У Галереї мистецтв виставка Віталія Мельника – художника, патріота, громадянина

Живописні роботи різних років представив на персональній виставці луцький художник Віталій Мельник. Відкриття експозиції відбулося 3 жовтня у Нижній залі Галереї мистецтв Волинської організації Національної спілки художників України. На подію відгукнулося найближче родинне оточення мистця, давні друзі і колеги, молоді художники, відвідувачі галереї.

Нещодавно в сімейному колі Віталій Мельник відзначив 70-річний ювілей. Він провадить життя, далеке від богемних тусовок чи гучних презентацій. Зустріч з ним на персональній виставці в стінах Галереї мистецтв – це, певним чином, відкриття надзвичайно цікавої людини зі своїми непростими життєвими перипетіями, патріота, живописця, письменника. У короткому творчому резюме він зазначає найважливіші події свого життя: «Народився на Йордань 1947 року в Луцьку. Перший випуск Луцької художньої школи, клас незабутнього Петра Сензюка. З 1972 по 1977 рр. навчався в Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва. Вчителі: Д. Довбошинський, В. Овсійчук… Ця виставка – друга після піввікового мовчання. Глядачам зичу добра». Звичайно, у творчому житті Віталія Мельника була участь у виставках міського, обласного рівня, а також обмінних виставках у Рівному, Коломиї, Бресті за практикою тих часів. Полотна зберігаються не лише в домашній колекції, а й у приватних збірках закордоном. Та Віталій Мельник особливо не прагнув слави живописця, та й обставини не сприяли йому у цьому. Роки життя проходили у праці, творчості, непростій справі відстоювання своєї громадянської позиції.

Теплі слова про багаторічну роботу скромного працівника Художнього фонду сказав очільник волинського осередку художників Володимир Марчук. Він також відзначив активну громадську працю Віталія Мельника у період становлення Народного Руху України на Волині, його участь у луцьких подіях за незалежність України. Цей непоказний чоловік гордо ніс жовто-блакитний прапор України, пошитий його дружиною Галиною Володимирівною, на чолі колон лучан, які сміливо крокували вулицями нашого міста – в часи, коли правдивих патріотів України цькували і переслідували. Пригадати ті буремні часи 80-90-х прийшли його побратими Віктор Федосюк, Сергій Цюриць, Віктор Чухрай.

Згадує відомий волинський фотохудожник Віктор Чухрай: «Саме він був прапороносцем Руху у Луцьку, коли багато людей і близько боялися підходити до жовто-блакитних стягів, не говорячи про чорно-червоний прапор УПА. Ось подивіться, як Віталій очолює колону першої незалежної першотравневої демонстрації 1990 року і наче маленький криголам сміливо розсікає натовп анти-рухівців і КГБістів, що вистроїлись проти демонстрації під жовто-блакитними стягами!»


Про той надзвичайно складний період у сім’ї художника розповіла його дружина Галина Володимирівна: «Працювати художником йому не дозволили з ідеологічних міркувань. Перевели у двірники. Але Віталій – горда людина! – сказав, що він художник.… Приходить якось ввечері і каже: «Галю, сушим сухарі». А через два дні: «Ні, не буде вже совєцької власті!» Усі матеріальні проблеми лягли на мої плечі. Написали статтю в газету – почали в школі дитину травити. Молодь! Зробіть усе, щоб тої радянської влади духу не було! Не пускайте її сюди! А Віталій – дійсно унікальна людина, від якої не знаєш що чекати. Ми разом вже 45 років, і всяке було, але я рада, що мені в житті зустрілася така людина».Тема боротьби українців за власну незалежну державу стала центральною у експозиції. Віталій Мельник тонко відчуває зв'язок поколінь – козаків минувшини, молодих українців, які під стягами нашої багатостраждальної Батьківщини торують дорогу новим нащадкам нашого волелюбного народу. Бо запекла борня за волю продовжується, і кожному поколінню українців долею призначено «душу й тіло покласти за нашу свободу». Тому у експозиційному ряду – портрет Кобзаря «Батько нації», полотна-роздуми про причини трагічних подій у державі як невивчений урок історії («Ростріляний ліс», «Розбрат в Україні»), посвята Климу Савуру («Останній бій. Клим Савур»), історія козака Мамая та інші. Спостережливий погляд художника зачаровувала краса волинської природи («Весна іде», «Вже осінь», «Стежка в снігу»), неповторність волинського жіночого характеру («Мавка в житі», «Мавка лісова»).Художник працював над виробленням власної техніки малярства: експериментував у поєднанні зображальних можливостей акварелі, темпери, пастелі, олійних фарб, олівців, працював із застосуванням воску. «Малюю для себе!», – сказав Віталій Мельник глядачам на зустрічі. Не задля кар’єри, не для продажу, а тому, що є така потреба душі.
Ще одна цікава сторінка його життя – це створення справжнього бестселеру, збірки оповідок про реальні події та реальних людей «Штрихи. 925 моєму місту». Коротенькі есе, розказані простою мовою, такі ж природні і справжні, смішні та сумні, як і люди в ситуаціях, що описані в маленькій за форматом книжечці. Там і спогади про улюбленого педагога Петра Сензюка, близьких друзів, серед яких і міські легенди Кость Шишко та Олександр Валента, та про багатьох інших відомих і малознаних персоналій Луцька. Присутній на зустрічі з художником Олександр Семенюк, видавець, повідомив про підготовку нового накладу цієї збірки коротких історичних есе-розвідок, читанням котрої невдовзі зможуть насолодитися лучани. Готується презентація цієї унікальної книжки.
Виставка «Малярство Віталія Мельника» розпочалася та триватиме ще протягом 3 тижнів у Нижній залі Галереї мистецтв ВО НСХУ, що на вулиці Лесі Українки 24,а. Вхід вільний, галерея працює з середи по неділю. Запрошуємо до зустрічі з творчістю непересічної особистості, нашого сучасника, лучанина, патріота Віталя Мельника.

Розлогіше про художника – на його персональній сторінці сайту Галереї мистецтв https://www.volart.com.ua/art/melnyk_vitaliy/

Фото події, а також архівні фото надані Віктором Чухраєм.

Фото робіт - Володимира Дзюрбея

Марія Пилипчук

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---