Волинянка майже щодня працює на запаморочливій висоті

Із нагоди жіночого свята 8 Березня Інформаційне агентство Волинські Новиниведе рубрику матеріалів під назвою «Безстрашні професії витончених жінок». ІА Волинські новини познайомить вас, шановні читачі, із жінками, які освоївши непритаманні для слабкої статі професії, змогли довести – у чому ж сила слабкої половини людства.

Світлана Кліщук родом з Маневицького району. Але з 15 років вона мешкає у Луцьку. Так склалося, що майже щодня жінка підкорює кількадесят метрів запаморочливої висоти. 28 років з 36, відданих будівельній справі, вона працює на баштовому крані.

В юності, після школи, Світлана вирішила здобути вищу освіту і подала документи на філологічний факультет тоді ще Луцького педінституту. Того року вона не вступила до вишу. Аби не втрачати рік, вирішила здобути якусь спеціальність.

«Я не збиралася на кран іти, поїхала в 2 ПТУ, і там вирішувала, переглядаючи, які є професії, щоб навчатися було не більше року. Бо наступного року знову планувала здобувати вищу освіту. Але так сталося, що вступна комісія подивилася мій атестат, побачила, що оцінки непогані. Тоді ж мені запропонували піти вчитися в групу на баштові крани, якраз тоді її набирали», - каже жінка.В групі, як не дивно, з 30 учнів було 17 хлопців і 13 дівчат. Світлана переконує, що страху перед висотою не відчувала.

«Висоти я не боялася з дитинства. Тоді нижчі крани були – метрів 20. Мені сподобалося: молодість, романтика. Тим більше, що жінки на рівні з чоловіками працювали. Один з двох моїх наставників також була жінка, яка розповідала про роботу», - пригадує Світлана.

Тепер же вона працює на крані, висота якого - до 30 метрів. Щодня перед очима в неї – неповторна панорама міста, доступна не кожному.

«Краєвид, який видно з кабіни, захоплює дух. Повністю видно Луцьк і прилеглі села. Особливо гарно, коли починається весна, коли все зеленіє, сади цвітуть. Луцьк - взагалі зелене місто і це з висоти дуже добре видно», - ділиться враженнями кранівниця.Краєвид – краєвидом, але на висоті потрібно працювати. Найбільша вимога до кранівника - треба бути уважним. Адже кранівник не лише подає вантаж, але внизу працюють люди, кожен зайнятий своєю роботою. Тож треба бути дуже уважним, аби не сталося нещастя.

Сьогодні на будівельному майданчику в бригаді разом зі Світланою лише двоє жінок. А раніше і мулярами були жінки, а мама Світлани свого часу працювала штукатуром. Тож те, що донька обрала професію, пов’язану з будівництвом, родину не сильно здивувало.

За час своєї кар’єри Світлана доклала руку до будівництва 33 та 40 кварталів Луцька, зараз працює на 55 мікрорайоні. Була у відрядженні у Володимир-Волинському, Ковелі, Горохові. Всі об’єкти, які вона будувала разом з бригадами, не злічиш - то були і цегляні будинки, і панельні.Раніше, каже жінка, на те, щоб піднятися на своє робоче місце, в неї йшло 3 хвилини з перепочинком. Нині стало трохи важче – витрачає до 5 хвилин. А ось гостей на своєму місці вона не приймає: не можна. Тільки зрідка заходить електрик, щоб перевірити справність обладнання, або перевіряючий, і ще, стажер приходив. Але, каже Світлана, на висоті в кабіні геть не самотньо.

«Хіба може бути сумно, коли дивишся вниз, а там просто як мурашник: всі зайняті своєю роботою», - пояснює жінка.

До слова, часом колеги звертаються до Світлани й за … прогнозом погоди. Наприклад, дзвонять у кабіну й питають: «Свєта, над Боголюбами дощ іде?». Світлана пояснює, усміхаючись: «Якщо хмара йде далеко, то вони ще не бачать, а мені вже видно».Оселя, де мешкає Світлана, розташована на 5 поверсі, то, каже, після висоти на роботі, здається, що перебуваєш трохи на підвищенні. Жінка розповідає: висоту відчутно тоді, коли змінили будову і ще не з'явилася з будівельним майданчиком. Але це відчуття відступає тоді, як росте будинок.

«Я полюбила свою професію. Якби не любила, то до цього часу не працювала б. Я відчуваю, що люди мене поважають, і стараюся віддячити їм теж повагою і добром», - резюмує жінка.Щоб дізнатися про інших мужніх волинянок, які обрали не менш безстрашні професії, слідкуйте за публікаціями на нашому сайті упродовж дня.

Розмовляла Юлія МАЛЄЄВА

ЧИТАТИ ЩЕ: «ЖІНОК В АРМІЇ НЕМА – ВСІ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІ», - ХОРОБРА ВОЛИНЯНКА ВАЛЕНТИНА

ЧИТАТИ ЩЕ: «ЦЯ ПРОФЕСІЯ ЗРОБИЛА З МЕНЕ БІЙЦЯ», - МУЖНЯ І ТЕНДІТНА ВОЛИНЯНКА АЛІНА

ЧИТАТИ ЩЕ: ВОЛИНЯНКА, ЯКА ОБРАЛА ПРОФЕСІЮ СЛІДЧОГО, З ДИТИНСТВА МРІЯЛА СТАТИ ПРАВООХОРОНЦЕМ

ЧИТАТИ ЩЕ: ЛЕДІ-ПАЦАНКА, АБО ЯК КІКБОКСИНГ ПІДКОРИВ ЮНУ ВОЛИНЯНКУ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---