Волинянка за 13 днів здолала на велосипеді майже тисячу кілометрів

13 днів у дорозі, старенький гірський велосипед з 25-кілограмовим вантажем, нестерпний біль у колінах... - така подорож відстанню у тисячу кілометрів на велосипеді – це була справжня «ідея фікс», яку вона мріяла втілити в життя волинянка Яна Луньова. Врешті, зібравши всю волю у кулак, відкинувши страхи та перестороги, 24-річна дівчина таки здійснила наприкінці цього літа веломандрівку від Володимира-Волинського до Одеси, про що тепер анітрохи не шкодує, - йдеться у матеріалі Слова правди.

24-річна Яна Луньова працює у військкоматі головним спеціалістом відділення військового обліку бронювання сержантів запасу.

Непосидюча від природи, скільки себе пам’ятає, завжди у русі та постійно займається різними видами спорту – волейбол, баскетбол, плавання, кікбоксинг, легка атлетика. Вона на «ти» з велосипедом з раннього дитинства, однак, досі найдовша відстань, яку долала дівчина – від Володимира до Устилуга. Каже, що планувала цю поїздку близько двох років – читала книги, вивчала дописи на спеціальних форумах в інтернеті, розпитувала знайомих туристів-велосипедистів. Готуючись до поїздки, Яна щодня долала не менше 20 км аби набити руки, чи то пак - ноги.



- Друзі та знайомі, з якими я ділилась своїми намірами, крутили пальцем біля скроні, мовляв, як можу їхати в таку далеку дорогу сама? Однак застерігали від поїздки лише ті, хто сам ніколи нікуди не їздив. А ті, що регулярно подорожують автостопом або ж на велосипедах, запевнили, що не пошкодую. І так воно і сталось, - розповідає Яна.

Запитую, чи не боялись батьки відпускати молоду дівчину подорожувати саму?

– Мамі я сказала про свій намір десь за півроку до поїздки, але вона тоді ще не повірила в серйозність моїх слів, а бабусі зізналась лише за день, бо якби розповіла раніше, то був би великий скандал! Мої рідні знають, що навіть якщо мене закрити в хаті, я всеодно вилізу через вікно, тому особливо не пручались і відпустили, все ж таки сподіваючись, що довго не витримаю і сама скоро повернусь, - сміючись, відповідає юна бунтарка.

Дівчина ретельно планувала свій маршрут до Одеси, звідки мала повертатись додому через Карпати. Але не так сталось, як гадалось – не вистачило ані часу, бо відпустка добігала кінця, ані здоров’я, бо великих фізичних навантажень не витримали коліна. Та, незважаючи на біль чи втому, спеку чи дощ, Яна вперто крутила педалі.

Дорога до Одеси зайняла 13 днів (майже тисячу кілометрів!) і ще три дні дівчина мандрувала цим краєм. Щодня долала на старенькому гірському велосипеді з 25-кілограмовим вантажем 60 - 70 кілометрів, хоча, залежно від рельєфу, бувало, що проїжджала і 40, і 110.

Каже, що найжахливіша траса була на відрізку шляху від Студенки до Кодми – там дуже великі підйоми, все у піску, в якому грузла разом з велосипедом.

На її подолання Яна затратила вдвічі більше часу, ніж планувала. Тож мусила звернути на інший шлях та поїхати одеською трасою.

- Магістраль – це не моє, більше подобаються сільські дороги, де немає шаленого руху і в будь-який момент можна зупинитись. До поїздки вже знала, що на трасі треба остерігалась «софіків», які здіймають сильні потоки повітря, які можуть знести. Але водії таких великогабаритних автомобілів більш-менш обережні і пригальмовують, коли бачать велосипедиста, а от ті, хто за кермом «бусиків», інколи проскакували за кілька сантиметрів від мене, так що серце втікало до п’ят, - розповідає мандрівниця.

