУ

Марія Пилипчук

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---