Волинський ЦК «Азов» - про війну і перемогу України

Нещодавно Волинь сколихнула новина про рейдерське захоплення Нововолинського олійно-жирового комбінату. На його захист та захист його працівників стали громадські активісти з цивільного корпусу «Азов». Це не перша акція, в якій беруть участь представники «Азову». Ці молоді та рішучі хлопці завжди там, де потребують допомоги.

Кореспонденту Інформаційного агентства Волинські Новини представники ЦК «Азов» Нововолинська Дмитро та Максим розповіли не лише про діяльність корпусу, але й провели аналіз сучасної суспільно-політичної ситуації в Україні.

- Хлопці, розкажіть про те, коли утворився ЦК «Азов» і яка мета його діяльності?

- ЦК «Азов» утворився не так давно, а саме у березні 2015 року було рішення полку «Азов» з волонтерських організацій, таких як «Патріоти України» та інших утворити Цивільний корпус. Історія корпусу саме у Нововолинську розпочалася ще у 2010 році з організації «Патріоти України».

Основна наша мета – це надання допомоги полку «Азов». Але також ми допомагаємо й іншим бригадам. Тобто, ми займаємося волонтерською діяльністю, допомагаємо цивільному населенню, проводимо різноманітні акції, спортивні змагання, займаємося патріотичним вихованням молоді.

Останнім часом від людей можна почути фрази: «Хай вам Порошенко дає» або «Війна вже закінчилася». Якщо закінчилась війна, то чому солдати не повертаються? Їм потрібна допомога як і до так званого перемир’я. Вони просять у нас допомоги. Не так давно приходив до нас хлопчина, його мобілізували і просив допомоги, бо навіть форми не дали. Його одразу з воєнкомата послали до нас: «Ідіть до «Азова», там, мовляв, вам дадуть». В армії дають по одному комплекту форми і все. Коли ти на полігоні, форму треба прати після щоденних навчань.

Розповідає боєць полку «Азов» Максим: «Коли дивишся по телевізору сюжети про бійців в окопах, як в них все гарно, як чисто, затишно і сухо, то стає зрозуміло, що так не усюди. Це десь на третій лінії оборони може таке бути. На передовій, особливо коли піде дощ такого не побачиш. Хоча, коли я служив, в нас було одне з найкращих забезпечень. В нас було по два комплекти одягу й взуття».

- Ваш корпус допомагав розв’язати конфліктну ситуацію з рейдерським захопленням олійно-жирового заводу, яка нині там ситуація? Що змінилося?

- Олійно-жировий комбінат повернули його власнику. І виявилося, що документи в порядку і кредит погашений. І «ті тушки» поїхали. Все стало на свої місця.

- З якими проблемами у Нововолинську зіштовхуєтеся?

- Сьогодні ми найбільше звертаємо увагу на екологію. Саме ця проблема в місті є однією чи не з головних. Також у Нововолинську багато наркоманів і сміття. Особливо його багато на околицях та в місцях відпочинку. Наприклад, нещодавно ми прибрали занедбаний парк, який в народі називають «Козлиним». Ще однією сміттєвою плямою у Нововолинську є «Кар’єр», що біля цегельного заводу. Він дуже забруднений. Прикро, але відпочиваючі не прибирають за собою сміття, а у місцях відпочинку навіть немає смітників.

- Максиме, Ви не так давно були бійцем полку «Азов», служили у Маріуполі. Що можете сказати про свідомість людей на сході?

- Мислення людей сходу деякою мірою змінилося. Більшість з них зрозуміла, що ми не «каратєлі», що то не ми їхні вороги. Хоча й не у всіх змінилася думка. Пам’ятаю, що після звільнення Маріуполя, на одній з його околиць біля будинку сиділи бабусі. От коли ми проїжджали повз них, то вони нам завжди тикали дулі, кричали фашисти. Але, після того, як обстріляли східний район Маріуполя, вони перестали це робити.

У більшості випадків маріупольці зустрічали нас радо і в усьому допомагали. Приходили потрохи, допомагали копати окопи і кожен раз приходило все більше і більше. Якби не місцеве населення нам би тоді було набагато важче. Люди приносили нам цукерки і печиво. Було дуже приємно.

- Як Ви прокоментуєте нинішню ситуацію в країні? Чи змінилося хоч щось після Революції гідності?

- Нічого не змінилося. Ті, хто тоді кричав зі сцени Майдану про демократію та злодіїв, зараз грабують країну. А де вони були у найтяжчі моменти Майдану? Їх не було.

Стільки крові пролилося і ніхто за це не відповів. У в’язниці покидали патріотів, які реально боролися за краще майбутнє, за українські цінності. Дійшло навіть до того, що ця влада допустила думку та дозволила говорити, що при Януковичі було краще. Особливо часто це говорять старші люди. Це тяжко слухати, адже ми всі українці, у нас усіх має бути спільна мета. Коли починаєш їм щось пояснювати, вони просто мовчать і втікають від розмови. Ми ж, молодь, хочемо бачити нашу країну не у злиднях, не з вічно простягнутою рукою перед МВФ, а багатою та мирною. Колись Україна була житницею Європи, так-от, якщо влада перестане красти, а почне працювати МВФ проситиме грошей у нас.

І звісно ж, ми хочемо, щоб ця війна, яку розпочав кремлівський карлик, закінчилася – закінчилася українською перемогою. Наш цивільний корпус, наш полк і всі, хто нас підтримують знають, що так і буде!

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---