USD 41.30 41.70
  • USD 41.30 41.70
  • EUR 41.35 41.60
  • PLN 10.60 10.80

Волинянка стала наймолодшим професором Королівства Данії. ФОТО

15 Листопада 2013 11:47
Ірина Марчук викладає в Копенгагенському університеті, одному із найстаріших у Північній Європі, заснованому в 1479 році.

У свої 29 років Ірина обіймає посаду заступника декана юридичного факультету з аспірантури Копенгагенського університету, публікується у всесвітньо відомих виданнях, журналах у галузі міжнародного кримінального права і процесу.

Завдяки Ірині, в університеті побільшало міжнародних студентів. Нещодавно українка видала книжку «Концепція злочину в міжнародному кримінальному праві» англійською мовою в міжнародному видавництві.
Окрім викладання в університеті, за плечима волинянки – неабиякий досвід роботи в міжнародних судах. Зокрема, дівчина займалася гучною справою, відомою у світі під назвою «про криваві діаманти» - проти колишнього президента Ліберії.

«КАЗАЛА, ЩО БУДЕ ДИПЛОМАТОМ»
Відомий науковець - родом з Маневич. У зв’язку з роботою батька, який працював в органах внутрішніх справ, сім’ї Ірини доводилося часто переїжджати. До 7 класу Ірина навчалася у Любешівській середній школі, потім, коли родина оселилася у Луцьку, - у Волинському обласному ліцеї природничого профілю, а закінчувала навчання - у Луцькій ЗОШ № 12.

Батьки пригадують, дівчинку довелося забрати з Природничого ліцею, бо вчителі її відсилали на олімпіади з усіх предметів, а оскільки дитина ретельно готувалася і переживала кожну з них, то це було занадто велике навантаження.

Коли ж Ірина прийшла до 12-ої школи, директор попереджав батьків, мовляв, у майбутньому класі дівчинки одні бешкетники, її тут любити не будуть. Та згодом нові однокласники старалися сісти за парти так, аби писати той самий варіант контрольної роботи, що й Ірина. Здружилися, - кажуть в один голос батьки Віталій та Світлана.

Шкільні роки Ірини Марчук були доволі активними. У 10-11 класі дівчина неодноразово займала призові місця на учнівських олімпіадах, зокрема 2 місце на Всеукраїнській олімпіаді у галузі правознавства та 2 місце на олімпіаді обласного рівня з англійської мови. Одночасно відвідувала Американський клуб та була слухачкою МАН із секції англійської мови та лінгвістики.

Школу закінчила із золотою медаллю – єдина зі всього випуску.

Мама Світлана розповідає, донька планувала вступати на факультет іноземних мов, однак батько наполіг: «Мову знати обов’язково, але треба мати й спеціальність». Позаяк дівчина завжди цікавилася юриспруденцією, Ірина вступила в 2001 році до інституту підготовки кадрів для органів прокуратури Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого за спеціальністю правознавство. Одразу студентці запропонували перевестися на факультет підготовки юристів для Міністерства закордонних справ, оскільки добре володіла англійською та німецькою мовами.
Впродовж навчання в національній академії брала участь у різних всеукраїнських конференціях, писала наукові статті та за високі досягнення в науковій діяльності отримувала іменну стипендію Верховної Ради України. На останньому курсі працювала помічником-консультантом народного депутата України.

Після отримання диплома спеціаліста Ірина вирішила продовжити навчання за кордоном. Дівчина розіслала документи до університетів Швеції, Нідерландів та США для вступу у магістратуру. Каже, що в Україні школа міжнародного права не так добре розвинена. Отож, Ірину запросили на навчання до Лундського університету Швеції, який вона успішно закінчила в 2008 році.
Світлана Марчук пишається донькою: «В дитинстві Іринка завжди казала, що буде дипломатом, була лідером».

