Відомий лірник з Волині воює добровольцем на сході
Село Грабове минулого року відзначало 555 річницю від першої писемної згадки. На урочистостях з нагоди славного ювілею згадували знаменитих земляків-вихідців з села, доля яких розкидала по цілому світу. Про тих кого, вже давно немає і про тих, хто сьогодні творить історію держави, хто захищає її від ворога. Про одну із таких особистостей Інформаційному агентству Волинські Новини розповів Володимир Зінчук.
"Серед тих особистостей є і мій добрий друг дитинства лірник Ярема-Вадим Шевчук, син старшого наукового співробітника Інституту електрозварювання імені Патона, кандидата технічних наук Ростислава Шевчука, вихідця з Грабового. Народився Вадим у 1967 році в Києві, але з малих літ кожного року на канікулах відвідував рідне Грабове, де його бабуся Секліта Шевчук навчала грабівську малечу у школі. Ті роки, як зізнався Вадим, були найкращими у його дитинстві. Хлопець з нетерпінням чекав тих канікул, щоб приїхати у село, зустрітися з друзями, босоніж пробігтися по ранковій росі, вдосталь поганяти м’яча на лузі, порибалити (пригадую, скільки було радості у Вадима від впійманого вперше у житті невеличкого червоного карасика!), помилуватися чудовою поліською природою та отримати величезний заряд енергії від народних пісень, що звучали тоді по вечорах у селі на кожному кутку. Отримати те, що не вистачало у великому місці", - розповідає Володимир Зінчук.
Все це вплинуло на його подальшу долю. Вадим Шевчук закінчив КДІК (факультет художнього дизайну) та Національну академію образотворчих мистецтв та архітектури (факультет теорії та історії мистецтв). З 1990 року працює художником-реставратором. Є автором проектів і виконавцем настінних розписів Михайлівського Золотоверхого та Успенського соборів Києво-Печерської Лаври в Києві, Володимирського собору в Херсонесі, палацу Розумовського в Батурині. Працював над внутрішньою оздобою Успенського (Георгієвського) собору в Каневі.
Ще однією гранню талановитого митця є захоплення стародавньою українською музикою. «Я якось прогулюючись алеями навколо історичного музею, почув старосвітську ліру і спів і це для мене, можна вважати, було якимось шаленим шоком. Починаючи з цього моменту для мене вже не існувало ніяких питань. На наступний день я знайшов майстра Миколу Будника, котрий робив ці музичні інструменти і навчав власне виконавській майстерності. І вже з тих пір займаюся цією старосвітською музикою»,- каже Вадим Шевчук.
Лірник Ярема – учень відомого цехмайстра Миколи Будника, у якого він студіював гру на лірі та старосвітській бандурі. Займався польовими дослідженнями лірницької традиції у Старовижівському районі Волинської області та Козелецькому районі Чернігівської області. Є братчиком Київського Кобзарського цеху. Грає на колісній лірі, старосвітській бандурі, дуді (волинці), блок флейтах та інших інструментах. Виступає у складі ансамблю давньої музики Костянтина Чечені та гурту стародавньої музики «Хорея Козацька». Пропагує українську традиційну музику в Україні, Європі (Польща, Литва, Німеччина, Швейцарія, Франція, Великобританія) та США. У його репертуарі - українська та західноєвропейська інструментальна музика від раннього середньовіччя до пізнього бароко. Він продовжує традиції українського кобзарства і не одноразово брав участь у фестивалі «Кобзарська Трійця». Це фестиваль традиційного кобзарства в Україні. Проходить він на Трійцю невипадково. Саме це свято було традиційним днем початку сезону кобзарювання. За переказами, на Трійцю кобзарі й лірники гуртувалися коло Києво-Печерської Лаври й настроювали струни своїх інструментів під церковні дзвони.
Лірник Ярема: «Зазвичай на цих інструментах в нашій власне вітчизняній історії, про це свідчать записи фольклористів 19 століття, грали сліпі, яких ми називаємо лірниками, котрі вели мандрівний спосіб життя, ходили, мали певний ареал подорожей ну і виконували твори. Це були твори такого родинно-побутового, сакрального змісту».
Коли у нашу хату прийшла війна лірник Ярема-Вадим Шевчук, батько трьох дітей, взяв до рук зброю Він пішов на схід, щоб захищати Україну у складі добровольчого формування при 81-ий десантно-штурмовій бригаді.
Коли в Україні є такі патріоти як наш земляк, то жоден ворог не переможе і не поставить нас на коліна.
