Волинський боєць АТО – про війну та підтримку коханої
Волинський боєць Юрій Букія брав участь в найактивніших боях на сході, був в іловайському котлі, де і потрапив в полон, з самого початку про місце його перебування знала лише його подруга.
Про це пише Громадське радіо.
А потім саме вона допомогла йому повернутися до мирного життя.
Юрій яскраво пригадує парад полонених у Донецьку в 2014 році і каже, що його можна оцінювати по-різному, але він врятував йому та побратимам життя:
«Ну цей парад теж суттєво зберіг нам життя, бо бували такі моменти, що родичі, батьки конвоїрів, дзвонили до них, а ті прогулювалися біля нас, викликали, щоб сказати, що так, ми були на цьому параді. І ми живі-здорові. І це відіграло дуже важливу роль в тому, що ми залишилися живими».
Протягом трьох тижнів чоловік був в полоні. Коли повернувся додому, то відразу зустрівся зі своєю подругою-поетесою — Оленою Шторм. Раніше вони спілкувалися лише віртуально:
«Одна з небагатьох людей, яка дійсно знала, де я. Що я роблю, живий, неживий. Батьки, наприклад, дізналися про те, що я в зоні бойових дій, тобто там вже, в той момент, коли показали мене телебачення на параді полонених. Більшість друзів, навіть найближчих не знали, де я. Вона знала все».
Поступово дівчина повертала його до життя, пригадує Юра:
«Витягувала мене з того всього. Бувало там, гуляємо парком, і я під тим деревом вже спав би, там може снайпер укритися. Дивлюсь в кожне вікно, з якого можна стріляти. Ну і теж такий переляканий. Розумію, що на мирній території, але теж шукаю позицію, звідки можуть стріляти».
Окрім адаптації до мирного життя, його чекали ініші неприємні сюрпризи. Як, наприклад, невиплати за його контузію, відсутність підтримки від держави:
«В мене контузія. Травма. В принципі я взнав, що я все-таки отримав компенсацію за поранення. Але яка це компенсація, куди вона пішла і в якій кількості, цього ніхто не знає і ніхто не може довести. І я розумію, що моє прізвище в списку „Компенсація за поранення Юрію Букії виплачена“. Доволі цікаво. Намагалаия через обласний комісаріат дізнаватися. І ніхто нічого не знає. Ну це чиясь генеральська доця або син мають нову машину або шубу».
Добиватися своїх прав та пільг йому теж допомагала Олена. Але дівчина не намагається приміряти на себе роль «сучасної героїні» і каже, підтримувати чоловіків потрібно, які повернулися з війни, а не «оплакувати»:
«Я думаю, що трохи треба відійти від цієї традиційної схеми «оплакування» чоловіка, як я кажу. На війні людина звикає до побратимських відносин і йому перш за все потрібен друг. Дружина маєе говорити, що ти сильний, нормальний, і якось його підтримувати, підбадьорювати в реальному житті. І якщо вона не буде цього робити, а буде тільки оплакувати, що «ой ти ж бідненький, ти ж стільки там пережив, ось тобі найбільша тарілочка борщу», і власне через це чоловіки, я вважаю, і спиваються, тому що в них вмикається якась внутрішня дитина. А людину навпаки треба стимулювати до дорослих вчинків і казати, що «ти повернувся з АТО, і добре, класно, що ти повернувся, так, давай, відстоюй тут те, за що ти воював там».
Згадуючи все пережите разом, своє заміжжя через півроку після знайомства, сім я вважає, що війна влаштовує перевірку на справжність і друзям, і сім`ям бійців АТО, адже щирі відносини попри все тільки міцнішають.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це пише Громадське радіо.
А потім саме вона допомогла йому повернутися до мирного життя.
Юрій яскраво пригадує парад полонених у Донецьку в 2014 році і каже, що його можна оцінювати по-різному, але він врятував йому та побратимам життя:
«Ну цей парад теж суттєво зберіг нам життя, бо бували такі моменти, що родичі, батьки конвоїрів, дзвонили до них, а ті прогулювалися біля нас, викликали, щоб сказати, що так, ми були на цьому параді. І ми живі-здорові. І це відіграло дуже важливу роль в тому, що ми залишилися живими».