ВОЛИНЯНКА БРАЛА УЧАСТЬ У СУДОВОМУ ПРОЦЕСІ ПРОТИ ПРЕЗИДЕНТА ЛІБЕРІЇ
Після закінчення магістратури Ірина Марчук поїхала на 10 місяців у Гаагу, де працювала над справою у Гаазькому міжнародному трибуналі щодо колишньої Югославії. Зокрема, працювала у складі прокурорської команди, яка займалася розслідуванням злочину геноциду у колишній Югославії – найбільшій справі за історію суду.

Також волинянка працювала у прокурорському відділі Міжнародного спеціального суду із Сьерра-Леоне у справі проти колишнього президента Ліберії. Ця гучна справа відома у світі під назвою «Про криваві діаманти», у якій судили колишнього президента за надання допомоги повстанцям у Сьерра-Леоне, що вели воєнні дії та скоїли злочини проти людства.

За той час дівчина вступила в аспірантуру в найстаріший данський університет у Копенгагені. Ірина пригадує: коли приїхала в Данію, то, крім неї, не було жодного міжнародного студента. Вона стала першою, так би мовити, експериментальною аспіранткою.

Українка розповідає, що всі роки вчилася безкоштовно, до того ж отримувала стипендію від іноземної держави. Університет брав на себе усі витрати, які стосувалися написання та публікації докторської дисертації. За цей період дівчина побувала у науково-дослідницьких центрах з міжнародного права Кембриджського (Великобританія) та Єльського (США) університетах. Ірина Марчук запевняє, за кордоном створені усі необхідні умови для навчання аспірантів.

Аспірантуру Ірина закінчила за 2,5 роки, отримала науковий ступінь доктора права, хоча, згідно з умовами, навчання триває 3 роки. Як перспективному науковцю їй запропонували викладати в Копенгагенському університеті. Згодом волинянка отримала звання асоційованого професора.

ВИКЛАДАЄ В ДАНІЇ, АЛЕ ЗАЛИШАЄТЬСЯ ГРОМАДЯНКОЮ УКРАЇНИ
Світлана та Віталій кажуть, що в Україну донька приїжджає рідко, частіше вони відвідують її.
«У Данії все набагато простіше. Там всі їздять на велосипедах, ведуть здоровий спосіб життя», - ділиться враженнями мама Світлана.

