Вражаючі мистецькі скарби та потреби змін: парламентарі оглянули замок та художній музей у Луцьку

Необхідність змін до законодавства щодо меценатів та музей європейського рівня у Луцьку: делегація нардепів та урядовців відвідала Луцький замок та художній музей у другий день виїзного засідання комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Як розповіла народний депутат Ірина Констанкевич, у рамках другого дня запланували ознайомлення з роботою музеїв у Луцьку та Колодяжному, а також обговорення проблем, які можна вирішити на законодавчому рівні. Зокрема, зараз у комітеті перебуває законопроєкт про меценатську діяльність, про музеї, музейну справу та низка інших.

Одним із аспектів виїзного засідання була підготовка до відзначення 150-ліття Лесі Українки. Через те, що попередня влада зовсім не виконала роботи з цієї підготовки. Йдеться про нові медіапроєкти, багатотомне видання її творів, перезавантаження та осучаснення сприйняття Лесі Українки. Комітет візьме на себе функцію щоквартального контролю за виконанням цієї постанови.

Нардеп ініціювала виділення коштів у рамках державного бюджету на відзначення ювілею Лесі Українки, для цього у бюджеті планували передбачити окремий рядок. Тоді з цих коштів можна було б скеровувати певні суми на різні напрями. На жаль, уряд не вважав це можливим і запропонував інші варіанти розв’язання питання фінансування. Зокрема, це Український культурний фонд, обсяг якого перевищує 500 мільйонів гривень. Попередньо передбачають, що саме у ньому знайдуть кошти на відзначення річниці. Другий ресурс – інститут книги, що на державному рівні фінансуватиме видання книг. Третій ресурс – через освіту, йдеться про виділення коштів на науково-дослідний інститут Лесі Українки. Також потрібні кошти на створення фільмів та відеороликів про Лесю Українку.Екскурсію замком Любарта для нардепів, представників уряду, міської та обласної влади провів директор Луцького історико-культурного заповідника Павло Рудецький. Гості оглянули музей книги, музей дзвонів, унікальну пам’ятку домонгольського періоду – руїни церкви Івана Богослова, тимчасові експозиції у В’їзній вежі, а також піднялися на верхівку самої вежі. Зворушення представників делегації викликав художній музей, де їм продемонстрували єдину в Україні картину німецького художника Лукаса Кранаха старшого, яку музей отримав від працівників СБУ, колекцію цінних художніх творів родини Радзівіллів та виставку історичної графіки Олександра Дишка, який з вражаючою детальністю відтворює образ Старого Луцька княжих часів.Завідувач Художнього музею Зоя Навроцька зауважила, що заклад є одним з найважливіших у структурі не лише Волині, а й України загалом, і є зразком успішної роботи колективу у цій царині. Будівлю музею капітально відремонтували у 2013 році. Відтоді колектив тримає заклад на найвищому рівні. Музей став майданчиком спілкування, тут організовують різноманітні акції, зокрема, спрямовані на виховання молоді. Тому приміщення облаштоване за найкращими світовими взірцями: йдеться про збереження клімату, реставрацію, підтримання творів у належному порядку. Інколи навіть столичні гості під час візитів до музею не мають що порадити, адже умови тут кращі, ніж у багатьох музеях Львова та Києва.

