«Вузькоколійка» заростає бурʼянами. ФОТО
Унікальний 65-кілометровий відрізок залізничного полотна, який з’єднує місто Ковель із Польщею, залишається поза інтересами «Укрзалізниці» та держави.
Про це повідомляє «Голос України».
Ковель ‒ єдине в Україні місто, яке сполучене з Європою стандартною для країн Заходу «вузькою» колією. Це відкриває перед містом реальні можливості стати важливим міжнародним транспортним вузлом. Однак попри всі переваги, у нас не поспішають реалізовувати цей перспективний проект логістики в залізничному транспорті.
Нагадаємо, у повоєнний період по вузькій ‒ європейській колії у Ковель щодоби надходили отримані по репарації від переможеної Німеччини верстати, машини, обладнання. Для їх перевантаження було спеціально створено залізничну станцію Вербка. В окремі дні залізничники приймали тут близько півтисячі вагонів.
У період «холодної війни» унікальна колія теж перебувала під контролем держави. Уздовж цієї залізниці, де паралельно були змонтовані широка і вузька колії, збудували кілька потужних рамп, які могли прийняти ешелони з танками та іншою військовою технікою. Прозорість цих намірів навіть у тому, що кожна рампа була з’єднана дорогою з так званою бетонкою (тепер міжнародна магістраль М-07), яка вела до кордону з Польщею і мосту через Західний Буг. У свою чергу широка 1520-мілімітрова (російська) колія була прокладена до польського міста Холм. Тобто, за потреби, червонозоряні танки через якихось пару годин могли з’явитися в центрі Європи.
Та часи змінилися, і вже в 90-х роках минулого століття унікальну колію почали використовувати для перевезення пасажирів. З Ковеля, без перестановки колісних пар на кордоні, потяг прямував до розташованого поблизу кордону з Німеччиною польського міста Зелена Ґура. Цей маршрут був надзвичайно популярним у тодішніх «човників». Освоїли магістраль і для вантажних перевезень.
У 2000 році, у зв’язку з реконструкцією вокзалу в Ковелі, буцімто тимчасово, а виявилось ‒ зовсім, припинили рух поїзда до Зеленої Ґури. Європейська колія, до якої втратили інтерес військові, поступово почала занепадати. Обмеження швидкостей на багатьох аварійно небезпечних ділянках зводило нанівець її основну перевагу ‒ економію часу. Вантажні перевезення в цьому напрямку теж почали занепадати.
Директор однієї з фірм, що займається переміщенням вантажу, Юрій Шлюєв не розуміє причин такого байдужого ставлення держави, а насамперед залізничників, до цієї перспективної магістралі.
«Торік приїжджали до нас бізнесмени з Польщі, які могли б щороку відправляти з України до двох тисяч вагонів вузькою колією, ‒ розповідає Юрій Шлюєв. ‒ Це лише одна фірма. А інтерес до цієї магістралі в Європі великий. Добре було б, якби і перевантаження тут робили, і замитнення та розмитнення. Ми, до речі, вже кілька років орендуємо останній, тупиковий, кілометр цієї колії. Збудували поряд з нею складське приміщення площею дві тисячі квадратних метрів. Планували звести й рампу, яка б давала змогу проводити перевантаження товарів з європейської на широку колію. Однак «Укрзалізниця» не дозволила. Тому вагони, які вивантажуємо, в Польщу йдуть порожняком. Відтак втрачається сенс економії на більш низькому, ніж на автотранспорті, залізничному тарифі. Та основна сьогодні проблема ‒ це незадовільний технічний стан колії. Сьогодні на ній дозволено рух поїздів загальною вагою не більш як 1800 тонн, тобто в середньому з двадцяти вагонів».
Свого часу в області великі надії покладали на створений у 90-х роках у місті волинських залізничників «Інтерпорт Ковель». Однак, так і не запрацювавши на повну потужність, він фактично припинив існування. А Ковель має великі транспортні можливості. Звідси залізничні колії розходяться в шести напрямках, п’ять з яких мають стратегічне значення: на Холм (Республіка Польща), Брест (Білорусь), Львів (з 400-кілометровим відгалуженням широкої колії до польського міста Катовіци), Сарни, Луцьк (Рівне, Здолбунів).
На станціях Ковель і Вербка ще збережено мережу європейських колій. Є тут і станція перестановки колісних пар. Така сама є і в Ягодині. А ще через місто, розташоване поблизу кордонів двох країн, проходять дві міжнародні автомагістралі М-07 і М-19, перша з яких є найкоротшим шляхом з Києва у Варшаву, Берлін, Брюссель.
Також перспективним є використання Ковельського залізничного вузла для організації міжнародних пасажирських перевезень, адже звідсіля поїзди можуть без перестановки колісних пар їхати до будь-якої європейської столиці. Ковель сьогодні має пряме залізничне сполучення з Москвою, Києвом, Одесою, Дніпропетровськом, Запоріжжям, Сімферополем, Львовом, Луцьком, Рівним.
