Волинський міліціонер - про службу в КОСОВО. ФОТО

Напередодні Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав варто згадати тих, хто мужньо й героїчно виконував свій професійний обов’язок. З одним із них, заступником начальника Володимир-Волинського міського відділу по роботі з персоналом Миколою Черваком вдалось поспілкуватись журналістам, - йдеться на сайті УМВС в області.

Коли взнав про можливість їхати миротворцем у Косово, рішення, каже правоохоронець, прийняв не одразу. «Порадившись з дружиною, зваживши всі за і проти, спільно прийняли рішення, тим паче, що посада, на яку підходив по вимогах, безпосередньо стосувалася набутих навичок – офіцер штабу по роботі з персоналом», - ділиться спогадами Микола Червак.
Дружина Світлана підтримала в бажанні їхати, не злякавшись труднощів та домашніх турбот. Діти не дуже розуміли куди їде татко, тому, мовляв, минулося без сліз.

Попередньо міліціонерам провели навчання для підготовки до несення служби в Косово, тривало воно близько місяця. 115 чоловік, середній вік яких становив тридцять років, отримали навички необхідні в майбутній роботі. Після цього представники місії ООН провели тестування на злагодженість дій підрозділом та готовості до охорони громадського порядку під час проведення масових заходів.

28 грудня 2007 року, розповідає правоохоронець, з аеропорту Бориспіль спецрейсом весь спеціальний підрозділ міліції ООН та сил КФОР, вилетів до пункту призначення, в столицю Косово – місто Приштіна, де на той момент вже чекали автобуси, які відвезли до місця дислокації, на базу ООН. Вона знаходилась в місті Джіляни. Всім видали службові посвідчення та зобов’язали приступили до виконання своїх службових обов’язків.

«Проживали у спеціально встановлених щитових будиночках, котрі розраховані на тридцять чоловік, але в кожній кімнаті не більше трьох чоловік. Був в нашому розпорядженні облаштований тренажерами спортивний зал. Харчувались в їдальні, де шеф-кухарем був одесит, тому кухня була звичною для нас, обслуговуючий персонал був з місцевих. А місто, де ми розташувалися, налічувало понад 50 тисяч людей, 92% албанців (мусульмани) та 8% серби (православні). Зброю та спецзасоби, що нам видали, завжди були при нас, навіть, коли лягали спати, то зброя була поряд. Ті з нас у кого було бажання, мали можливість відвідувати православні святині, яких в Косово досить багато, та навіть просто прогулюватись містом, відвідуючи ринки та магазини. Зарплатню нам нараховували на банківські картки, банкоматів теж було достатньо. Тому з фінансами проблем не було», - розповів Микола Червак.

Основним завданням підрозділу, розповідає, було патрулювання в зоні відповідальності, охорона особливо важливих об’єктів та супровід і охорона VIP персон. Координація роботи відбувалась зі штабу ООН, звідки щодня приходила заявка, куди й скільки чоловік повинно відбути. Спільно з українцями, знаходилось ще три підрозділи: польський, румунський та пакистанський. Між собою спілкувались, та щоденна робота була різною, якийсь підрозділ їхав на охорону громадського порядку, бо в місті проходили демонстрації, інші знаходитись на базі. Були, звичайно, і спільні патрулювання.

Щодо трагедії, яка сталась у березні 2008, коли у Косово загинув український міліціонер та 14 людей постраждало у сутичці біля суду у місті Мітровіца, Микола Червак зазначив: «Коли оголосили незалежність Косово, прокотилася хвиля незадоволення сербів. Масові заворушення, під час яких почастішали напади на підрозділи ООН та захоплення місцевих державних установ. Того злощасного березневого ранку наш підрозділ відправили до міста Мітровіца, де було захоплено приміщення суду. Місто населено переважно сербами. Це і був той випадок, коли поляки, румуни, пакистанці і ми, українці, були разом на завданні. Незадоволене політичною ситуацією сербське населення вийшло на демонстрації. Того дня вперше підрозділи ООН, демонстранти обкидали не лише камінням, а й бойовими гранатами. Одна з них і потрапила під ноги нашого товариша, старшого лейтенанта Ігоря Кіналя. Осколки гранати поранили хлопцеві ноги та живіт. Ще четверо отримали поранення. Швидка допомога не могла доїхати, аби надати їм невідкладну допомогу, адже дороги були перекриті демонстрантами. Знаєте, пройшли вже роки, але й до цього часу щохвилинно пам’ятаю ту трагедію… Інколи переглядаю відео з Косово та все ж таки не можу змиритися з тим, що Ігор загинув».

Довідково:

Народився Микола Червак 23 лютого 1966 року у Володимирі-Волинському, де й закінчив середню школу. Вищу освіту здобув у Львівському політехнічному інституті.
У 1994 році Микола став міліціонером. Розпочав міліцейську кар’єру дільничним інспектором, був оперуповноваженим карного розшуку, та в подальшому обійняв посаду заступника начальника Володимир-Волинського міського відділу по роботі з персоналом.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---