Серед проблем – ті ж самі проблеми, що й в усій музейній царині. По-перше, йдеться про фінансування. Музей повинен бути дотаційним, навіть в Європі музеї не заробляють на себе, держава повинна підтримувати його. Ще однією величезною проблемою є наповнення фондів, адже фондова збірка – це кардіограма доби, зриме відображення її естетики та набутків. У цій сфері 90-ті та 2000-ні роки лишаються білими плямами, музей позбавлений закупівельних можливостей. Якщо картини купували, то лише за зароблені завдяки наданню платних послуг кошти. Зі становища виходять, влаштовуючи акції, роблячи преференції художникам, які згодом дарують роботи музею. Але музей повинен обирати найкраще, платити художнику та стимулювати його ріст і розвиток.Також заклад не може діяти без підтримки меценатів. В усій Європі меценати зацікавлені співпрацювати з музеями, тому що вироблене таке законодавство, за яким це економічно вигідно: меценати позбавляються певних податків, якщо вони підтримують заклади культури, а українські меценати, фінансуючи музею реставрацію чи якийсь проєкт, платять за це податки. Ці закони вже відлагоджені в Європі: йдеться про закон про меценатство, вдосконалення закону про музейні закупівлі. Натомість у Верховній Раді майже не говорять про культуру, музейні працівники отримують мінімальну заробітну плату, що призводить до того, що фахівці звільняються. Тож владі варто повернутися обличчям до людей культури, зокрема до творчої інтелігенції, яка завжди мала великий авторитет і це відображалося на естетиці міст. Сьогодні художники не мають замовлень, отримують мінімальну пенсію і не всі з них мають можливість продавати твори за великі суми. Тому потрібно дати нові робочі імпульси митцям, які створять національно-патріотичне інтелектуальне середовище.

Оскільки художній музей є відділом Волинського краєзнавчого музею, то він фінансується з обласного бюджету. Закладу також допомагає місто, фінансуючи різноманітна проєкти, серед яких, наприклад, «Ніч у музеї», проєкт історичної графіки Олександра Дишка, оформлення творів тощо. Допомагають також друзі музею, спонсори, попри те, що це їм невигідно. На думку Зої Навроцької, варто стерти бюрократичні межі щодо фінансування музеїв. Наприклад, наразі музей не може брати кошти з двох бюджетів одночасно на один проєкт. Такі бюрократичні казуси шкодять справі.

Заступник міністра культури Ірина Подоляк відзначила високий професіоналізм працівників закладу, те, що будівля музею є дуже приязним простором для відвідувачів. Держава, з її слів, повинна дбати про те, щоб працівники, які живуть культурою, почували себе гідно. Оплата праці в культурі серед усіх бюджетних сфер зараз найнижча. Не можуть люди, які вивчають та пропонують суспільству такі скарби, які є в музеї, мати таку ж оплату праці, як некваліфіковані робітники. Це – проблема держави. Попереднє міністерство соціальної політики протягом п’яти років обіцяло переглянути цю систему і, на жаль, нічого не зробило. Статуси національних закладів культури раніше надавалися в ручному режимі, незважаючи на результати роботи, фонди, експозиційну і маркетингову діяльність.

У Луцькому художньому музеї заступник міністра згадала Лондонський музей британського портрету, що містить портрети найвеличніших діячів Британії. Вона відзначила подібність двох музеїв. Збірку британських портретів Британія визнала національним надбанням і навіть заборонила вивозити за межі країни.

Лукаса Кранаха старшого, картина якого завдяки працівникам СБУ опинилася у Луцькому художньому музеї, Ірина Подоляк назвала одним із улюблених художників та зауважила, що потрібно змінювати правила, щоб мистецькі інституції мали окремий статус, інші умови регулювання та оподаткування, ніж решта установ та підприємств. Виклик для нового міністерства культури – бути почутим міністерством економіки щодо змін до податкового та бюджетного кодексів.

Музей, з її слів, це не лише склад скарбів, ці скарби повинні говорити до людей: повинні змінюватися та оновлюватися експозиції, збільшуватися площі, відбуватися заходи, важливі для сучасників. В Україні є музеї, які це розуміють, але проблема полягає у відсутності горизонтальної комунікації між міністерствами, тому попереду багато роботи і невідворотні зміни. Так, можуть спробувати змінити закон про меценатство наступного року, хоча значно важливішими є зміни до податкового кодексу, згідно з якими особи, які жертвують кошти закладам культури, не платили з цих коштів податків та мали додаткові податкові пільги.

Нагадаємо, у рамках другого дня виїзного засідання комітету нардепи та урядовці також відвідали Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---