Волинянка з-поміж двох сотень школярів отримала путівку до табору
Школярка-десятикласниця із Ратного Катерина Макарук серед двох сотень юних волинян отримала путівку до табору за перемоги у навчанні та дослідницькій роботі. Про це інформують у прес-службі Фонду Ігоря Палиці Тільки разом.
Навчатися, опановувати, пізнавати, випробовувати, змінювати щось на краще і самовдосконалюватися – ось те, що бачить серед своїх найважливіших завдань Катерина Макарук, школярка-десятикласниця із Ратного. Адже молода людина – то своєрідний акумулятор, мусить увібрати максимум, аби потім віддячити за набуте. І дівчина береться за найрізноманітніші заняття, аби не упустити того, що давній український філософ Григорій Сковорода називав «сродною працею»:
«Якщо ти хочеш малювати – то маєш малювати. Якщо ти хочеш співати, ти будеш співати, тому що це робить нас щасливим, вільними і розмальовує наше життя яскравим фарбами».
Катерина обожнює малювати, але на це захоплення у неї все менше й менше часу, оскільки зайнята серйозною дослідницькою працею. Історія і географія – улюблені предмети школярки. Це якраз ті царини, де вдалося вдовольнити потребу пізнання і досягнути успіху. Допитливість дівчина успадкувала від своєї родини: дідусь по маминій лінії, знаний лікар, цікавився деревом роду і навіть написав дослідницьку роботу, у якій зібрані фамільні історії. Предки татусевого роду були дуже творчими. Катруся пишається своїми близькими і намагається як то кажуть – «тримати марку». Вона вірить в Україну і в українців як націю:
«На мою думку, нація є, вона існувала і буде існувати саме через те, що в нас в крові є щедрість, є сила волі. Ми – дружній народ. Проте, проблема в тому, що нас легко підкупити. І це – проблема всіх віків.
Є люди неініціативні, вони живуть, бо їм так добре, пан зменшив панщину – то їм так і добре. А є такі люди… Уххх!
(Катерина захоплено затискає кулак і усміхається – прим. авт.) Нумо повстанемо – ми взагалі проти панщини, то будемо працювати на себе. Завдяки таким людям наша країна процвітала. В них уособлюється справжній українець».
Що важливе для розвитку особистості молодої людини? Яка реакція з боку авторитету? Докір, критика, а чи похвала, підбадьорювання? Катерина теж не раз ставила собі це запитання. Перше випробування сили духу – школа:
«Це був перший крок у більш доросле життя, і мама весь час сиділа наді мною. Це був своєрідний стрес, але довелося його пережити. І ще поганий вплив мав клас, оскільки ти потрапляєш середовище, в якому не всі дружно ставляться. Але, на мою думку, ці події, все-таки зробили мене сильнішою. Якщо є якась складна ситуація, потрібно на неї дивитися з оптимізмом і робити висновки і пам’ятати, що все, що робиться, усе до кращого. У кожного з нас є свій хрест, який ми зможемо донести, зможемо все пережити, просто потрібно вдосконалюватися».
Образи, на думку Катерини, лише труять душу, як отрута. Користі з неї – жодної, тому належить прощати.
Кожна подія в житті людини – важлива, вважає Катерина, і поїздка до дитячого табору «Артек-Буковель» – також.
«Нам повідомили про те, що Фонд Ігоря Палиці проводить таку акцію. Це – благодійний фонд, який стимулює дітей до навчання, – розповідає юна ратнівчанка. – Враження – просто супер, надзвичайно гарно! Нам дають різні завдання, наприклад, за 15 хвилин сцену зробити, налаштувати на новий лад або танець скласти за один день, щоб був дійсно крутий, придумати пісню. І це дає змогу продемонструвати свої таланти і відкрити нове. Якщо ти ніколи цим не займався, ти почав помічати, що в тебе є такий хист до того самого співу чи танцю».
Катерина Макарук серед двох сотень юних волинян отримала путівку до табору за перемоги у навчанні та дослідницькій роботі.