ВОЛОДИМИР ЗІНЧУК
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
"Серед тих особистостей є і мій добрий друг дитинства лірник Ярема-Вадим Шевчук, син старшого наукового співробітника Інституту електрозварювання імені Патона, кандидата технічних наук Ростислава Шевчука, вихідця з Грабового. Народився Вадим у 1967 році в Києві, але з малих літ кожного року на канікулах відвідував рідне Грабове, де його бабуся Секліта Шевчук навчала грабівську малечу у школі. Ті роки, як зізнався Вадим, були найкращими у його дитинстві. Хлопець з нетерпінням чекав тих канікул, щоб приїхати у село, зустрітися з друзями, босоніж пробігтися по ранковій росі, вдосталь поганяти м’яча на лузі, порибалити (пригадую, скільки було радості у Вадима від впійманого вперше у житті невеличкого червоного карасика!), помилуватися чудовою поліською природою та отримати величезний заряд енергії від народних пісень, що звучали тоді по вечорах у селі на кожному кутку. Отримати те, що не вистачало у великому місці", - розповідає Володимир Зінчук.
Все це вплинуло на його подальшу долю. Вадим Шевчук закінчив КДІК (факультет художнього дизайну) та Національну академію образотворчих мистецтв та архітектури (факультет теорії та історії мистецтв). З 1990 року працює художником-реставратором. Є автором проектів і виконавцем настінних розписів Михайлівського Золотоверхого та Успенського соборів Києво-Печерської Лаври в Києві, Володимирського собору в Херсонесі, палацу Розумовського в Батурині. Працював над внутрішньою оздобою Успенського (Георгієвського) собору в Каневі.
Ще однією гранню талановитого митця є захоплення стародавньою українською музикою. «Я якось прогулюючись алеями навколо історичного музею, почув старосвітську ліру і спів і це для мене, можна вважати, було якимось шаленим шоком. Починаючи з цього моменту для мене вже не існувало ніяких питань. На наступний день я знайшов майстра Миколу Будника, котрий робив ці музичні інструменти і навчав власне виконавській майстерності. І вже з тих пір займаюся цією старосвітською музикою»,- каже Вадим Шевчук.
Лірник Ярема – учень відомого цехмайстра Миколи Будника, у якого він студіював гру на лірі та старосвітській бандурі. Займався польовими дослідженнями лірницької традиції у Старовижівському районі Волинської області та Козелецькому районі Чернігівської області. Є братчиком Київського Кобзарського цеху. Грає на колісній лірі, старосвітській бандурі, дуді (волинці), блок флейтах та інших інструментах. Виступає у складі ансамблю давньої музики Костянтина Чечені та гурту стародавньої музики «Хорея Козацька». Пропагує українську традиційну музику в Україні, Європі (Польща, Литва, Німеччина, Швейцарія, Франція, Великобританія) та США. У його репертуарі - українська та західноєвропейська інструментальна музика від раннього середньовіччя до пізнього бароко. Він продовжує традиції українського кобзарства і не одноразово брав участь у фестивалі «Кобзарська Трійця». Це фестиваль традиційного кобзарства в Україні. Проходить він на Трійцю невипадково. Саме це свято було традиційним днем початку сезону кобзарювання. За переказами, на Трійцю кобзарі й лірники гуртувалися коло Києво-Печерської Лаври й настроювали струни своїх інструментів під церковні дзвони.
Лірник Ярема: «Зазвичай на цих інструментах в нашій власне вітчизняній історії, про це свідчать записи фольклористів 19 століття, грали сліпі, яких ми називаємо лірниками, котрі вели мандрівний спосіб життя, ходили, мали певний ареал подорожей ну і виконували твори. Це були твори такого родинно-побутового, сакрального змісту».
Коли у нашу хату прийшла війна лірник Ярема-Вадим Шевчук, батько трьох дітей, взяв до рук зброю Він пішов на схід, щоб захищати Україну у складі добровольчого формування при 81-ий десантно-штурмовій бригаді.
Коли в Україні є такі патріоти як наш земляк, то жоден ворог не переможе і не поставить нас на коліна.
ВОЛОДИМИР ЗІНЧУК
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Куди піти в Луцьку: від четверга до четверга. Огляд
Сьогодні 16:52
Сьогодні 16:52
Співфінансування житла і зміни до бюджету: у Луцьку провели позачергову сесію міськради
Сьогодні 14:56
Сьогодні 14:56
У ДТП загинули молоді люди з Шацької громади
Сьогодні 12:32
Сьогодні 12:32
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.