Протягом подорожі Яна вела щоденник, в який записувала свої враження від пережитих подій, який згодом подарувала кращій подрузі. А емоцій та спогадів там вистачить на цілу книгу! Проїхавши сотні кілометрів із заходу країни на південь, наша землячка просто закохалась в українських людей, які залюбки допомагали дівчині усім, чим могли – продуктами, грошима, нічлігом, ремонтом велосипеда…

- Я не очікувала такої щирості та доброзичливого ставлення від незнайомців. Збираючись в дорогу, набрала з собою запаси продуктів, однак майже все привезла назад, бо люди пригощали мене фруктами, домашніми закрутками та іншими стравами. Думала, що одна нудьгуватиму, але, зупиняючись «на привал», не мала ні хвилини спокою – постійно хтось підходив, щось розпитував, пропонував допомогу, давали гроші, кликали до себе на ночівлю. Це було дуже кумедно! Одного разу ніч застала мене посеред траси, а в таких незахищених місцях розбивати палатку небезпечно, обов’язково мають бути кущі та дерева. Через сильну втому ледь змогла доїхати до найближчого села, де мене запросив на нічліг тамтешній сільський голова. Найбільш неприємні спогади залишились зі Слобідки, де люди поставилися до мене з пересторогою. Там заночувала у багатодітній, не дуже благополучній родині, але мені постелили на ліжку, хоча самі спали на підлозі, - ділиться своїми враженнями Яна.

На шляху велосипедистці зустрічалось багато цікавих людей, які також захоплюються подібними мандрівками. Від них взяла багато корисної інформації, з ними досі підтримує зв'язки. Один велосипедист приїхав з Києва до Одеси за один день, подолавши понад 400 кілометрів на шосейному велосипеді, який розвиває швидкість понад 50 кілометрів на годину.

Яна ж каже, що не гониться за темпами, отримуючи задоволення від подорожі.

Коли її поїздка вже наближалась до фінішу, випадково дізналась про німця-велосипедиста, який також їде за цим же маршрутом в Одесу з самого Берліна. «Було б класно з ним зустрітись!» - подумала Яна і ця думка невдовзі матеріалізувалась – за 30 км від Одеси її зупинив автомобіль з якого вийшов бородатий чоловік і щось почав говорити англійською. Це і був той німець, якого звати Момо. З гріхом пополам Яна зрозуміла з розповіді іноземця, що він давно подорожує різними країнами, як автостопом, так і на велосипеді, вивчає мови, в тому числі і українську. До Одеси на автомобілі його підібрав військовий капелан, адже їхати на велосипеді у нього не було сил після гучного застілля з новими українськими друзями. А побачивши Яну на велосипеді, вирішив зупинитись і поцікавитись куди вона їде та напросився у компаньйони.

- В Одесі з Момо ми пробули три дні, сповнених різних емоцій та відчуттів – від радості, що я його побачила до майже неприязні. На прикладі свого новоспеченого друга-німця, ще раз переконалась в гіперощадливості, яка притаманна цій нації. Момо, для того, щоб зекономити гроші, заходив у кафе і просив дати йому поїсти, бо в нього буцімто закінчились кошти і він вже не їв декілька днів. Не завжди, але досить часто це спрацьовувало. Мені було дуже незручно, але я також їла разом з ним на дурняка, вдаючи з себе іноземку, - сміючись розповідає мандрівниця.

Разом з Момо Яна побувала в Леонідово та Іллічівську, де вона вперше за 20 років побачила море. З Одеси вони вирушили потягом до Львова, де шляхи мандрівників розійшлись. Про свою поки найнеймовірнішу пригоду в житті Яна згадує щоранку, адже перше, що бачить дівчина, розплющивши очі – це карта на стіні з маршрутом, який вона подолала.

Попри труднощі, яких Яна зазнавала під час мандрівки та жахливий біль в колінах, вона жодного разу не пошкодувала, що вирушила у цю подорож. Більше того, здійснивши цей божевільний задум, зрозуміла, що не хоче зупинятись і обов’язково зробить це іще раз.

Зараз дівчина інтенсивно лікує хворі коліна і вже планує наступну літню відпустку, яку також хоче провести на двоколісному коні. Можливо через рік вона таки здійснить свій не до кінця втілений задум – поїде велосипедом до Одеси і повернеться через Карпати. А найзаповітніша мрія дівчини – об’їздити усі країни, береги яких омиває Чорне море:

Румунію, далі Болгарію, Туреччину, і через Грузію та Росію назад в Україну. Але цей задум поки відкладений у довгу шухляду, бо для його здійснення треба і кошти, і час.

- В таких подорожах багато про себе дізнаєшся нового – що ти можеш, а що ні. В якихось речах переборюєш себе, стаєш сильнішою, вчишся чомусь новому… Бабуся думає, що це була моя перша та остання мандрівка, мовляв, я вже здійснила свою мрію і більше мені не захочеться нічого подібного. Тому про наступну свою поїздку я також повідомлю їй в останній день. Побережу їй поки нерви, - хитро посміхаючись, каже Яна.

Тетяна ІЗОТОВА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---