Голова Волинської ОДА Борис Клімчук стверджує, що реконструювати колію будуть. Каже, що ідея ремонту «не вмерла, а лише заморожена»: «Коли ще жив Кірпа, який керував транспортним міністерством, розробили план реконструкції євроколії між державним кордоном з Польщею і Ковелем, і ми мали її розпочинати. Георгій Миколайович дуже добре розумів значення цього короткого, але такого важливого відрізку колії. Власне кажучи, ідея ще не вмерла, вона лише заморожена».
Премʼєр-міністр України Микола Азаров висловився щодо проблеми дещо «туманно». Мовляв, залізничні комунікації до перевезень вантажів залучати необхідно, бо якщо весь вантажопотік пустити новозбудованою трасою М-07, то за два-три роки можемо її не впізнати. Однак, нічого конкретного щодо саме ковельської вузькоколійки не сказав: «Ось ми зробили цю дорогу (відрізок шосе М-07, ‒ «ВН»). Вона дуже хороша. Але якщо по ній піде серйозний вантажопотік, серйозне навантаження, то через два-три роки можемо її не впізнати. Ми не зацікавлені її будувати лише на такий короткий проміжок часу. А це означає, що повинні використовувати залізничні комунікації для того, щоб було вигідно вантажі направляти переважно залізницею. Автомобільний транспорт слід використовувати передусім для перевезення людей і малогабаритних вантажів. Для цього потрібно створити систему стимулів, інфраструктуру. Подбати про перевантаження, логістику на залізниці, обґрунтовані тарифи. Над цим обов’язково працюватимемо. Тому що мало побудувати дорогу, важливо зберегти її в такому хорошому стані на довгі роки».
«Я думаю: майбутнє в цієї євроколії є», ‒ сказав він.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це повідомляє «Голос України».
Ковель ‒ єдине в Україні місто, яке сполучене з Європою стандартною для країн Заходу «вузькою» колією. Це відкриває перед містом реальні можливості стати важливим міжнародним транспортним вузлом. Однак попри всі переваги, у нас не поспішають реалізовувати цей перспективний проект логістики в залізничному транспорті.
Нагадаємо, у повоєнний період по вузькій ‒ європейській колії у Ковель щодоби надходили отримані по репарації від переможеної Німеччини верстати, машини, обладнання. Для їх перевантаження було спеціально створено залізничну станцію Вербка. В окремі дні залізничники приймали тут близько півтисячі вагонів.
У період «холодної війни» унікальна колія теж перебувала під контролем держави. Уздовж цієї залізниці, де паралельно були змонтовані широка і вузька колії, збудували кілька потужних рамп, які могли прийняти ешелони з танками та іншою військовою технікою. Прозорість цих намірів навіть у тому, що кожна рампа була з’єднана дорогою з так званою бетонкою (тепер міжнародна магістраль М-07), яка вела до кордону з Польщею і мосту через Західний Буг. У свою чергу широка 1520-мілімітрова (російська) колія була прокладена до польського міста Холм. Тобто, за потреби, червонозоряні танки через якихось пару годин могли з’явитися в центрі Європи.
Та часи змінилися, і вже в 90-х роках минулого століття унікальну колію почали використовувати для перевезення пасажирів. З Ковеля, без перестановки колісних пар на кордоні, потяг прямував до розташованого поблизу кордону з Німеччиною польського міста Зелена Ґура. Цей маршрут був надзвичайно популярним у тодішніх «човників». Освоїли магістраль і для вантажних перевезень.
У 2000 році, у зв’язку з реконструкцією вокзалу в Ковелі, буцімто тимчасово, а виявилось ‒ зовсім, припинили рух поїзда до Зеленої Ґури. Європейська колія, до якої втратили інтерес військові, поступово почала занепадати. Обмеження швидкостей на багатьох аварійно небезпечних ділянках зводило нанівець її основну перевагу ‒ економію часу. Вантажні перевезення в цьому напрямку теж почали занепадати.
Директор однієї з фірм, що займається переміщенням вантажу, Юрій Шлюєв не розуміє причин такого байдужого ставлення держави, а насамперед залізничників, до цієї перспективної магістралі.
«Торік приїжджали до нас бізнесмени з Польщі, які могли б щороку відправляти з України до двох тисяч вагонів вузькою колією, ‒ розповідає Юрій Шлюєв. ‒ Це лише одна фірма. А інтерес до цієї магістралі в Європі великий. Добре було б, якби і перевантаження тут робили, і замитнення та розмитнення. Ми, до речі, вже кілька років орендуємо останній, тупиковий, кілометр цієї колії. Збудували поряд з нею складське приміщення площею дві тисячі квадратних метрів. Планували звести й рампу, яка б давала змогу проводити перевантаження товарів з європейської на широку колію. Однак «Укрзалізниця» не дозволила. Тому вагони, які вивантажуємо, в Польщу йдуть порожняком. Відтак втрачається сенс економії на більш низькому, ніж на автотранспорті, залізничному тарифі. Та основна сьогодні проблема ‒ це незадовільний технічний стан колії. Сьогодні на ній дозволено рух поїздів загальною вагою не більш як 1800 тонн, тобто в середньому з двадцяти вагонів».
