Цуманська пуща: чим приваблюватимуть туристів на Волинь

У межиріччі приток «волинської Амазонки» Прип’яті – Стиру та Горині розташований унікальний національний природний парк, який хочуть зробити ядром екологічної мережі національного значення та значною туристичною атракцією.

Про це йшлося під час прес-туру Національним природним парком «Цуманська пуща» 16 жовтня.

Маршрут туру пролягав Звірівським лісництвом, загальнозоологічним заказником «Зубр» , санаторієм «Пролісок», що у селі Грем’яче, Горинськими крутосхилами біля села Деражнє та музеєм лісу в урочищі Лопатень.

Як розповів виконувач обов’язків директора Ківерцівського Національного природного парку «Цуманська пуща» Ігор Квач, парк створили з метою збереження цінних природних та історико-культурних комплексів. Національний парк створюється на базі водно-болотних угідь і лісових масивів Ківерцівського району, на крайній межі Українського Полісся, у межиріччі Стиру та Горині. Цей природний комплекс зберігає надзвичайно багате біорізноманіття, тут наявні рідкісні види тварин та рослин.

Передбачається, що Ківерцівський НПП «Цуманська пуща» стане ядром екологічної мережі національного значення на півдні Полісся. Окрім того, у загальнозоологічному заказнику «Зубр», який увійде до проекту розширення парку, зберігається єдина у Волинській області популяція зубра, тварини, що є видом державної та міждержавної охорони. До слова, протягом останнього року жодна структура не займалася обліком зубрів, тож встановити їхню точну кількість поки неможливо.



Національний парк створений на площі 33 475,34 гектара земель, в тому числі, 3471,54 гектара земель, що вилучаються та надаються йому в постійне користування, та 30003,8 гектара земель, що включаються до його складу без вилучення у землекористувачів.

На теренах давніх городищ у межах пущі ростуть найстаріші дерева Волині, тож туристів можна приваблювати не лише історичними пам’ятками, а й унікальними природними комплексами.

Першим пунктом туру стали Звірівське лісництво та Звірівське мисливське господарство, де сконцентрована значна кількість оленів, козуль, кабанів, лисиць, зайців тощо, які мешкають у природному середовищі. До прикладу, оленів вдається побачити навіть неподалік від автошляху, що пролягає лісництвом. На теренах лісництва можна зауважити годівнички для тварин, обладнану дерев’яними альтанками відпочинкову зону та навіть будівлю готелю, яку можна використовувати для прийому туристів.

Рухаючись вглиб пущі, проїхали до вольєру, відведеного для зубрів, що у загальнозоологічному заказнику «Зубр». Оскільки зубр виходить із пущі переважно вночі або рано вранці, вдень побачити цю тварину-символа Волині не вдалося.



Наступним пунктом тру стала Грем’яченська сільська рада, де сільський голова Наталія Мельник розповіла, що сільрада розташована на межі Волинської та Рівненської областей, у зоні Національного парку. Чимало природних чинників сприяють розвитку туризму у регіоні. Окрім цього, завершується реалізація міжнародного проекту санаторно-курортного співробітництва на українсько-польському прикордонні У рамках проекту створено інформаційно-туристичний центр, придбане обладнання та вже розроблено декілька туристичних маршрутів – водний сплав річкою Путилівкою, пішохідний маршрут національним парком, велосипедний маршрут на Горинські крутосхили, кінні маршрути. Оскільки поряд розташовані два санаторії – «Пролісок» та «Червона калина» (на території сусідньої Рівненщини), тут відпочиває значна кількість представників усіх регіонів України та іноземних країн. На теренах парку росте чимало рідкісних рослин, а диких тварин можна побачити просто під час екологічних маршрутів.



У рамках проекту програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2007-2013 у санаторії «Пролісок» побудували водолікувальний корпус із сучасним плавальним та термальним басейном, придбали сучасне медично-діагностичне обладнання.

Голова сільради розповіла, що сільський туризм поки не надто розвинений у Грем’ячому, але, оскільки вільних місць у санаторії влітку бракує, селяни приймають відпочиваючих у своїх оселях.

