Волинянам пояснили, як працюватиме «Волиньприродресурс»

Мешканці Волині цікавляться, яким чином працюватиме комунальне підприємство, що регулюватиме видобуток корисних копалин. Дехто вже готовий працювати та розпитує про вакантні місця.

Про це йшлося сьогодні, 2 червня, під час засідання інтерактивного прес-клубу обласної ради на тему: «Коли волинські надра працюватимуть на громаду?».

Під час сесії Волинської облради 19 травня депутати проголосували за пропозицію надати 51 тисячу гектарів надр у користування комунальному підприємству «Волиньприродресурс», що працюватиме на умовах спільної діяльності, розподілу прибутку або ресурсів. Таким чином, як йшлося під час сесії, з'являється можливість якісно користуватися природними ресурсами Волині: лісами, водоймами, торфом, фосфоритами, сапропелем, бурштином тощо.

Проте таке рішення схвилювало маневицьку владу. Зауважимо, що саме в цьому куточку Волині знаходяться чи не найбільші в області поклади бурштину. Причиною занепокоєння, зокрема голови районної державної адміністрації Андрія Линдюка, стало те, що, мовляв, рішення про надання земель не обговорювали з місцевою громадою. Відтак, 24 травня ініціювали спільну зустріч депутатів обласної ради з керівництвом Маневицького району, місцевими мешканцями, депутатами РДА та сільськими головами для того, аби розповісти останнім про те, як працюватиме «Волиньприродресурс» та якими будуть його повноваження.

Депутат Василь Столяр зауважив, що однією з переваг КП «Волиньприродресурс» є те, що воно комунальне. Тобто належить громаді, яка керує ним через депутатів облради. Таким чином, призначити чи звільнити керівника можна буде лише колегіально. Також, зі слів Столяра, це дозволяє контролювати діяльність підприємства та витребувати всю необхідну інформацію про його роботу.
А депутат Олександр Омельчук зазначив, що схема роботи, яку використовуватиме «Волиньприродресурс», далеко не нова. Мовляв, окремі країни змогли суттєво покращити свій матеріальний стан завдяки використанню природних корисних копалин. Зокрема, Арабські Емірати, які за два десятиліття змінились до невпізнаваності.

Опір влади

Автор проекту рішення про надання земель під розвідку «Волиньприродресурсу» Ігор Лех зауважив, що це підприємство створене для того, аби навести лад з видобутком корисних копалин. Проте, з його слів, депутати не очікували такого шаленого спротиву від влади, яка всіляко намагається гальмувати роботу комунального підприємства.

«Нас запитують, скільки Волинь заробила за минулий рік з бурштину. А це не нуль, а великий мінус – ми дуже багато втратили через те, що видобуток досі не легалізований», - каже Лех.

Депутат облради Людмила Кирда каже, що не голосувала за виділення земель для «Волиньприродресурсу» з тієї причини, що досі не прийнятий у другому читанні Закон України “Про видобування та реалізацію бурштину”. Також її насторожило те, що таке рішення попередньо не обговорювали з місцевими радами та сільськими громадами. Проте зауважує, що місцеві мешканці, зі слів сільських голів, теж не в захваті від ситуації, яка склалась в районі. Люди змушені ходити на власні городи під дулами автоматів Нацгвардії та носити з собою паспорти. Кирда наполягає – врегульовувати ситуацію та легалізувати видобуток все ж потрібно.
Маневицький селищний голова Олександр Гаврилюк наполіг на тому, що до цього процесу слід більше залучати місцеві громади. Гаврилюк зауважує: те, що питання видобутку зрушило з мертвої точки – вже прогрес. Проте підтримує Кирду в тому, що треба було більше інформувати населення. Адже, з його слів, місцеві мешканці не знають, що йдеться лише про розвідку, а не про «видобуток на їх городах».

Механіка видобутку

Під час інтерактивного круглого столу телефоном до присутніх депутатів звернувся мешканець Маневиччини та поцікавився, яким чином буде відбуватись видобуток. На це депутат Василь Столяр відповів, що землі виділили поки лише під розвідку. Якщо ж знайдуть поклади бурштину в певній точці, то «приходити і забирати» ніхто не буде – спочатку отримуватимуть дозвіл від сільради або райради, а також від місцевих мешканців.

Що стосується технології, то Столяр пояснив – якщо буде невелика кількість бурштину (скажімо, близько тонни), то його видобуватимуть лопатами, залучаючи місцевих мешканців. На великих родовищах будуть залучати велику техніку. Після чого наступатиме обов’язковий етап – рекультивація земель. Відтак, зі слів Столяра, видобуток на завдаватиме шкоди довкіллю.

Тимчасовий виконувач обов’язків директора КП «Волиньприродресурс» Веніамін Туз переконує, що до видобутку будуть залучати якомога більше місцевих мешканців. З його слів, потенційні інвестори вже цікавляться, чи будуть місцеві мешканці працювати на техніці, яку закуплять для видобутку.
Попри те, що до початку видобутку ще доволі далеко, потенційні працівники вже готові ставати до праці. Під час круглого столу депутатам зателефонував мешканець Дубровицького району Рівненської області (в цьому районі знаходиться один з найбільших діючих «клондайків», - ВН) та поцікавився, чи знайдеться для нього робота. Мовляв, досвід роботи у цій галузі він уже має.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---