USD 42.00 42.40
  • USD 42.00 42.40
  • EUR 42.00 42.40
  • PLN 10.16 10.32

У Луцьку показали фільм, номінований на «Оскар»

8 Листопада 2014 10:00
У Луцьку відбувся допрем’єрний показ українського фільму режисера Олеся Саніна «Поводир», номінованого на премію «Оскар».

Головні ролі в картині зіграли співачка Джамала, актори Антон Святослав Грін, Станіслав Боклан, Олександр Кобзар і американський актор Джефф Баррелл.

Захід відбувся 7 листопада у кінотеатрі «PremierCity».

Нагадаємо, кінострічку «Поводир» експерти вважають величезним проривом в українському кіно. Так, оскарівський комітет України вибрав історичну драму режисера Олеся Саніна для представлення України в 2014 році на 87-й церемонії вручення премії «Оскар» в номінації «Кращий фільм іноземною мовою».
Раніше Інформаційне агентство Волинські Новини повідомляло, що 20 жовтня цього року показ кіношедевру розпочали із «файного міста» Тернополя.

Фільм про долю людей, позбавлених можливості бачити, але наділених вмінням любити серцем

Цікаво, що у фільмі використані документальні кадри в реальних декораціях. Фільм заснований на реальних подіях 30-х років. Зйомки відбувалися в багатьох українських містах. Вперше в українському кіно буде застосований тіфлоперекрад - коментування візуальних елементів фільму, тобто передача словом того, що показано. Кожен незрячий зможе відвідати кінотеатр і «побачити» те, що відбувається на екрані. У фільмі «Поводир» показана доля людей, які позбавлені бачити барви світу.
Підлість, вірність та зрада у кращих тардиціях голлівудського кіно

В основі сюжету фільму - Україна, тридцяті роки. Американський інженер Майкл Шемрок разом із сином приїжджає до Харкова допомагати будувати соціалізм. Тут він закохується в актрису Ольгу Левицьку, на яку давно поклав око червоний комісар. За трагічних обставин американець гине, а його сина рятує від переслідувачів сліпий кобзар. Не маючи інших шансів вижити на чужині, хлопець стає поводирем. Їх подорож, повна небезпечних пригод, відбувається на тлі драматичних сторінок української історії та руйнування людських доль. Фільм про любов, вірність, підлість та зраду в кращих традиціях голлівудського кіно знято на основі реальних фактів і свідоцтв. Головні ролі в картині виконали Джефф Барелл, Станіслав Боклан, Антон Святослав Грін, Джамала та Олександр Кобзар. В епізодах знялися українські письменники Олександр Ірванець та Сергій Жадан, кобзар Тарас Компаніченко, більш 100 незрячих з усієї України та мандрівні музики київського, харківського і львівського кобзарських цехів. Продюсерами картини виступили Максим Асадчий, Ігор Савиченко і режисер Олесь Санін.

За кошти, витрачені на зйомку, ми могли б придбати танк чи полікувати військових, - Санін

«Найбільшим досягненням кінокартини є те, що цей фільм зможуть побачити незрячі, адже з допомогою спеціального радіопристрою вони матимуть змогу почути звукову доріжку. Ми чудово розуміємо, що за витрачені на фільм кошти могли б придбати танк або полікувати військових. Так, зйомки кіно – справа недешева. Однак, повірте, те, що ми показуємо у цій стрічці, теж - надзвичайно важливе для людей. Під час Революції Гідності хтось нарізав бутерброди, хтось стояв щитом, а хтось й зараз на війні. А я тоді стояв з камерою, аби донести до світу реальність тих подій. Те ж саме стосується і нашої історії», - наголосив режисер фільму Олесь Санін.

Також він додав, що у майбутньому планує зробити субтитри до кінострічки на чотирьох мовах.

А ось на запитання, чому ж сам не зіграв жодної ролі у власному шедеврі, постановник кінофільму відповів, мовляв, актор – це Бог у кадрі. А у такому складному фільмі він себе не бачить.
Антон Святослав Грін - американський правнук українського прадіда-бандерівця

До слова, поспілкуватись із лучанами приїхав й Антон Святослав Грін, який зіграв головну роль у фільмі – маленького поводиря сліпого кобзаря Пітера-Андрійка.