Хоч батьки сумують за донькою, та все ж щасливі, що її життя складається не біля них.
«А у нас ще одна донька є», - жартує батько. Молодша Наталя теж юрист.
Сама ж Ірина Марчук вже отримала дозвіл на постійне місце проживання в Данії і давно думає не українською.
«Коли приїжджаю в Україну, відчуваю себе туристом у своїй державі, а після проживання в багатьох європейських країнах – космополітом», - каже волинянка.
Та попри все, відомий данський вчений-науковець міжнародного кримінального права все ж залишається громадянином України.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 18
Лучанин Показати IP 15 Листопада 2013 12:51
Знай наших. Кращі мізки працюють не на свою країну.
РБ Показати IP 15 Листопада 2013 13:06
є чим пишатись, молодець,
мєсний Показати IP 15 Листопада 2013 13:56
І тут ті ... поліщуки. Ну куди не кинь, все в них схвачено. Полішка і в Бельгії полішка. Поняли?
поліщук до мєсний Показати IP 15 Листопада 2013 15:10
А хто вам дохтор? Що поліщуки винуваті, що у вас тільки одна ізвиліна, а гонору як нобелівського лауреата?
ВН Показати IP 15 Листопада 2013 13:59
Шановні журналісти, у луцьку немає природничого ліцею, а є Волинський обласний ліцей-інтернат
litsei до ВН Показати IP 15 Листопада 2013 14:07
5 червня 1991 року відкрито Обласний ліцей природничого профілю. У 1996 році навчальний заклад перейменовано у Волинський ліцей-інтернат.
Такні до litsei Показати IP 15 Листопада 2013 14:18
Дівчина у ньому вчилася, коли він уже був обласним ліцеєм-інтернатом.
Олександр Показати IP 15 Листопада 2013 16:12
Ось живий приклад для молоді. Дитина з провінції, але одна з найкращих науковців світу. МОЛОДЕЦЬ. ТАК ТРИМАТИ !
Олександр Показати IP 15 Листопада 2013 16:17
В свою чергу і хвала її батькам.
Олександр інший Показати IP 15 Листопада 2013 17:41
Ну що за маячня, Олександре: "одна з найкращих науковців світу". Ви хоч зрозуміли, що сказали? За які заслуги? Ви хоч знаєте, що таке наука? Ви знаєте, скільки українських доцентів у 29 років уже монографії повидавали, адехто і не одну?
SSG до Олександр інший Показати IP 16 Листопада 2013 10:25
У тому той весь "прикол", що видали монографій чимало. Користі з них небагато (хіба для викладача який "просить" купувати студентів). Ви свою монографію видайте закордоном, наприклад у видавництва Шпрінгер, от тоді поговоримо. А так у нас 95 % монографій для галочки тому, що "ТРЕба" , вимагають, для отримання доцента і т.д. А Іра - молодець.
Григорій Іванович Показати IP 16 Листопада 2013 13:16
Ірина звичайно молодець, але щоб вже так ..."одна з найкращих науковців світу". Стримайся трохи Сашко! Чи можливо ти знаєш щось таке, про фундаментальний вклад Ірини в світову науку, що невідомо нам. Так поділись.
Міля Показати IP 16 Листопада 2013 19:58
Ну чому б не радіти такій дитині? Молодець Ірина. А всі "мєстні" повинні знати, що вся Волинь, в тому числі, і Луцьк, це полісся, так що ти мєстний, тоже полішук. Але українська жаба душить.
Олександр інший для SSG Показати IP 16 Листопада 2013 20:36
Ну, пробачте, свою монографію я видав в Україні. Але про що ж мова? ніхто ж не каже, що Ірина "погана", "нічого не варта" чи ще щось. Просто я вважаю, що нічого так не підкреслює комплексу власної мершовартості, як роздавання штампів "видатна" і "видатний" ледь не усім, хто хоч трохи чимось виділився серед своїх.
катерина Показати IP 16 Листопада 2013 22:08
Хто сам не здатний чогось досягнути своїми мізгами, буде писати "чушь". Українці, лікуйтесь від однієї хвороби - заздрощів. Поліщучка.
професор Показати IP 17 Листопада 2013 11:29
Звичайно, дівчина молодець. Я теж у свій час закінчила у Німеччині університет, неодноразово проходила наукове стажування в європейських університетах. Десятки моїх студентів здобувають освіту у європейських вузах, мій аспірант захистив дисертацію у Берліні. Знаю чудові відгуки німецьких професорів про наших студентів та аспірантів. Прикро, що у нашій державі у них нема майбутнього. Вік молодих науковців позитивно вражає. У 25 - 30 років аспіранти захищають дисертації. У Європі простіше захистити кандидатську дисертацію. Сама основна причина та, що переконливі аргументи здобувача на основі самостійно!!! проведеного дослідження акцептуються і ніхто не ставить палки в колеса. Ще хочу зазначити, що на заході нема вченого ступеня кандидата наук, а є доктор наук, що відповідає нашому кандидатові наук (а не зразу професор, як написано у статті) та доктор habil, що відповідає нашому доктору наук.Лише тоді можна стати професором.
[email protected] Показати IP 17 Листопада 2013 17:57
Журналіст правильно написала,що Ірина являється асоційованим професором. У всіх вузах Європи після отримання доктора наук спочатку надається звання помічник професора, потім асоційований професор і остання найвища ступенька звання професор, що відповідає нашому доктору наук. Ірина дівчина молодець,займає високу посаду на рівні директора аспірантури, вільно читає лекції на англійській та датській мовах, видає за кордоном книжку(монографію), публікує свої статті у відомих міжнародних журналах, Через декілька років вона отримає звання професора. На Україні так звані "заслуженні юристи" професори, доценти не тільки не публікуються за кордоном, але більшість їх не володіють навіть державною українською мовою. Тому наші вузи взагалі не попадають до ніякого світового рейтингу.
Богдан Показати IP 19 Листопада 2013 14:59
Це ж моя однокласниця!!! Сиділи разом за партою)))

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus