Волинська обласна мала академія наук плекає геніїв
Волинська обласна Мала академія наук працює уже понад 20 років. Щорічно тут навчається до тисячі учнів. Зі слів директорки установи Галини Толстіхіної, обдарованих дітей на Волині багато, однак їм нема де реалізуватися в Україні.
Про це йдеться на сторінках тижневика Волинські Новини (№ 13).
«Мала академія наук України існує понад 70 років, – розповідає Галина Толстіхіна. – Передували її створенню наукові гуртки позашкільних навчальних закладів, мережа яких виникла у 20-40-х роках ХХ століття. У 1939 році Академія наук УРСР ухвалила Постанову про шефство над Київським палацом піонерів із питань роботи з талановитими дітьми і молоддю. Упродовж наступних десяти років у більшості великих міст України почали працювати наукові гуртки, які з часом об‘єдналися в наукові товариства учнів. Так, у 1947 році на базі Київського міського палацу піонерів та школярів виникло «Товариство науки й техніки учнів». Першим масовим науковим об’єднанням у 1963 році була Кримська мала академія наук «Искатель». Її досвід став основою для створення в 60–80-х роках малих академій наук у різних регіонах України».
Зі слів директорки, Волинська обласна Мала академія наук спочатку теж утворилася як наукове товариство у 1992 році, а в 2006-му це вже була окрема юридична установа. Нині Волинська обласна Мала академія наук – це позашкільний навчальний заклад, що виконує загальнодержавну функцію з пошуку, розвитку та підтримки обдарованих і талановитих учнів.
«Держава має дбати про талановитих дітей, – переконана директор. – Адже 5% таких учнів забезпечать науково-технічний прогрес країни. Вчимо їх, як вибрати тему наукового дослідження, працювати з літературою, як зібрати та опрацювати науковий матеріал. До нас приходять діти, які хочуть вчитися. І це не лише міські, а й сільські учні, для яких створено заочну віртуальну школу. Розроблене програмне забезпечення надає можливість учням з віддалених шкіл області навчатись у віртуальному режимі, отримувати завдання та теоретичні матеріали, консультації щодо обраної теми наукової роботи».
У Волинській області працює лише один заклад науково-дослідницького спрямування, тоді як у Львівській таких установ діє аж шість. Водночас Волинська обласна Мала академія наук не має власного приміщення. Бракує навчальних аудиторій для занять. 90% стаціонарних секцій працюють за угодою на базі Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, Луцького національного технічного університету, окремих шкіл області.
У Малій академії наук навчаються старшокласники з усієї Волинської області. Здебільшого обдаровані діти віддають перевагу науково-дослідницькій діяльності у галузях філології і мистецтвознавства, хімії та біології, екології й аграрних наук, історії та географії. Дещо менше дітей навчається у секціях наукових відділень математики, комп’ютерних наук, фізики й астрономії, технічних наук.
Cлухачі Малої академії є учасниками та переможцями різноманітних обласних, всеукраїнських, міжнародних інтелектуальних конкурсів, турнірів, олімпіад і виявляють високий рівень підготовки та творчі здібності.
Визначним заходом Малої академії наук є щорічний Всеукраїнський конкурс-захист науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України. Конкурс-захист проходить у три етапи: спочатку учні захищаються у районах, тоді в обласному центрі, а тоді вже їхні роботи оцінюють на всеукраїнському рівні. Директорка закладу каже, що таке дослідження – хороша курсова, а згодом і дипломна робота.
Журі конкурсу-захисту формується з фахівців відповідного профілю з числа наукових і науково-педагогічних працівників Національної академії наук України, Національної академії педагогічних наук України, вищих та інших навчальних закладів.
«Сьогодні Мала академія виховує професійно зорієнтованих, озброєних відповідним науковим, дослідницьким інструментарієм молодих людей, які вже у школі знають своє призначення, – каже Галина Андріївна. – Вони йдуть до вишів, чітко розуміючи, у якій науковій галузі хочуть працювати. Однак нині в області, як і в Україні загалом, занепав науково-технічний напрям. Зараз маємо багато юристів та економістів. Проте відомо, що технічний прогрес звершують науковці-техніки.
Талановита молодь України почасти виїжджає за кордон, здебільшого – на навчання в Польщу, Німеччину. На жаль, більшість із них там і залишаються. Відтік молодого наукового потенціалу найближчим часом стане гострою проблемою для держави».
Довідково:
Навчально-виховний процес у Волинській обласній Малій академії наук організовано в 12 наукових відділеннях: фізики та астрономії, математики, економіки, хімії та біології, екології та аграрних наук, історії, наук про Землю, філософії та суспільствознавства, комп’ютерних наук, технічних наук, мовознавства, літературознавства, фольклористики та мистецтвознавства. Навчання в установі здійснюється у 45 стаціонарних секціях, до яких входять 75 навчальних груп, а це – 752 слухачі. Є також сім груп заочної віртуальної школи, у яких навчається 169 учнів із віддалених міст і сіл області.Учениця Малої академії наук Галина Мороз із Луцька працює над роботою з української мови вже другий рік. Дівчина вивчає структурно-семантичні особливості привітань президентів України главами іноземних держав з нагоди національних свят. Каже, що таку тему обрала невипадково, адже планує навчатися на факультеті міжнародних відносин.
Лілія БОНДАР
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це йдеться на сторінках тижневика Волинські Новини (№ 13).
