Волинський амбер: камінь, через який ідуть на злочин

Бурштинова епопея на Волині набуває обертів. Про «сонячний камінь» не говорив хіба лінивий. Але що робити з багатствами, які лежать у землі, досі в області не можуть домовитися. Тим часом потік незаконно видобутого бурштину-сирцю через кордон не припиняється.

«Сльози Геліад» на волинській землі

Бурштин, поклади якого є й на Волині, – застигла смола хвойних дерев. Вона легка в обробці і має цілющі властивості. А прикраси з цього каменю виготовляли ще у бронзовому віці.

В області, згідно з приблизними дослідженнями, є чотири родовища: «Гута Лісовська» (біля села Старий Чорторийськ), «Маневичі» (за 6,5 кілометра від залізничної станції «Маневичі»), «Череваха» ( за кілометр від Маневич), «Чорторийська» ( в кілометрі від села Старий Чорторийськ).

Цей камінь має чимало назв, але найпоетичніша, напевне, належить авторству древніх греків. Вони називали бурштин сльозами Геліад – німф, доньок бога сонця Геліоса та німфи Меропи (Клімени). За древньогрецькими легендами, німфи так гірко оплакували смерть брата Фаетона, що їхні сльози перетворилися на амінь амбер (янтар, бурштин).

Про те, що на Волині є поклади бурштину, дізналися не вчора і не минулоріч. Про ймовірність покладів бурштину в поліських районах заговорили ще в 60-70-х роках минулого століття, коли тут шукали інші корисні копалини. Однак лише нещодавно цей факт набув широкого розголосу, бо поліською глибинкою зацікавилися підприємливі «ділки». Хоча в правоохоронних органах кажуть, що на Волині незаконно видобувають бурштин більше 10 років.Бурштин – це корисні копалини, які є власністю держави. Однак вони перебувають на території земель, які мають різну форму власності: колективну, приватну, землі резерву, сільськогосподарського призначення, заповідного фонду. Добуванням бурштину нині займається державне підприємство Укрбурштин. А ось легального збуту «сонячного каменю» в Україні немає. Тому всі, хто накопають в своєму городі «сльози Геліад», воліють переправити їх за кордон, де вартість янтарю обчислюється в євро.

Мільйони на розвідку чи не тільки?

Що робити з волинським бурштином, міркували учасники круглого столу 9 грудня. Адже про легалізацію заговорили в облдержадміністрації, навіть пообіцяли створити комунальне підприємство.

Скільки на Волині бурштину – достеменно не знає ніхто. Першим кроком у тому, аби узаконити корисні копалини, мали б стати геолого-розвідувальні роботи. Процедура отримання дозволу на користування надрами така: обласна рада погоджує суб’єктам господарювання користування надрами, а після цього вони беруть участь в аукціонах з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, що надаються Державною службою геології та надр України. Згодом результати оцінює державна комісія, і згідно з висновком, ставить надра на державний баланс. Тоді розвідувальне підприємство подає документи, аби отримати дозвіл на видобуток.

Однак, підприємство, яке видобуватиме бурштин, згодом має домовлятися з власниками землі (зазвичай, ними є громади, селяни-одноосібники, чи Держлісфонд) про те, щоб видобувати бурштин на їхній землі.В області начебто й розпочали цей процес. Обласна рада розглядала проекти рішень про погодження користування надрами. Та ось кілька фірм, які претендували на проведення геологічної розвідки – створені одними й тими ж особами, але засновник, директор замінені місцями. До слова, геолого-розвідувальними роботами мають право займатися ліцензовані підприємства, які мало б найняти підприємство-переможець. Кошти на цю діяльність, кажуть депутати облради, підприємство має витрачати власні. А статутний фонд підприємства – ні до чого, адже може на це залучати і кредити, й інвестиції.

Однак, враховуючи те, що згодом підприємство, яке замовлятиме розвідувальні роботи, муситиме ще раз проходити процедуру отримання дозволів у Держслужбі геології та надр – багатьох неабияк непокоїть. Адже який резон залучати кредитні гроші, якщо потім є небезпека, що видобувати бурштин - не дозволять? Тому чимало депутатів припускає, що під приводом здійснення геологічної розвідки на Волині просто видобуватимуть бурштин. Адже лише на геологічну розвідку однієї ділянки потрібно більше 10 мільйонів гривень, кажуть геологи.До слова, депутат облради Микола Давидюк розповідає, що чимало фірм, які займаються розвідкою бурштину на Рівненщині, мають юридичну адресу Гонконг.