Цього року вона здобула диплом другого ступеня в обласній олімпіаді з географії, друге місце у складі збірної команди в турнірі з історії, а також підготувала роботу з історичного краєзнавства, де досліджувала трагедію євреїв та ромів у період нацистської окупації. Наукова праця здобула друге місце на всеукраїнському рівні. У «Артеці-Буковелі» Катерина також проявила себе зусібіч – була активною та брала участь у найрізноманітніших заходах. Молода людина, на її думку, має всі шанси самореалізуватися у будь-якій обраній сфері, для цього потрібно повірити в себе і йти шляхом добра. Але для цього повинне бути сприяння і на державному рівні. Катерина зауважує, що часто-густо талановиті люди губляться, втрачають свій дар, оскільки не можуть знайти йому гідного застосування, почувають себе непотрібними. Дівчина обурюється бездіяльністю можновладців:
«Потрібно щось робити, щоб заохочувати роботодавців брати на роботу молодих спеціалістів і проводити певні такі програми. І взагалі, є така проблема, що молодь втрачає моральні цінності. Навіть якщо взяти сучасний стан, період війни, то це також погано впливає. Декому важко це пережити, він впадає в стрес, депресію, і важко потім піднятися на ноги».
Тому на думку дівчини, підтримка молодої людини на шляху її становлення дуже важлива, це допомагає побороти страх перед невідомістю, стимулює розвиватися далі і розкривати можливості, бути впевненішим. Катерина вірить у себе, вірить у нові перемоги, вірить в успіх друзів-артеківців і добре розуміє, що саме від них, молодих, талановитих, активних і небайдужих залежить, якою буде історія сучасності.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Навчатися, опановувати, пізнавати, випробовувати, змінювати щось на краще і самовдосконалюватися – ось те, що бачить серед своїх найважливіших завдань Катерина Макарук, школярка-десятикласниця із Ратного. Адже молода людина – то своєрідний акумулятор, мусить увібрати максимум, аби потім віддячити за набуте. І дівчина береться за найрізноманітніші заняття, аби не упустити того, що давній український філософ Григорій Сковорода називав «сродною працею»:
«Якщо ти хочеш малювати – то маєш малювати. Якщо ти хочеш співати, ти будеш співати, тому що це робить нас щасливим, вільними і розмальовує наше життя яскравим фарбами».
Катерина обожнює малювати, але на це захоплення у неї все менше й менше часу, оскільки зайнята серйозною дослідницькою працею. Історія і географія – улюблені предмети школярки. Це якраз ті царини, де вдалося вдовольнити потребу пізнання і досягнути успіху. Допитливість дівчина успадкувала від своєї родини: дідусь по маминій лінії, знаний лікар, цікавився деревом роду і навіть написав дослідницьку роботу, у якій зібрані фамільні історії. Предки татусевого роду були дуже творчими. Катруся пишається своїми близькими і намагається як то кажуть – «тримати марку». Вона вірить в Україну і в українців як націю:
«На мою думку, нація є, вона існувала і буде існувати саме через те, що в нас в крові є щедрість, є сила волі. Ми – дружній народ. Проте, проблема в тому, що нас легко підкупити. І це – проблема всіх віків.
Є люди неініціативні, вони живуть, бо їм так добре, пан зменшив панщину – то їм так і добре. А є такі люди… Уххх!
(Катерина захоплено затискає кулак і усміхається – прим. авт.) Нумо повстанемо – ми взагалі проти панщини, то будемо працювати на себе. Завдяки таким людям наша країна процвітала. В них уособлюється справжній українець».
Що важливе для розвитку особистості молодої людини? Яка реакція з боку авторитету? Докір, критика, а чи похвала, підбадьорювання? Катерина теж не раз ставила собі це запитання. Перше випробування сили духу – школа:
«Це був перший крок у більш доросле життя, і мама весь час сиділа наді мною. Це був своєрідний стрес, але довелося його пережити. І ще поганий вплив мав клас, оскільки ти потрапляєш середовище, в якому не всі дружно ставляться. Але, на мою думку, ці події, все-таки зробили мене сильнішою. Якщо є якась складна ситуація, потрібно на неї дивитися з оптимізмом і робити висновки і пам’ятати, що все, що робиться, усе до кращого. У кожного з нас є свій хрест, який ми зможемо донести, зможемо все пережити, просто потрібно вдосконалюватися».