Продовжили маршрут туру у санаторії «Пролісок», що розташований у межах Грем’яченської сільської ради. Як розповіла директор закладу Валентина Касарда, перебування у санаторії коштує 319 гривень за добу, акційна ціна для волинян у березні-квітні становить 229-269 гривень за добу, влітку ціна сягала 349 гривень, а всі номери були викуплені.



Екскурсію територією санаторію провела адміністратор Наталія. Вона продемонструвала адміністративний корпус, три спальні корпуси, кожен з яких має по 35 кімнат (напівлюкси, двокімнатні та одномісні). У санаторії облаштовані кіноконцертна зала на 200 глядачів, бібліотека, перукарня, тренажерний, більярдний та тенісний зали. Для дітей діють ігрові кімнати та ігрові майданчики, відпочинкові зони. У межах санаторію діє спорткомплекс з тенісним кортом, волейбольним, баскетбольним та футбольним полями. Також працюють кафе-бар, магазин, сауна, пункт прокату, пляж та автомобільна стоянка. Окрім рекреації та лікування санаторій надає можливість проведення конференцій, семінарів та тренінгів. У фіто-барі можна придбати різноманітні трав’яні лікувальні чаї, настоянки та мед і інші продукти бджільництва із власної пасіки санаторію. Також у одному з корпусів щонеділі та у великі свята проводяться богослужіння.

У лікувальному корпусі розташований бювет, де можна пити мінеральну розведену лікувальну воду «Проліскову», облаштовані кабінети для світлолікування, інформаційно-хвильової терапії, пресотерапії, фізіотерапії, різноманітних видів масажу, психоемоційного розвантаження тощо. До прикладу, під час сеансу хіромасажу обличчя відбувається безопераційне розгладження зморшок, покращується тонус шкіри (вартість сеансу коштує 70 гривень).

У водолікувальному корпусі побудований басейн та буде закуплене медичне обладнання. До слова, вода в басейні не хлорується. На будівництво корпусу було виділено 2 мільйони євро у рамках проекту транскордонного співробітництва. У ньому діятиме обладнання (на придбання якого було виділено 900 тисяч євро), аналогів якому немає в Україні – для безопераційного лікування гриж, розтягнення хребта, а також душовий зал, новий спортзал, кабінети для індивідуальних занять малих груп. Завершити облаштування корпусу планують до 22 листопада.



Продовжили тур відвідинами джерела, що у Грем’ячому, а також мальовничих Горинських крутосхилів.



Під час візиту у селище Цумань селищний голова Олександр Кобилан зауважив, що небайдужі до природи люди повинні стати ударним батальйоном на захист цього краю. З його слів, екстенсивний спосіб ведення лісового господарства неприйнятний нині, натомість потрібно виділити ліси першої групи та вести там господарську діяльність відповідно до режиму цієї території. Ті ліси, що не ввійдуть до складу захисної зони, повинні використовуватися відповідно до рекомендацій лісовпорядкувальних парків. Відтак, голова селищної ради висловився на захист унікального краю.

На його думку, можна написати проект у рамках домовленості з представниками Польщі щодо обміну у галузі культури та екології. Так, садиби князя Радзивілла добре знають в Європі та Польщі зокрема, тож проект у галузі екології та культурної спадщини (з розробкою пішохідних та кінних маршрутів) зацікавив би польських партнерів.

Завершилася одноденна мандрівка у музеї Волинського лісу, що в урочищі Лопатень. Один з ініціаторів створення музею Валерій Мельник зауважив, що вся історія Волині пов’язана з лісом. Перші норми, що регулювали права власності на багатства лісу, були затверджені за часів князя Ярослава Мудрого. На той час бортний промисел був найціннішим, адже мед використовувався як для споживання, так і як консервуючий продукт. Він звернув він у вагу і на те, що тризуб – давній символ України, за однією з версій, демонстрував сокола, який атакує іншого птаха. Полювання з соколами було княжим привілеєм.



Наприкінці 16го століття проводили перепис 38 пущ Великого Князівства, який розпочали з теренів Волині. Переписували також звірині переходи, адже запаси звірини були важливим провіантом для ведення війни на той час.

У експозиції музею можна дізнатися про те,яким чином використовувалися ресурси волинських лісів впродовж століть, побачити знаряддя праці лісників зразка 19-20 століть, мисливські трофеї, документи та дари волинських лісів – ягоди, мед, трав’яні чаї тощо.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---