«Мала академія наук України існує понад 70 років, – розповідає Галина Толстіхіна. – Передували її створенню наукові гуртки позашкільних навчальних закладів, мережа яких виникла у 20-40-х роках ХХ століття. У 1939 році Академія наук УРСР ухвалила Постанову про шефство над Київським палацом піонерів із питань роботи з талановитими дітьми і молоддю. Упродовж наступних десяти років у більшості великих міст України почали працювати наукові гуртки, які з часом об‘єдналися в наукові товариства учнів. Так, у 1947 році на базі Київського міського палацу піонерів та школярів виникло «Товариство науки й техніки учнів». Першим масовим науковим об’єднанням у 1963 році була Кримська мала академія наук «Искатель». Її досвід став основою для створення в 60–80-х роках малих академій наук у різних регіонах України».
Зі слів директорки, Волинська обласна Мала академія наук спочатку теж утворилася як наукове товариство у 1992 році, а в 2006-му це вже була окрема юридична установа. Нині Волинська обласна Мала академія наук – це позашкільний навчальний заклад, що виконує загальнодержавну функцію з пошуку, розвитку та підтримки обдарованих і талановитих учнів.
«Держава має дбати про талановитих дітей, – переконана директор. – Адже 5% таких учнів забезпечать науково-технічний прогрес країни. Вчимо їх, як вибрати тему наукового дослідження, працювати з літературою, як зібрати та опрацювати науковий матеріал. До нас приходять діти, які хочуть вчитися. І це не лише міські, а й сільські учні, для яких створено заочну віртуальну школу. Розроблене програмне забезпечення надає можливість учням з віддалених шкіл області навчатись у віртуальному режимі, отримувати завдання та теоретичні матеріали, консультації щодо обраної теми наукової роботи».
У Волинській області працює лише один заклад науково-дослідницького спрямування, тоді як у Львівській таких установ діє аж шість. Водночас Волинська обласна Мала академія наук не має власного приміщення. Бракує навчальних аудиторій для занять. 90% стаціонарних секцій працюють за угодою на базі Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, Луцького національного технічного університету, окремих шкіл області.
У Малій академії наук навчаються старшокласники з усієї Волинської області. Здебільшого обдаровані діти віддають перевагу науково-дослідницькій діяльності у галузях філології і мистецтвознавства, хімії та біології, екології й аграрних наук, історії та географії. Дещо менше дітей навчається у секціях наукових відділень математики, комп’ютерних наук, фізики й астрономії, технічних наук.
Cлухачі Малої академії є учасниками та переможцями різноманітних обласних, всеукраїнських, міжнародних інтелектуальних конкурсів, турнірів, олімпіад і виявляють високий рівень підготовки та творчі здібності.
Визначним заходом Малої академії наук є щорічний Всеукраїнський конкурс-захист науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України. Конкурс-захист проходить у три етапи: спочатку учні захищаються у районах, тоді в обласному центрі, а тоді вже їхні роботи оцінюють на всеукраїнському рівні. Директорка закладу каже, що таке дослідження – хороша курсова, а згодом і дипломна робота.
Журі конкурсу-захисту формується з фахівців відповідного профілю з числа наукових і науково-педагогічних працівників Національної академії наук України, Національної академії педагогічних наук України, вищих та інших навчальних закладів.
«Сьогодні Мала академія виховує професійно зорієнтованих, озброєних відповідним науковим, дослідницьким інструментарієм молодих людей, які вже у школі знають своє призначення, – каже Галина Андріївна. – Вони йдуть до вишів, чітко розуміючи, у якій науковій галузі хочуть працювати. Однак нині в області, як і в Україні загалом, занепав науково-технічний напрям. Зараз маємо багато юристів та економістів. Проте відомо, що технічний прогрес звершують науковці-техніки.
Талановита молодь України почасти виїжджає за кордон, здебільшого – на навчання в Польщу, Німеччину. На жаль, більшість із них там і залишаються. Відтік молодого наукового потенціалу найближчим часом стане гострою проблемою для держави».
Довідково:
Навчально-виховний процес у Волинській обласній Малій академії наук організовано в 12 наукових відділеннях: фізики та астрономії, математики, економіки, хімії та біології, екології та аграрних наук, історії, наук про Землю, філософії та суспільствознавства, комп’ютерних наук, технічних наук, мовознавства, літературознавства, фольклористики та мистецтвознавства. Навчання в установі здійснюється у 45 стаціонарних секціях, до яких входять 75 навчальних груп, а це – 752 слухачі. Є також сім груп заочної віртуальної школи, у яких навчається 169 учнів із віддалених міст і сіл області.Учениця Малої академії наук Галина Мороз із Луцька працює над роботою з української мови вже другий рік. Дівчина вивчає структурно-семантичні особливості привітань президентів України главами іноземних держав з нагоди національних свят. Каже, що таку тему обрала невипадково, адже планує навчатися на факультеті міжнародних відносин.
Лілія БОНДАР
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Мурал на стіні Луцького СІЗО: про кого він і навіщо
Сьогодні 16:16
Сьогодні 16:16
На Волині попрощалися з військовим Василем Залевським
Сьогодні 15:59
Сьогодні 15:59
Путін заявив про серійне виробництво ракет «Орешник» і підбір цілей для уражень в Україні
Сьогодні 15:41
Сьогодні 15:41
Вилучили психотропів на 3 млн грн: на Волині судитимуть п’ять членів організованої групи
Сьогодні 14:49
Сьогодні 14:49
Вибираємо наповнювач для кошенят
Сьогодні 14:32
Сьогодні 14:32
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.