У селі на Волині хочуть створити єдину помісну церкву

Охнівські активісти хочуть створити в селі єдину помісну церкву, об’єднавши храми Київського та Московського патріархатів. Про це пише Місто вечірнє.

Церковне питання у селі Охнівка (Володимир-Волинський район) обговорюється не вперше. Так, нещодавно у центрі села виросла церква, що належить до Московського патріархату. А прихильники Київського, мовляв, туляться у будівлі колишнього клубу або взагалі їздять до Володимира-Волинського. Неправильне розуміння ситуації спричинило конфлікти у селі, де одна частина людей не розуміє, що коїться, а інша має твердий намір поборотися за єдину національну церкву.

Тепер в Охнівці не дивина, якщо вчора куми перехиляли разом чарку, а сьогодні сперечаються, в яку церкву хто ходить. Усі поважно погоджуються: «Бог один», але поступове обурення та колективний мозок, що легко провокується емоціями, вирішують: щось тут не так. Особливо «не так» все стало після російської агресії на сході. Активні поборники ситуації, що склалася в Охнівці, бачать вихід у тому, щоб об’єднати громаду в Українську церкву Київського патріархату. Здебільшого таку позицію займає молодь Охнівки, від якої не приховати болісні реалії воєнного сьогодення. Представники старшого покоління хочуть залишити все, як є, не надто розбираючись у мотивах опонентів.

Отець Борис Наумчук (КП) розповідає, що їхню позицію не завжди правильно розуміють. Люди ведуться на провокації, що церкву у них хочуть відібрати ті, хто «тулиться у капличці при старому клубі і заздрить». Насправді ж свідома молодь не хоче молитися за тих, хто вбиває їхніх товаришів. Будівництво церкви почалося ще на зламі століть, гроші на храм збирали всією громадою, заклали капсулу Київського патріархату. Минули роки, і місцевий багатій взявся добудовувати церкву, однак, за умови її належності до Московського патріархату. Люди погодилися. Та часи змінюються, тепер принциповість дорівнює гордості та національній ідентифікації. І де можна поборотися за майбутнє, там не мовчать.

Ініціативна молодь Охнівки провела опитування, чи варто об’єднуватися в єдину церкву КП. Зі 181 голосу лише 19 було проти. Позитивний відгук вирішили закріпити сходом селян, який відбувся у неділю 26 липня. Цікаво, що сюди зійшлися не лише віряни з Охнівки, але й з інших міст і сіл. Небайдужий житель села, активіст Іван Гомза на власній сторінці у Facebook висловив думку щодо того, які гості були на з’їзді: «Прийшовши до церкви, люди побачили, що біля неї стоять буси і легкові автомобілі, якими московська церква звозила своїх прихожан з цілої області для служби в церкві. Мешканців Охнівки було 15 людей, решту позганяли з Ковеля, Ратного, Володимира». Отець Борис підтвердив цю інформацію. Після служби приїжджі кинулися з доріканнями на парафіян Київського патріархату. Мовляв, навіщо загарбувати чужий храм. Отця Бориса обурила така некомпетентність «гостей» зборів: «Це як пустити сусіда і слухати, що тобі вдома робити». Проблема виявилася складною, тому в наступну неділю відбудуться чергові збори.

Через конфлікт жителі Охнівки не розкривають свої імена, даючи коментар. Якість їхніх суджень не підлягатиме критиці хоча б через свободу слова в Україні, та висновки із прочитаного може зробити кожен.

Одна із жінок каже: «Як побудували ми ту церкву, то почали запрошувати людей, які надалі ходили в капличку. А вони відмовлялися. Але і в новій церкві чути українську мову. Учора на зборах вони стояли там, як сироти. Гаразд, правиться у нас і російською, але хіба ми тієї мови не розуміємо?»

«Боялися, щоб не було серйозних сутичок щодо церков, тому і приїхали вчора: переконатися, що все нормально», – розповідає про контингент на недільних зборах інший анонім. Усі погоджуються, що до Москви не хочуть, але у нову церкву ходити зручно.

Про свою позицію відкрито заявила жителька села Олена Голотовська. Раніше жінка ходила в церкву МП, а син пані Олени Костянтин, їдучи на війну, брав благословення в отця Петра, який служив у тому храмі до смерті. Однак… «Приїхав мій син з війни, прийшов до церкви. Відчиняє двері – а там моляться за патріарха Кирила. Моя дитина двері зачинила», – розповідає далі Олена Голотовська. Вона шокована тим, що у волинському храмі моляться за здоров’я того, хто благословляє російських солдатів на війну.

Останньою краплею для Костянтина стала сповідь у церкві МП. Молодий чоловік на війні мусив вбивати, щоб вберегти себе і товаришів. Душевні муки вирішив полегшити у храмі, однак молодий недосвідчений священик сказав слова, які Костянтина зачепили до глибини душі: «Ти грішний із грішних». Отець допустив чоловіка до причастя, однак його слова виявилися болючими.

Голотовські кажуть, що їхній дід – староста у новій церкві. Нещодавно чоловік прийшов на роботу – а там інший замок на дверях. «Дід все робив для церкви», – стверджує Алла. Чому одного дня у храмі його зустріли настільки непривітно – ніхто не знає, але чоловік покинув роботу.

«Немає різниці, куди ходити», – кажуть люди. Але життя не підтверджує ці слова. Не вистачає нам об’єднаності, яка на такому тонкому рівні, як релігія, життєво необхідна.

Аліна Зай, Охнівка, Володимир-Волинський район

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---