Образи, на думку Катерини, лише труять душу, як отрута. Користі з неї – жодної, тому належить прощати.
Кожна подія в житті людини – важлива, вважає Катерина, і поїздка до дитячого табору «Артек-Буковель» – також.
«Нам повідомили про те, що Фонд Ігоря Палиці проводить таку акцію. Це – благодійний фонд, який стимулює дітей до навчання, – розповідає юна ратнівчанка. – Враження – просто супер, надзвичайно гарно! Нам дають різні завдання, наприклад, за 15 хвилин сцену зробити, налаштувати на новий лад або танець скласти за один день, щоб був дійсно крутий, придумати пісню. І це дає змогу продемонструвати свої таланти і відкрити нове. Якщо ти ніколи цим не займався, ти почав помічати, що в тебе є такий хист до того самого співу чи танцю».
Катерина Макарук серед двох сотень юних волинян отримала путівку до табору за перемоги у навчанні та дослідницькій роботі.
Цього року вона здобула диплом другого ступеня в обласній олімпіаді з географії, друге місце у складі збірної команди в турнірі з історії, а також підготувала роботу з історичного краєзнавства, де досліджувала трагедію євреїв та ромів у період нацистської окупації. Наукова праця здобула друге місце на всеукраїнському рівні. У «Артеці-Буковелі» Катерина також проявила себе зусібіч – була активною та брала участь у найрізноманітніших заходах. Молода людина, на її думку, має всі шанси самореалізуватися у будь-якій обраній сфері, для цього потрібно повірити в себе і йти шляхом добра. Але для цього повинне бути сприяння і на державному рівні. Катерина зауважує, що часто-густо талановиті люди губляться, втрачають свій дар, оскільки не можуть знайти йому гідного застосування, почувають себе непотрібними. Дівчина обурюється бездіяльністю можновладців:
«Потрібно щось робити, щоб заохочувати роботодавців брати на роботу молодих спеціалістів і проводити певні такі програми. І взагалі, є така проблема, що молодь втрачає моральні цінності. Навіть якщо взяти сучасний стан, період війни, то це також погано впливає. Декому важко це пережити, він впадає в стрес, депресію, і важко потім піднятися на ноги».
Тому на думку дівчини, підтримка молодої людини на шляху її становлення дуже важлива, це допомагає побороти страх перед невідомістю, стимулює розвиватися далі і розкривати можливості, бути впевненішим. Катерина вірить у себе, вірить у нові перемоги, вірить в успіх друзів-артеківців і добре розуміє, що саме від них, молодих, талановитих, активних і небайдужих залежить, якою буде історія сучасності.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
9 серпня: свята, події, факти. Всесвітній день книголюбів, запатентовано ескалатор та електричну пральну машину
Сьогодні 00:00
Сьогодні 00:00
Полярники випустили першу україномовну енциклопедію про Антарктику
8 Серпня 2024 23:38
8 Серпня 2024 23:38
Єдиній в Україні горилі виповнилося 50 років
8 Серпня 2024 23:18
8 Серпня 2024 23:18
Литва починає укріплювати оборонними спорудами кордон із Калінінградською областю РФ
8 Серпня 2024 23:00
8 Серпня 2024 23:00
Бенксі намалював вже четверту роботу за 4 дні. Її одразу вкрали
8 Серпня 2024 22:39
8 Серпня 2024 22:39
На Ковельщині під час аеророзвідки виявили паліїв
8 Серпня 2024 22:22
8 Серпня 2024 22:22
Збив пішохода біля супермаркету: у Луцьку водія оштрафували на 850 гривень
8 Серпня 2024 22:02
8 Серпня 2024 22:02
Беленюк завершив кар'єру, зібравши повний комплект медалей Олімпійських ігор
8 Серпня 2024 21:46
8 Серпня 2024 21:46
У Луцьку відкрили виставку в пам’ять про головного літописця історії Волині
8 Серпня 2024 21:27
8 Серпня 2024 21:27
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.