Остання путь добровольця-міліціонера з Волині. ОНОВЛЕНО

Герої відходять у Вічність… Справжні патріоти, гідні сини нашої України. Їх не стає, коли життя набирає глибокого змісту, коли є для чого і для кого жити. Але вони ціною свого життя рятують тисячі, а може, і мільйони людей. Про життя і загибель волинського міліціонера розповіли його колеги.

Їх немає поряд із нами, але їхній подвиг і героїзм назавжди залишиться у серцях рідних, колег і навіть тих, хто особисто не був із ними знайомим. Їхнє виважене та рішуче рішення стати живим щитом неоголошеній війні – гідний приклад відваги, мужності та самопожертви.

СьогодніВолинь прощалася із міліціонером взводу №1 роти патрульної служби міліції особливого призначення «Світязь» УМВС України у Волинській області Володимиром Степанович Іщуком. 25 серпня 2014 року в зоні АТО, в бою під Іловайськом, на території Донецької області він отримав смертельне вогнепальне поранення під час обстрілу блокпоста.

Народився Володимир 14 серпня 1984 року в селі Бубнів Локачинського району Волинської області. Після закінчення загальноосвітньої школи у селі Підгайці Луцького району із 2002-го по 2004 рік служив у Збройних силах України. У серпні 2014-го він записався добровольцем у міліцейський спецпідрозділ.

Фізично сильний та мужній духом чоловік у надскладний час твердо вирішив пов’язати свою долю із правоохоронними органами, стати на захист державного суверенітету та територіальної цілісності України. На всі прохання знайомих і близьких залишитися вдома, не покидати молоду дружину із двома маленькими дітьми, він не зважав. Володимир хотів жити у мирній країні, хотів повернути дітям чисте небо…

Як виявилося – тоді він назавжди попрощався із рідними. Автобус із бійцями «Світязю» вирушив до східних кордонів під оплески рідних і колег та виконання гімну України.

У долі теж є свої невипадкові дати та збіги. Саме 14 серпня, у свій тридцятий день народження, рядовий міліції Володимир Іщук, разом із бойовими товаришами прибув у зону АТО. Позаду був пройдений повний курс підготовки із опанування професійних умінь та навичок. У зоні проведення АТО у складі роти особливого призначення «Світязь» боєць чітко виконував свої завдання. Щодня, перебуваючи під шквальним обстрілом терористів, зі зброєю у руках, він виборював своє законне право жити на рідній землі.

Поховали Володимира Іщука у селі Підгайці, там, де мешкає його родина. Віддати останню шану загиблому правоохоронцеві прийшли рідні, друзі, колеги та всі ті небайдужі люди, які розділяють горе і велику втрату родини, тож про бійця спецпідрозділу прозвучало багато теплих слів і спогадів.

Начальник УМВС України у Волинській області полковник міліції обласного управління міліції Петро Шпига узяв на себе відповідальність про надання підтримки та матеріальної допомоги сім’ї загиблого правоохоронця.

– Це неймовірно тяжка втрата для сім’ї і для всієї правоохоронної системи Волині. При прийомі на роботу я переконував і просив його не йти, зважати на маленьких дітей. Однак Володя був справжнім патріотом і сильним духом чоловіком, мав велике бажання їхати захищати свою Батьківщину. Він пройшов весь курс бойової підготовки, але загинув. Він прийшов добровольцем. Він знав, що рота особливого призначення «Світязь» найближчим часом вирушить на Схід для участі в бойових діях. Він свідомо пішов на цей крок. Слава і вічна пам’ять загиблому працівнику міліції.

У Володимира Іщука лишилася дружина та двоє малолітніх дітей. Старшому синочку виповнилося три роки, а донечці – лише вісім місяців. Відтепер осиротіли дітлахи згадуватимуть свого татуся лише із спогадів рідних та сімейних фотографій... Його діти пишатимуться ним – справжнім міліціонером, який щиро любив рідну землю і віддав за неї найдорожче – життя!

Вічна пам’ять героєві!

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---