«Фірмочки, які мають баланс коштів 50 чи 100 тисяч гривень, а потім виявляється, що вони мають десятки мільйонів на геологорозвідку. Треба розумно підходити до цього питання, адже ніхто не хоче вкладати свої гроші, бо вони такі філантропи. Вони хочуть першочергово заробити гроші. Наша проблема - зробити, щоб було добре для держави, для підприємців, але й громади, щоб люди, які живуть на цій землі, мали зиск. А не вийшло так, що люди живуть на багатій землі, а самі бідні», - каже депутат.

Чи мають порушники закону «шосте відчуття»?

Однак видобуток «сонячного каменю» на Волині триває й без дозволів. Приміром, голова Люб’язівської сільської ради Борис Шубич розповідає, що копати амбер почали й на землях заповідного фонду. Ще й під «охороною» міліції. Коли ж вирішили здійснити рейд разом з правоохоронцями – спритники свою роботу згорнули, наче відчували про таку перевірку. Та чоловік припускає, що «шосте відчуття» ні до чого – копачів просто попередили.

Представник Самооборони Волині Роман Охремович розповідає – охороняти волинський бурштин доводиться самотужки. Зі зброєю (зареєстрованою) в руках. Ще й запрошує на такі рейди правоохоронців та депутатів, аби вони переконалися що янтар таки на Волині копають.Те, що працівники МВС спокушаються на покривання незаконного бізнесу, свідчать і внутрішні перевірки: цьогоріч виявили працівника ДАІ, який займався видобутком, каже начальник відділу управління ДСБЕЗ УМВС області Роман Качан. Та чи цей працівник один такий – питання, на яке відповісти в УМВС не можуть. Однак саме звільненням одного працівника за таку незаконну діяльність щоразу демонструють під час заходів, де розглядається згадане питання.

А ось сільські ради від того, що на їх території видобувають бурштин, не мають нічого, навіть штрафів, якщо таких порушників упіймають. Адже штрафи йдуть у державний бюджет, хоч шкода нанесена місцевій громаді – ґрунтовий шар потребує рекультивації. Голова Будківської сільської ради Маневицького району Галина Цикалюк каже: люди переймаються, що коли буде наданий дозвіл на розвідувальні роботи, то вони втратять свої паї, пасовища, ліси.

Аби місцеві громади не залишилися осторонь, управління екології облдержадміністрації розробило регуляторний акт, який вже оприлюднений на сайтах облради та ОДА. Згідно з цим проектом, пропонується, що одним з документів, який мають подати до облради претенденти на користування надрами, має бути погодження органу місцевого самоврядування.

Що спільного між скрипками Страдіварі та Волинню?

До слова, бурштин може використовуватися не лише для виготовлення прикрас чи картин. Його застосовують у парфумерії (смола – як фіксатор аромату), чи для використання у лако-фарбовій промисловості. Лаком з елементами бурштину покривали скрипки Страдіварі, Гварнері і Арматі. А тепер одна баночка лаку для деревини з бурштином коштує кілька тисяч гривень, каже радник голови облради, колишній завідувач Волинського територіального геологічного підрозділу Держслужби «Геоінфо» Веніамін Туз.

«Місцеві громади, той, хто видобуває бурштин і власники землі (сільради, пайовики, держлісфонд) – кожен має мати свій інтерес. Ввівши це в правильне законодавче поле, можна надавати дозволи. Але той, хто це (видобуток – ред.) робить, має дбати про рекультиватицію земель, розбудовувати інфраструктуру. Тільки в такому разі я вважаю за можливе надавати дозволи», - вважає депутат облради Олександр Свирида.Та ось як припинити незаконний видобуток і переправу бурштину за кордон – учасники круглого столу так і не домовилися. В словесних перепалках діставалося всім: і екологам, і правоохоронцям, і законодавцям. Адже в Україні не перший рік говорять про проект Закону України «Про бурштин». Однак він досі не прийнятий. Крім того, припускає депутат облради Віктор Прокопчук, цей законопроект розробляли після того, як наближені до авторів люди почали скуповувати земельні паї, де є поклади каменю (йдеться про Рівненщину), готуючи, так би мовити, «базу для реалізації закону».

Щоправда, всі учасники погодилися, що питання видобутку бурштину мають обговорити місцеві громади.

А тим часом волинський кордон став «бурштиновим шляхом», який час від часу розкриває своїх кур’єрів.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---