Варто зазначити, що хоч юний актор і мешкає за кордоном, його прадід, Михайло Сорока, був одним із провідників ОУН-УПА. Майже 34 роки поневірявся він у в’язницях, тож, на думку Олеся Саніна, є своєрідним символом українського опору та незламності.
Однак, не зважаючи на гордість за предків та міцне українське коріння, хлопчик напрочуд скромний та виважений. Його українська з американським акцентом чудово підійшла до ролі. «Я вважаю, що основна мета фільму – розповісти світу правду про те, що ж насправді колись трапилось з кобзарями», - каже Антон.
Варто зауважити, що на головну роль хлопчика-поводиря пройшло кастинг понад дві тисячі дітей. За п’ять днів до зйомок актора на головну роль не було, що загрожувало зривом початку зйомок. Режисер поновив кастинг і побачив відео хлопчика з Детройта (США), який розповідав вірш «Садок вишневий коло хати», а потім грав на фортепіано. Хлопчиком був Антон Святослав Грін.

Цікаві факти про фільм

Головну роль у стрічці планували віддати голівудському актору українського походження Джеку Пеленсу, однак той помер у 2006 році, ще на етапі розробки фільму.

Для сцени затягування Пітера в поїзд створили спеціальний вагон. Зовні він був точною копією вантажних вагонів 1930-х років, а всередині — повноцінним знімальним павільйоном. Вагон також обладнали спеціальною системою тросів і підвісів, що дозволили виконати фізично-важкий трюк.

Своїх побратимів-кобзарів у фільмі зіграло понад 100 незрячих з усієї України та мандрівні музики київського, харківського та львівського кобзарських цехів.

Каскадери фільму разом з призером Параолімпійських ігор Ігорем Засядковичем відновили старовинну кобзарську техніку самозахисту «костур», яка допомагала незрячим оборонятися від злих людей і собак. Він був тренером виконавця головної ролі Станіслава Боклана.
Спеціально для головної ролі у фільмі Станіслав Боклан під керівництвом Володимира Кушпета та Сергія Захарця навчився грати на старосвітській бандурі та співати в кобзарській традиції. Режисер Олесь Санін сам є кобзарем. Деякі ідеї для фільму він почерпнув, будучи поводирем сліпого співця.

Частину того, що неможливо було відтворити, знімальна група побудувала. Зокрема, повністю відбудували Харківський вокзал 1932-го року.

«Зізнаюсь чесно, фільм пройняв не те що до глибини душі, а до самісіньких кісток. Не очікував такого напливу емоцій. Під час перегляду було три моменти, коли на очі наверталися сльози: перший – коли знущались над безпомічними кобзарями, другий – коли нещадно били кохану Івана Кочерги Орисю, а третій – коли малий Пітер біг до напівживого кобзаря із криком «батьку». Це змушує замислитись та перевертає свідомість», - розчулено розповідає про власні враження від кінокартини лучанин Володимир.

Захоплюється українським шедевром кіно і незряча лучанка Галина. Жінка каже, що такий підхід до екранізації фільму – як мінімум велика повага до незрячих, адже особисто вона змогла повністю відтворити сюжет у власній уяві, бо увесь час слухала титри, де пояснювали кожну дію героїв фільму.
The Guide - Official Trailer (2014) from Pronto Film on Vimeo.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

Коментарів: 4
Свідок Показати IP 8 Листопада 2014 14:02
Ну, самолюбство лучан може втішити хіба-що той факт, що Санін родом із обласного центру Волині... кримінальна драма Мирослава Слабошпицьокого "Плем’я" повинна була цьогоріч представляти нашу країну на Оскарі.... Та оскарівський комітет при Асоціації продюсерів (корупована, як і все вітчизняне, організація) цьогоріч обирав претендента від країни на нагороду Американської кіноакадемії саме стрічку Саніна.... На жаль....
Глядач Показати IP 8 Листопада 2014 15:55
На щастя обрано фільм Саніна. Достойний вибір.
Слабошпицький до Глядач Показати IP 8 Листопада 2014 16:06
обгрунтуй...... і чи бачив ти інші картини-претенденти?
обгрунтував Показати IP 10 Листопада 2014 13:45
і бачив інші картини . Слабошпицький у порівнянні з Саніним виглядає в дуже коротких штанцях.

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus