У Луцьку погодили ідею будівництва каплиці на вулиці Лесі Українки

Архітектурна рада Луцької міської ради вирішила погодити будівництво каплиці на місці колишнього костелу тринітаріїв, де згодом була каплиця Іверської Божої Матері, спорудженої напередодні приїзду царя Олександра ІІІ в 1894 році.

Про це стало відомо під час засідання постійній комісії Луцької міської ради з питань міжнародного співробітництва, інформаційної політики, молоді, спорту та туризму 16 жовтня.

Так, на сторінці міського голови Миколи Романюка у мережі Фейсбук з’явилося змонтоване фото скверу на вулиці Лесі Українки, поруч з військовим госпіталем, де може бути споруджена капличка.Як розповів головний художник міста, заступник начальника управління архітектури Ярослав Матвіїв, до міської ради звернулася єпархія УПЦ КП з проханням збудувати на тому місці каплицю.«Ми це питання розглядали на архітектурній раді, яка ухвалила рішення : 1) погодити ідею будівництва каплиці; 2) провести археологічне дослідження і подальше проектування проводити на основі археологічного дослідження. Ми відправили це звернення владиці Михаїлу, щоб він організував археологічне дослідження цієї території», - поінформував він.

Натомість луцькі краєзнавці вкрай негативно оцінили таке будівництво. Члени експертної робочої групи з питань збереження і розвитку історичного середовища міста Луцька при постійній комісії Луцької міської ради з питань міжнародного співробітництва, інформаційної політики, молоді, спорту та туризму вважають це будівництво недоцільним.

«На місці, де планується будівництво, свого часу розташовувався комплекс монастиря отців-тринітаріїв. І нині костел архангела Михаїла й апостола Павла перебувають під охороною держави (Ох.№81-Н), хоч і використовуються військовим шпиталем.

Тринітарії, які займалися благородною справою – викупом полонених з полону, - прибули до Луцька у 1717 році. Використавши на той час уніатську церкву святого Михаїла, протягом 1718-1729 років вони збудували свій монастирський комплекс. Останній складався з головного корпусу та двох флігелів, що утворювали літеру «П». З четвертої сторони ці споруди замикалися костелом, який не зберігся. Монастир мав свій колегіум (школу). Відоме найдавніше збережене зображення Луцька – на іконі святого Ігнатія – також походить з цього монастиря. Монастир залишався діючим до 1849 року. У 1860-х роках його використовували як в’язницю для польських повстанців. Влітку 1869 році тринітарський костел розібрали, а монастир переробили у стилі класицизму. Того ж 1869 року його приміщення передали окружному суду.Навесні 1894-го працівники суду власним коштом на місці зруйнованого костелу за 23 дні побудували каплицю Іверської Божої Матері - за проектом архітектора Г. Артинова, напередодні приїзду царя Олександра ІІІ, який мав привезти цю ікону. Проіснувала каплиця до 1961 року і була демонтована радянською владою.

Кілька років тому під час прокладання бруківки відкрилися фундаменти колишнього тринітарського костелу і, ймовірно, його підземний комплекс .

Будівництво нової церкви (а не «відновлення» каплички) на місці унікальної пам’ятки Луцька завдасть невідновлюваної шкоди архітектурній домінанті монастиря, самій пам’ятці і порушить «Європейську конвенцію про охорону археологічної спадщини», ратифіковану ВР України 10.12.2003 року.

Варто також зазначити, що, згідно з Генеральним планом розвитку Луцького історико-культурного заповідника, складеному Українським регіональним науково-реставраційним інститутом «Укрзахідпроектреставрація» у 2005-2006 роках (керівник – Роман Могитич), ця територія входить до Луцького заповідника.У 1913 році у внутрішньому дворі будинку суду урочисто відкрили також пам’ятник «царю-миротворцю» Олександру ІІІ. Сподіваємося, що у нинішньої луцької влади не виникне бажання і його «відновити», - йдеться у зверненні краєзнавців.

Відтак, краєзнавці вважають, що сьогодні місто Луцьк має достатню кількість релігійних споруд, які задовольняють рівень релігійних та інших духовних благ лучан. А на вказаній ділянці варто зберегти сквер.Крім того, варто забезпечити оглядовість пам’ятки національного значення - монастиря тринітаріїв і винести смітники з його охоронної зони. Натомість доцільніше було б, кажуть краєзнавці, відновити історичну, провести повномасштабні археологічні дослідження та реконструювати залишки костелу тринітарів і його підземної частини.

До слова, ці позиції члени експертної ради підписали публічно. З-поміж підписантів: Олег Виноградов, Лариса Годик-Понєдєльник, Олексій Златогорський, Олександр Котис, Ігор Левчук, Юрій Лініченко, Оксана Сущук.

Зрештою, цей висновок вирішили направити Луцькому міському голові, поки ще немає жодного проекту згаданої каплички.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---