У Галереї мистецтв – виставка скульптора Миколи, сина Миколи Голованя
Незвичайна виставка графіки і скульптури відкрилася 4 грудня в Галереї мистецтв ВО НСХУ – знаний луцький скульптор Микола Головань вперше представив лучанам творчий доробок свого сина Миколи.
Близько сотні рисунків і малих скульптур – це лише мала частина тих сімейних архівів, над якими працює впродовж останнього часу Микола Микитович, відкриваючи і для себе, і для загалу небачені раніше сторінки життя свого талановитого сина, життя якого обірвалося занадто рано і несподівано. Сьогодні, 5 грудня, Миколі Миколайовичу виповнилося б 46 років.
Коротка біографічна довідка біля портрету молодого чоловіка розповідає, що Микола-молодший ріс допитливим і життєрадісним хлопчиком, з 7-річного віку проявив успадкований від батька хист до малювання і ліплення. Під час навчання в Теремнівському училищі вивчав фотографію і ретуш, а згодом опановував обробку дерева і металу в Луцькому училищі будівництва та архітектури №2. Розвивав себе в рисунку і графіці, консультуючись з викладачами художньої школи, долучився до спільної роботи з батьком-скульптором. Разом вони побували не лише на заробітках далеко від рідної домівки, а й взяли участь в мистецьких проектах: це були замовлення на реставрацію пам’яток по Україні, а також створення творчих робіт на міжнародних пленерах. Та, мабуть, найяскравіша їхня спільна робота – це неповторний Вернісаж, садиба-студія Голованів, відома зараз в Україні та за її межами.
Ця виставка для родини Голованів надзвичайно важлива, надемоційна. Мама, Тамара Пантелеймонівна, не стримує сліз, які Микола Микитович називає «діамантами» і розповідає присутнім на події гостям, що не спить вже кілька ночей. Робота з архівами сина – це десятки альбомів з рисунками – стали одкровенням і для нього самого: «Ми з дружиною підняли весь архів сина, і були такі роботи, які я вперше бачив. Я їх поступово оформляв. Деякі роботи були, наче він вчора їх написав… Наче він за спиною у мене стоїть. Це такий щем був!»
Микола Микитович відібрав для експозиції частину багатого мистецького спадку свого сина: графіку, оригінальні шрифти, рисунки за літературними сюжетами. Оформити виставку для презентації допомогли давні друзі, колеги-художники. «Уклін вам всім!» – дякував відомий мистець всім дотичним до події людям.
Талант Миколи-молодшого яскраво відкривався в скульптурі, графіці, фотографії, він навіть писав вірші. Любив хард-рок, був життєлюбом. Завжди був щирим – як у спілкуванні, так і в мистецтві. Гості презентації, знані волинські митці і друзі родини, пригадали пам’ятні моменти спілкування з Миколою-молодшим.
«Він був красивим у роботі! – за тим, як працював Микола-син з каменем під час Міжнародного пленеру, що проходив у Луцьку в 2001 році, спостерігав Олександр Кравчук. – Із зубилом і долотом, одягнений «по-грецьки»… лупає він ту скалу, за словами Івана Франка. Я дивився у проміннях сонця, як виграють його м’язи, милувався процесом його роботи».
Волинська скульпторка Ірина Дацюк, яка працювала тоді на пленері поряд із Миколою, зауважила, що як мистець він мав власну думку і творче бачення, розглядав пленер як важливий шанс самовираження. Відомий журналіст Василь Ворон відмітив кровний і творчий зв’язок батька і сина: «Щаслива та людина, яка може свою незаперечність в цьому світі довести у доволі тривких формах – в яких робить це Микола, і як робив це його син. Це дивовижна ситуація, коли є не лише зв’язок батька і сина, а й зв’язок майстра і учня. Я пригадую виставку Миколи, і те греко-римське наповнення, яке зробив його син – це духовна спадкоємність, яка через цю родину проходить і в прекрасних формах фіксується».
