У Луцьку прощалися з тими, «на чиїх плечах трималась держава»

Лучани провели у останню путь п’ятьох загиблих воїнів із батальйону «Світязь». Волинські воїни світла повернулись додому скорботним «вантажем 200» після трагедії під Іловайськом і знайшли спокій у рідній землі.

Нагадаємо, раніше усіх цих хлопців вважали зниклими безвісти. Нещодавно родичам стало відомо, що тіла бійців були поховані ще 1 жовтня у Запоріжжі. Причини і обставини загибелі бійців досі невідомі.

Прощання із Героями та відспівування відбулось у верхньому храмі Свято-Троїцького кафедрального собору.«Скорботні заупокійні дзвони скликали волинську громаду до Собору. З тяжкими переживаннями ми проводимо своїх синів та чоловіків захищати кордони та цілісність держави. І завжи плекаємо у собі бажання, аби вони швидше повернулися. І от наші Герої повернулися. Утім, сьогодні, при зустрічі з ними не радість лежить на наших серцях, а печаль. Бо повернулись вони у цинкових трунах. На жаль, і так іноді повертаються додому наші Герої. Але вони не ховалися за спинами матерів та дружин, не шукали жодних документів, аби не піти на фронт. Тож сьогодні ми приносимо Богові та Україні найдорожчу жертву – найкраще, що ми мали», - звернувся у власні проповіді до зболених горем сердець Митрополит Луцький та Волинський Михаїл.

Серед тих визволителів, чиї імена повинні навіки закарбуватися у серцях волинян: Сергій Помінкевич (31.07.1977 р.н), Олександр Сацюк (04.06.1994 р.н.), Максим Ляшук (18.05.1989 р.н.), Віктор Шолуха (29.08.1974 р.н.), Олександр Сивий (03.01.1991 р.н.).

ЧИТАТИ ЩЕ: БІЙЦІ «СВІТЯЗЯ» ПОЛЯГЛИ У «КОРИДОРІ БЕЗСМЕРТЯ». СПОГАДИ ПОБРАТИМІВ

Усі ці хлопці загинули у пекельному іловайському котлі. Й, коли рідні погодились здати ДНК-тести, до превеликого жалю, їхні страшні побоювання підтвердились.

Опісля на Театральному майдані Луцька провели громадську панахиду.«Ми жили щирою надією на те, що хлопці, які зникли безвісти живі та повернуться до власних осель. Але дива не сталося. Страшний іловайський котел забрав їхні молоді життя. Вони йшли «зеленим коридором», який став для них «коридором смерті», бо волиняни потрапили у смертельну засідку, яку підло влаштував ворог. Усі вони були різними, але поєднувало їх одне: хлопці були справжніми патріотами, бо пішли захищати країну добровільно», - скрушно зазначив начальник УМВС України у Волинській області Петро Шпига.Сьогодні ж загиблих бійців перепоховають. Їхні вимордовані війною тіла знайдуть свій останній спочинок на рідних землях. Так, Олександра Сивого поховають у селі Боратин Луцького району, Сергія Помінкевича - у селі Забороль Луцького району, Віктора Шолуху - у селищі Локачі Олександра Сацюка - у селі Куснище Любомльського району, Максима Ляшука - у селі Острожець Млинівського району на Рівненщині.

«Тяжко підібрати слова, коли проводимо в останню путь своїх побратимів. Знову відкривається сторінка книги історії, де імена наших братів з батальйону «Світязь» викарбувані кров’ю. На цих плечах, що ми зараз ховаємо, трималась уся наша держава. І ми повинні пам’ятати імена кожного із них вічно», - звернувся до волинян бойовий побратим загиблих воїнів. командир роти «Світязь» Ігор Дрючан.Після цього цинкові труни із тілами військових повезли у рідні села та міста, де Герої України, врешті-решт, знайдуть вічний спокій.

Лучани ставлять свічки за упокій загиблих ГероївВажкі цинкові труни внесли до храму Гіркі сльози втрати та відчаюДвоє із загиблих воїнів так і не встигли стати на рушничок щастяРідні загиблих тримаються, як можутьУ Луцькому Свято-Троїцькому Соборі ніде яблуку було впастиСацюк Олександр (позивний «Білий»)Фельдшер роти рядовий міліції Олександр СивийСергій Помінкевич (позивний «Чех»)Шолуха Віктор (позивний «Шериф»)Представники Самооборони ВолиньЩира молитва за упокійЛяшук Максим (позивний «Яр»)

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---