Трирічний лучанин Сашко долає недуг із улюбленими м’ячами

Трирічний Сашко Пушкар крок за кроком долає непомітну на перший погляд хворобу. Разом з мамою, татом, небайдужими людьми та за допомогою улюбленої розваги – м’ячів. Любов до футбольного м’яча передалась Сашкові від тата.

Як розповідає мама хлопчика Ірина Пушкар, у рік і 6 місяців дитині поставили діагноз: лівобічний геміпарез (одна з форм ДЦП,частковий параліч лівої сторони тулуба, - ред.). Хоча, додає, діагноз не написали в картку, щоб групу не робити.

Сашко – перша і поки що єдина дитина в молодій сім’ї Пушкарів. Надзвичайно рухливий доброзичливий хлопчик, завжди зосереджений і… впертий. Добре засвоїв, що у сучасному світі глава сім’ї - той, хто… молодший!



Сторонньому оку з першого погляду жодних вад Сашка не помітити. Але ж Ірині кожен його збалансований крок, рух – досягнення. Ті результати у фізичному розвитку, що їх має хлопчик – це наслідок копіткої комплексної праці. А спочатку молода недосвідчена мамабула на межі відчаю.

«На третій день (після пологів – ред.) піднялася температура в дитини в пологовому. А під час того всього в нього були постійно холодні кінцівки і не нагрівалися. Почали збивати температуру … тоді вже начмед, комісія… Перше запитання до мене – в дитини завжди ручки холодні?

- так, трішки нагріваються. І вони відразу до лікаря лікуючого – вже в дитини інфекція. Тобто, де інфекція взялася? Три дні вже ми з інфекцією.»

Батьки не завжди погоджуються із висновками лікарів, коли дітки ще в такому віці: дехто розпачливо вважає, що сталася якась прикра помилка, інші думають, що, мовляв, переросте, і лиш частина одразу приймає діагноз і сміливо вступає у боротьбу за щастя своєї дитини. Адже воно розпочинається у будь-якому разі зі здоров’я.

Найпростіший шлях до серця Сашка – траєкторія футбольного м’яча.

«Стараємося підтримувати, більшість дитиною займаюся я бо чоловік на роботі. А вечорами приходить і – «тато – м’ячик». Тато стає на воротах і копає м’ячик», - розповідає мама Сашка.

Футбол у Сашка, так би мовити, в генах. Тато колись займався в дитинстві цим видом спорту. Тож лише хлопчик бачить м’яч, що звабливо підкочується, не упускає нагоди поцілити ним у ворота. Мультибол у центрі розвитку дитини – його улюблений вид реабілітації. Цю програму громадської організації підтримав Фонд Ігоря Палиці. Для центру закупили тренажери, на яких дітки розвивають м’язи і координацію рухів, шкіряні м’ячі для власне мультиболу.

Як розповідає мама Сашка, мультибол став для хлопчика однією з улюблених процедур. «Сподобалося одразу, як тільки побачив м’ячики. Тільки покличеш, «Саша, ідеш займатися?» - «Так!», і біжить одягатися.

Керівник центру Людмила Вознюк, яка розробила свою особливу програму для реабілітації діток із вадами в розвитку, переконана у її дієвості. Адже рух – то основне для такого віку. Рухаючись, дітки не лише фізично розвиваються, але й краще запам’ятовують і повторюють, це сприяє їхньому гарному настрою і… настрою їхніх батьків. Ірина налаштована вкрай оптимістично. Сильною жінкою вона себе не вважає, оскільки зізнається, що часто руки просто опускаються.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---