Свого часу в області великі надії покладали на створений у 90-х роках у місті волинських залізничників «Інтерпорт Ковель». Однак, так і не запрацювавши на повну потужність, він фактично припинив існування. А Ковель має великі транспортні можливості. Звідси залізничні колії розходяться в шести напрямках, п’ять з яких мають стратегічне значення: на Холм (Республіка Польща), Брест (Білорусь), Львів (з 400-кілометровим відгалуженням широкої колії до польського міста Катовіци), Сарни, Луцьк (Рівне, Здолбунів).
На станціях Ковель і Вербка ще збережено мережу європейських колій. Є тут і станція перестановки колісних пар. Така сама є і в Ягодині. А ще через місто, розташоване поблизу кордонів двох країн, проходять дві міжнародні автомагістралі М-07 і М-19, перша з яких є найкоротшим шляхом з Києва у Варшаву, Берлін, Брюссель.
Також перспективним є використання Ковельського залізничного вузла для організації міжнародних пасажирських перевезень, адже звідсіля поїзди можуть без перестановки колісних пар їхати до будь-якої європейської столиці. Ковель сьогодні має пряме залізничне сполучення з Москвою, Києвом, Одесою, Дніпропетровськом, Запоріжжям, Сімферополем, Львовом, Луцьком, Рівним.
Голова Волинської ОДА Борис Клімчук стверджує, що реконструювати колію будуть. Каже, що ідея ремонту «не вмерла, а лише заморожена»: «Коли ще жив Кірпа, який керував транспортним міністерством, розробили план реконструкції євроколії між державним кордоном з Польщею і Ковелем, і ми мали її розпочинати. Георгій Миколайович дуже добре розумів значення цього короткого, але такого важливого відрізку колії. Власне кажучи, ідея ще не вмерла, вона лише заморожена».
Премʼєр-міністр України Микола Азаров висловився щодо проблеми дещо «туманно». Мовляв, залізничні комунікації до перевезень вантажів залучати необхідно, бо якщо весь вантажопотік пустити новозбудованою трасою М-07, то за два-три роки можемо її не впізнати. Однак, нічого конкретного щодо саме ковельської вузькоколійки не сказав: «Ось ми зробили цю дорогу (відрізок шосе М-07, ‒ «ВН»). Вона дуже хороша. Але якщо по ній піде серйозний вантажопотік, серйозне навантаження, то через два-три роки можемо її не впізнати. Ми не зацікавлені її будувати лише на такий короткий проміжок часу. А це означає, що повинні використовувати залізничні комунікації для того, щоб було вигідно вантажі направляти переважно залізницею. Автомобільний транспорт слід використовувати передусім для перевезення людей і малогабаритних вантажів. Для цього потрібно створити систему стимулів, інфраструктуру. Подбати про перевантаження, логістику на залізниці, обґрунтовані тарифи. Над цим обов’язково працюватимемо. Тому що мало побудувати дорогу, важливо зберегти її в такому хорошому стані на довгі роки».
«Я думаю: майбутнє в цієї євроколії є», ‒ сказав він.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 5
«Я думаю: майбутнє в цієї євроколії є», ‒ сказав він.
І подумав: "От нехай вона сама і турбується про своє майбутнє, а мені з того нічого не перепаде."
тиць-здиць
Показати IP
3 Лютого 2012 22:46
Не смішіть. З нашим прєзідєнтом і правітільством скоро ВСІ шляхи, не тільки залізничні, з Еуропи позаростають
ОГО
Показати IP
4 Лютого 2012 14:46
А нафіга нам такий клопіт як історія і культура... Хай заростає, автентичніша буде...
пасажир
Показати IP
5 Лютого 2012 12:04
Поки Кирпа був живий і вокзали будувались і держава процвітала. Подивіться ж/д вокзал в Ківерцях, Івано- Франківську.А помаранчева шобла заставила піти з життя такого видатного господарника. світла пам"ять йому. Прищавому і злодЮЛІ- нари.
Наівняк
Показати IP
6 Лютого 2012 10:01
Про Кірпу згадали по темі- керівник був талановитий.
О Кдімчуку треба нагадати про "Інтерпорт Ковель". На разі мовчить...
На війні загинув нацгвардієць з Ковеля Богдан Степанюк
Сьогодні 13:19
Сьогодні 13:19
У Володимирі у власній оселі ледь не згорів господар
Сьогодні 12:51
Сьогодні 12:51
У лікарні Володимира помер захисник Володимир Воробйов
Сьогодні 11:55
Сьогодні 11:55
Воїн повертається на щиті: сьогодні Нововолинськ зустріне Героя Валерія Яльницького. Оновлено
Сьогодні 10:31
Сьогодні 10:31
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.