У Горохові зріє «комунальний бунт»

У містечку Горохів на Волині мешканці обурені комунальними тарифами. На думку людей, тарифи – завищені. Отож, горохівчани вимагають від влади справедливості.

Про це пише газета Волинь-нова.

Готовність до бунту

На дверях під’їздів багатоповерхівок у Горохові з’явилося оголошення із закликом: «Підтримаймо самі себе, якщо нас не підтримує влада!..» Далі йшлося про незгоду з новими тарифами на воду і комунальні послуги та потребу «збиратися знову біля міської ради...» Фактично, в місті назрів «комунальний бунт».

«Похід» мешканців багатоповерхівок до міської ради був доволі чисельним.

Причини незадоволення – надто високі, на думку горохівчан, тарифи на комунпослуги та несправедливе, з погляду жителів багатоквартирних будинків міста, нарахування, при якому за основу береться не кількість користувачів цими послугами, а житлова площа, що її мають у своїй власності.

Соціальну напругу тарифи в місті створили не вперше. Отож, мешканці вже апелювали до голови РДА Жанни Савчук, вказуючи на ці причини невдоволення та напруги . Люди просили захистити їх насамперед «від надмірних апетитів» ТзОВ «Еталон», що займається у Горохові комунальним обслуговуванням населення.

За що люди платять гроші?

«З грудня 2011 року «Еталон» підвищує оплату за нібито надані ним послуги... за трикімнатну квартиру площею 61 квадратний метр ми платили 18.30 гривні, а за новими розцінками — 45. Оскільки громадських слухань з цього приводу не було, просимо вас допомогти нам одержати відповіді на такі питання: чому маємо різке підвищення цін при тому, що пенсії і зарплати — майже на місці? Чому плата за 1м2 загальної площі раптово зросла з 0,30 до 0,7409 гривні? Чому плата за вивезення побутових відходів нараховується від кількості квадратних метрів, а не кількості жильців? Чому плата за обслуговування димоходів та вентиляційних каналів теж нараховується від житлової площі?» - йдеться у листі до голови РДА.

Оскільки останнє стосується і обслуговування внутрішньобудинкових (коридори, сходи, підвали) електромереж, то ніяк не можуть збагнути автори листа, чому за це обслуговування теж мусять платити залежно від квадратури житла, що є їхньою власністю і жодним чином з використанням електроенергії у згаданих місцях не пов'язана?

Адже у кожному будинку є електролічильники і відоме число мешканців, які користуються тими коридорами, сходами та підвалами, на освітлення яких використано електроенергію, а житлова площа їхня тут взагалі, здавалось би, ні до чого. Тим паче, що, вказують автори листа, за весь час ні спеціалісти «Еталона», ні їх попередники не закрутили жодної лампочки, а обслуговування згаданих електромереж звелося головним чином до перепродажу електроенергії.

При цьому тим, хто її перепродує, зовсім байдуже, як ця електроенергія використовується і чи не є для когось об'єктом розкрадання, а платня за електроенергію у розрахунку від житлової площі ніяк не заохочує мешканців будинків до її економії. І чому в Горохові вода в півтора — два рази дорожча, ніж у Луцьку, Києві, Вінниці?..

При цьому слід врахувати, що з того часу, як учорашні квартиронаймачі стали власниками, змін у підходах до нарахування плати за комунальні послуги не відбулося. А держава, переклавши на людей всі витрати на утримання квартир, мала би впровадити нові принципи розрахунку за комунальне обслуговування тепер вже не квадратних метрів житла і не безправних квартиронаймачів, а власників.

Тому, коли один із урядів України минулих літ запозичив із часів СРСР і впровадив порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків та споруд і прибудинкових територій, узявши за калькуляційну одиницю усе той же, хоч і проданий чи переданий у приватну власність квадратний метр квартирної площі, то і в деяких міських управліннях комунальних підприємств це сприйняли як непорозуміння.

Адже виходило, що власники житла знову стали його наймачами, для яких чи то квартплату відновлено, чи впроваджено прихований податок на житлову площу. У Горохові, наприклад, тодішню постанову Кабінету Міністрів України про затвердження такого порядку формування тарифів узялися виконувати тільки у 2008 році.

Поступки непоступливих

Втім, після «комунального бунту» в Горохові в липні минулого року щось у ставленні чиновників від влади до цих питань начебто змінилось. Принаймні, впроваджування нових і значно вищих тарифів на оплату комунальних послуг було призупинено до грудня.

А з першого січня нинішнього року, про що поінформували мене керівники та спеціалісти «Еталона», платню за вивезення твердих побутових відходів тут почали брати залежно від кількості мешканців квартири, а не її квадратури. Нарешті поширили на цю послугу і відповідну скидку, що на неї мають право пільговики.

Але в питаннях оплати за обслуговування електромереж у коридорах та підвалах, як і за обслуговування вентиляційних каналів та димоходів, усе залишилося, як було. Під тим приводом, що є постанова Кабінету Міністрів, яка в черговий раз затвердила той самий порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків, хоч в умови ринкових відносин такий порядок не вписується.

Чи виходили місцеві керівники з пропозиціями переглянути той порядок формування тарифів відповідно до нових вимог, знаючи, що саме він є призвідником зайвої соціальної напруги? Чи хоч раз ініціював щось подібне хтось із тутешніх депутатів?

Демократія по-горохівськи

Минулого року міський голова Віктор Годик у відповідь на це запитання тільки сумно всміхнувся. І не важко було здогадатись, що при нинішній «демократії» подібна ініціатива з його боку неодмінно обернулась би проти нього.

Кажуть, торішній «комунальний бунт» привернув до цієї проблеми увагу влади, в Горохів приїздив із Луцька один вельмишановний у сфері комунального обслуговування чиновник і перед ним це питання було поставлене.

У відповідь пролунало, що Україна є незалежна держава, що у ній є закони і їх треба виконувати. Начебто тоді ж отримали комунгоспівці і доволі своєрідну з погляду демократії настанову щодо громадських слухань. Мовляв, достатньо обговорити питання щодо нових тарифів з одним чи двома мешканцями того ж, наприклад, сорокаквартирного будинку, і можна вважати, що громадське слухання відбулось.

Тим часом і лютневий «похід» мешканців горохівських багатоповерхівок до міської ради остаточної ясності в ситуацію не вніс. Як сказав один із авторів згаданого вище листа Микола Ванюрський, відбулась «дипломатична розмова», з якої виходило, що тарифи за воду і водовідведення тут можуть бути і значно вищими. А з цього випливало, що ліпше владу не гнівити, а погоджуватися на її милість.

Людей дивує, що одним із аргументів до такого підвищення є великі втрати у водогінній системі, за що споживачі, здавалось би, розплачуватися не повинні, а за чергове підвищення тарифів депутати міської ради проголосували начебто без обговорення і одноголосно.

Відповідь на листа в райдержадміністрацію мешканці будинку на вул. Богдана Хмельницького, 26 так і не отримали. Тим часом мають нове підвищення тарифів. А на дверях деяких горохівських багатоповерхівок і досі біліє оголошення із закликом: «Підтримаймо самі себе!..»

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---