Ознайомлення з творчістю Миколи Миколайовича може продовжуватись в інших вимірах, вважає він: це видання каталогу, а також збереження садиби Голованів громадою міста як історичної пам’ятки та об’єкту культурної спадщини. Одна із цікавих ідей Василя Ворона по використанню скульптур батька і сина в міському просторі Луцька – це оформлення ними центрального фонтану на Театральному майдані за прикладом французів, які прикрасили фонтан скульптурними «героями» балетів Ігоря Стравінського.
Один із найближчих друзів Миколи Микитовича Володимир Павлік висловився про цю виставку як про справжнє мистецьке відкриття особисто для себе і всіх жителів міста. Свій досвід спілкування з членами унікальної родини скульпторів Голованів він презентуватиме невдовзі у форматі нової книги «З вами говоритиме скульптор».
Виставка творів Миколи Миколайовича Голованя викликала величезний інтерес у численних шанувальників творчості його знаного батька, друзів родини, культурно-мистецької еліти нашого міста. Родина була щиро розчулена увагою до творчості сина. «Роботи, шедеври потрібно показувати людям, – переконався Микола Микитович. – Невеличкими частинами, навіть в наш неспокійний час».
Радують Миколу Микитовича і Тамару Пантелеймонівну онуки. Підростає маленький Миколка Головань. І знову підтвердилася істина: мистець живе доти, поки люди милуються його творами.
Запрошуємо відвідати експозицію графіки і скульптури Миколи Голованя-молодшого до Малої зали Галереї мистецтв ВО НСХУ. Вона триватиме протягом місця за адресою: вулиця Лесі Українки 24а. Перегляд вільний.
Про подію на сайті Галереї мистецтв https://www.volart.com.ua/ukr18/mmholovan/
Фото з сімейного архіву родини Голованів надані організаторами
Фото події – Віктора Чухрая
Марія Пилипчук
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Близько сотні рисунків і малих скульптур – це лише мала частина тих сімейних архівів, над якими працює впродовж останнього часу Микола Микитович, відкриваючи і для себе, і для загалу небачені раніше сторінки життя свого талановитого сина, життя якого обірвалося занадто рано і несподівано. Сьогодні, 5 грудня, Миколі Миколайовичу виповнилося б 46 років.
Коротка біографічна довідка біля портрету молодого чоловіка розповідає, що Микола-молодший ріс допитливим і життєрадісним хлопчиком, з 7-річного віку проявив успадкований від батька хист до малювання і ліплення. Під час навчання в Теремнівському училищі вивчав фотографію і ретуш, а згодом опановував обробку дерева і металу в Луцькому училищі будівництва та архітектури №2. Розвивав себе в рисунку і графіці, консультуючись з викладачами художньої школи, долучився до спільної роботи з батьком-скульптором. Разом вони побували не лише на заробітках далеко від рідної домівки, а й взяли участь в мистецьких проектах: це були замовлення на реставрацію пам’яток по Україні, а також створення творчих робіт на міжнародних пленерах. Та, мабуть, найяскравіша їхня спільна робота – це неповторний Вернісаж, садиба-студія Голованів, відома зараз в Україні та за її межами.
Ця виставка для родини Голованів надзвичайно важлива, надемоційна. Мама, Тамара Пантелеймонівна, не стримує сліз, які Микола Микитович називає «діамантами» і розповідає присутнім на події гостям, що не спить вже кілька ночей. Робота з архівами сина – це десятки альбомів з рисунками – стали одкровенням і для нього самого: «Ми з дружиною підняли весь архів сина, і були такі роботи, які я вперше бачив. Я їх поступово оформляв. Деякі роботи були, наче він вчора їх написав… Наче він за спиною у мене стоїть. Це такий щем був!»
Микола Микитович відібрав для експозиції частину багатого мистецького спадку свого сина: графіку, оригінальні шрифти, рисунки за літературними сюжетами. Оформити виставку для презентації допомогли давні друзі, колеги-художники. «Уклін вам всім!» – дякував відомий мистець всім дотичним до події людям.