Протягом трьох тижнів чоловік був в полоні. Коли повернувся додому, то відразу зустрівся зі своєю подругою-поетесою — Оленою Шторм. Раніше вони спілкувалися лише віртуально:
«Одна з небагатьох людей, яка дійсно знала, де я. Що я роблю, живий, неживий. Батьки, наприклад, дізналися про те, що я в зоні бойових дій, тобто там вже, в той момент, коли показали мене телебачення на параді полонених. Більшість друзів, навіть найближчих не знали, де я. Вона знала все».
Поступово дівчина повертала його до життя, пригадує Юра:
«Витягувала мене з того всього. Бувало там, гуляємо парком, і я під тим деревом вже спав би, там може снайпер укритися. Дивлюсь в кожне вікно, з якого можна стріляти. Ну і теж такий переляканий. Розумію, що на мирній території, але теж шукаю позицію, звідки можуть стріляти».
Окрім адаптації до мирного життя, його чекали ініші неприємні сюрпризи. Як, наприклад, невиплати за його контузію, відсутність підтримки від держави:
«В мене контузія. Травма. В принципі я взнав, що я все-таки отримав компенсацію за поранення. Але яка це компенсація, куди вона пішла і в якій кількості, цього ніхто не знає і ніхто не може довести. І я розумію, що моє прізвище в списку „Компенсація за поранення Юрію Букії виплачена“. Доволі цікаво. Намагалаия через обласний комісаріат дізнаватися. І ніхто нічого не знає. Ну це чиясь генеральська доця або син мають нову машину або шубу».
Добиватися своїх прав та пільг йому теж допомагала Олена. Але дівчина не намагається приміряти на себе роль «сучасної героїні» і каже, підтримувати чоловіків потрібно, які повернулися з війни, а не «оплакувати»:
«Я думаю, що трохи треба відійти від цієї традиційної схеми «оплакування» чоловіка, як я кажу. На війні людина звикає до побратимських відносин і йому перш за все потрібен друг. Дружина маєе говорити, що ти сильний, нормальний, і якось його підтримувати, підбадьорювати в реальному житті. І якщо вона не буде цього робити, а буде тільки оплакувати, що «ой ти ж бідненький, ти ж стільки там пережив, ось тобі найбільша тарілочка борщу», і власне через це чоловіки, я вважаю, і спиваються, тому що в них вмикається якась внутрішня дитина. А людину навпаки треба стимулювати до дорослих вчинків і казати, що «ти повернувся з АТО, і добре, класно, що ти повернувся, так, давай, відстоюй тут те, за що ти воював там».
Згадуючи все пережите разом, своє заміжжя через півроку після знайомства, сім я вважає, що війна влаштовує перевірку на справжність і друзям, і сім`ям бійців АТО, адже щирі відносини попри все тільки міцнішають.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 1
Сергій
Показати IP
21 Травня 2018 11:23
Молодці!!!!
Міцного здоров"я вам і безмежного щастя!!!!
24 липня: свята, події, факти. Міжнародний день турботи про себе та День фінансиста в Україні
Сьогодні 00:00
Сьогодні 00:00
На річці біля Ковеля незаконно ловили рибу
23 Липня 2024 23:54
23 Липня 2024 23:54
Смертність від СНІДу з 2010 року скоротилася вдвічі, але не все так добре. Звіт ООН
23 Липня 2024 23:35
23 Липня 2024 23:35
Разом із сином захищає Україну з небес: загиблому волинянину просять надати звання Героя України
23 Липня 2024 23:16
23 Липня 2024 23:16
Найбільший дитячий онкоцентр Європи прийме чотирьох пацієнтів з «Охматдиту»
23 Липня 2024 22:57
23 Липня 2024 22:57
Двоє випускниць із Нововолинська склали НМТ з англійської на 200 балів
23 Липня 2024 22:38
23 Липня 2024 22:38
Безпечний відпочинок на воді: поради волинських рятувальників і спортсменів
23 Липня 2024 22:19
23 Липня 2024 22:19
«Укрпошта» випустила дві марки, присвячені українським медикам
23 Липня 2024 22:00
23 Липня 2024 22:00
Водій не впорався з керуванням: деталі ДТП з вантажівкою поблизу Луцька
23 Липня 2024 21:41
23 Липня 2024 21:41
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.