Життя без ЖЕКів: новація в патових умовах. Думки експертів

Парламент фактично ліквідував монополію ЖЕКів, однак додав відповідальності мешканцям будинків. Співвласникам багатоквартирних будинків (ними є власники квартир) дається можливість протягом року визначити форму управління для свого будинку.

Зараз в Україні управлінням будинків у більшості випадків займаються житлово-експлуатаційні контори (ЖЕК). Вони за щомісячну плату доглядають за прибудинковою територією та обслуговують будинки.

Експерти вважають, що немає жодної підстави, щоб управлінням будинку займалось ЖКГ, - повідомляє Громадське.Волинь.

Нагадаємо, у травні Верховна Рада України прийняла Закон про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку (№ 1565), тим самим відправивши ЖЕКи у минуле. У цьому ж місяці його підписав президент. Закон набирає чинності з 1 липня 2015 року.

Прийняття вказаного Закону надасть можливість вільно вибирати форму та спосіб управління багатоквартирним будинком, а саме: самостійно, шляхом створення ОСББ, або шляхом передачі всіх або частини функцій на підставі договору фізичній особі-підприємцю чи юридичній особі – управителю.

Однак закон несе як нові можливості, так і зобов’язання. Про особливості цього закону та його наслідки розповів керівник проекту «Енергоефективність у житловому секторі України» Міжнародної фінансової корпорації Гжегож Гайда.



Експерт зазначає, що цей закон визначає та регламентує механізми управління багатоквартирними будинками. Однин із таких механізмів – це створення Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ).

«Раніше ОСББ було створювати складно. Тепер робити це буде набагато простіше. Найбільш важлива річ, яку впроваджує цей закон – це усунення поняття «члена» і «не члена» ОСББ. Будемо мати лише мешканців чи власників квартир в будинках. Якщо в будинку створено ОСББ, то всі мешканці будуть його учасниками, всі матимуть право приймати рішення, а також на всіх розповсюджуватимуться наслідки того чи іншого рішення ОСББ», – зауважує Гжегож Гайда.

Іншим способом управління багатоквартирним будинком, який визначає згаданий закон, є збори співвласників багатоквартирних будинків, які не формують юридичної особи.

«Цей механізм дозволяє власниками будинку вибрати когось, хто буде управляти їх будинком. Вони можуть вибрати те ЖКГ, яке до цих пір їх обслуговує. Вони можуть вибрати будь яку іншу приватну чи державну інституцію. Також, якщо це не великий будинок, то вони можуть обслуговувати його самостійно: домовлятись між собою про будь-яке рішення і взагалі не мати нікого, хто буде їх обслуговувати», – зазначив експерт.

Під час розмови журналісти запитали у Гжегожа Гайди, чи не призведе розвиток вищезгаданих механізмів управління будинками до масової відмови мешканців від послуг ЖКГ. У відповідь почули наступне:

«Нема жодних підстав, щоб управлінням приватного будинку займалась комунальна структура. Моїм автомобілем, якщо його потрібно перемонтувати, не займається якесь муніципальне СТО. Немає в Україні комунальної власності у житловому секторі. Навіть, якщо десь є якась квартира комунальна, але більшість квартир приватні, то будинок теж є приватним».

На думку Гайди, основним недоліком закону №1565 є збільшення відповідальності мешканців за стан будинку, в якому вони живуть.

«Ви маєте взяти відповідальність за те майно, яке є у вашому розпорядженні. Яке це майно не було. Комусь пощастило, і він отримав гарний будинок у гарному місці і в гарному стані, а хтось має будинок, який вимагає дуже дорогого ремонту. Якщо так є, то ти власник і маєш вирішити, що робити зі своїм майном: або відремонтувати за власні кошти, або довести до розвалення і тоді будинку взагалі не буде. Досі люди жили в переконанні, що за всі ці будинки відповідає влада і було переконання, що можна прийти до міського голови і попросити про допомогу в ремонті. Досить часто, взявши до уваги популізм, мешканці могли отримати таку послугу з боку міста. Хоча насправді - це є трата публічних коштів на ремонт приватного будинку. Хоча влада не має цього робити і це є незаконним відповідно до Бюджетного кодексу України», – заявив експерт.

Інший експерт-урбаніст, Костянтин Матвієнко, вважає, що за задумом є реформаторським, але його реалізація викличе низку труднощів уже навіть на етапі створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків. Про це він розповів у своїму інтерв'ю для «Радіо Свобода».

«Це новація – але в патових умовах. З одного боку, не можна передавати мешканцям будинки в неналежному стані, вони мають бути відремонтовані за 3 місяці, і взяті ОСББ в експлуатацію. Логіка в цьому є, але де держава візьме гроші на ремонт, і чи приймуть на експлуатацію без ремонту будинки, багато з яких є в жалюгідному стані? Чи встигнуть мешканці заснувати ОСББ?».

Закон дійсно декларує право мешканців розпоряджатися житлом, але створює безліч правових суперечностей, пояснює експерт. Зокрема, в багатьох випадках частина мешканців будинку не хотітимуть створювати ОСББ, розпоряджатися нежитловими приміщеннями і обладнанням свого помешкання. Відтак, нові обов’язки та членство в ОСББ вони отримають примусово, вважає Матвієнко. Водночас, за його словами, для мешканців маленьких будинків на кілька квартир буде дбати про дім і прибудинкову територію в рази дорожче, ніж мешканцям «хмарочоса», який вміщує на такій самій території сотні квартир.

Фактично держава, не маючи коштів на догляд за зношеним житловим фондом, доручає цей догляд мешканцям.

«Головна претензія до цього закону – що він демонструє бажання робити реформи, але насправді імітує їх. І потім держава скаже: дивіться, ми дали людям свободу, але вони нею не скористалися. Насправді ж влада перекладає дуже зношене, замортизоване майно на плечі тих, хто є неплатоспроможним», – таку оцінку дає експерт новому закону.

Раніше Інформаційне агентство Волинські Новини публікувало відповіді на найбільш хвилюючі для населення питання про життя без ЖЕКів.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---