Талант Миколи-молодшого яскраво відкривався в скульптурі, графіці, фотографії, він навіть писав вірші. Любив хард-рок, був життєлюбом. Завжди був щирим – як у спілкуванні, так і в мистецтві. Гості презентації, знані волинські митці і друзі родини, пригадали пам’ятні моменти спілкування з Миколою-молодшим.
«Він був красивим у роботі! – за тим, як працював Микола-син з каменем під час Міжнародного пленеру, що проходив у Луцьку в 2001 році, спостерігав Олександр Кравчук. – Із зубилом і долотом, одягнений «по-грецьки»… лупає він ту скалу, за словами Івана Франка. Я дивився у проміннях сонця, як виграють його м’язи, милувався процесом його роботи».
Волинська скульпторка Ірина Дацюк, яка працювала тоді на пленері поряд із Миколою, зауважила, що як мистець він мав власну думку і творче бачення, розглядав пленер як важливий шанс самовираження. Відомий журналіст Василь Ворон відмітив кровний і творчий зв’язок батька і сина: «Щаслива та людина, яка може свою незаперечність в цьому світі довести у доволі тривких формах – в яких робить це Микола, і як робив це його син. Це дивовижна ситуація, коли є не лише зв’язок батька і сина, а й зв’язок майстра і учня. Я пригадую виставку Миколи, і те греко-римське наповнення, яке зробив його син – це духовна спадкоємність, яка через цю родину проходить і в прекрасних формах фіксується».
Ознайомлення з творчістю Миколи Миколайовича може продовжуватись в інших вимірах, вважає він: це видання каталогу, а також збереження садиби Голованів громадою міста як історичної пам’ятки та об’єкту культурної спадщини. Одна із цікавих ідей Василя Ворона по використанню скульптур батька і сина в міському просторі Луцька – це оформлення ними центрального фонтану на Театральному майдані за прикладом французів, які прикрасили фонтан скульптурними «героями» балетів Ігоря Стравінського.
Один із найближчих друзів Миколи Микитовича Володимир Павлік висловився про цю виставку як про справжнє мистецьке відкриття особисто для себе і всіх жителів міста. Свій досвід спілкування з членами унікальної родини скульпторів Голованів він презентуватиме невдовзі у форматі нової книги «З вами говоритиме скульптор».
Виставка творів Миколи Миколайовича Голованя викликала величезний інтерес у численних шанувальників творчості його знаного батька, друзів родини, культурно-мистецької еліти нашого міста. Родина була щиро розчулена увагою до творчості сина. «Роботи, шедеври потрібно показувати людям, – переконався Микола Микитович. – Невеличкими частинами, навіть в наш неспокійний час».
Радують Миколу Микитовича і Тамару Пантелеймонівну онуки. Підростає маленький Миколка Головань. І знову підтвердилася істина: мистець живе доти, поки люди милуються його творами.
Запрошуємо відвідати експозицію графіки і скульптури Миколи Голованя-молодшого до Малої зали Галереї мистецтв ВО НСХУ. Вона триватиме протягом місця за адресою: вулиця Лесі Українки 24а. Перегляд вільний.
Про подію на сайті Галереї мистецтв https://www.volart.com.ua/ukr18/mmholovan/
Фото з сімейного архіву родини Голованів надані організаторами
Фото події – Віктора Чухрая
Марія Пилипчук
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 2
лучанка
Показати IP
5 Грудня 2018 20:24
Обовязково відвідаю
віктор
Показати IP
6 Грудня 2018 08:48
Творча родина, ще є дочка теж художник
Знову їздив «під кайфом»: у Луцьку чоловік на три роки зостався без водійського посвідчення
Сьогодні 19:44
Сьогодні 19:44
На Волині студент хотів виїхати за кордон, купивши за €7000 статус працівника цукрового заводу
Сьогодні 18:18
Сьогодні 18:18
На Волині попрощалися з військовим Валерієм Гриневичем
Сьогодні 17:20
Сьогодні 17:20
П'яний працівник Ковельського ТЦК врізався в легковик. Відео
Сьогодні 16:23
Сьогодні 16:23
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.