Три кити якості освіти: міцність знань учнів, педагогічна майстерність вчителів та фаховість керівників
Із розвитком суспільства, нових пріоритетів та цінностей, покоління розвинених, допитливих та сучасних учнів чи не щороку кидає виклик системі освіти – як же ж навчати, розвивати, виховувати теперішнє покоління дітей Z?
Саме так називають дітей, які народилися уже в 21 столітті і чи не з пелюшок ідуть «у ногу» із технологіями. Ці діти набагато допитливіші, мобільніші, мають широке коло спілкування завдяки Інтернету, швидко засвоюють нову інформацію, розвиненіші, аніж колись були ми, і саме тому вони вимагають нових реформ, форм і методів навчання.
Тому система освіти змушена вдосконалюватися, ставати пластичнішою, змінюється комплекс характеристик освітнього процесу, що визначають послідовне та практично ефективне формування компетентності та професійної свідомості, тобто якість освіти.
Що таке «якість освіти»?
Кожен спеціаліст на своєму рівні дасть чітке визначення цьому поняттю і усі будуть правильні. Якщо запитати педагога, то для нього якість освіти – це успішність, досягнення, міцність знань учнів, для директора школи – професійність та педагогічна майстерність колег, а батьки скажуть, що це комфорт їхнього чада в школі, його благополуччя в класному колективі, гідні умови навчання. Тому перед Державною службою якості освіти стоїть вимога формувати спільне розуміння якості освіти і освітньої діяльності в цілому.
Сьогодні вияснимо, що таке Державна служба якості освіти, які її функції та повноваження. Спілкуємось із заступницею голови Державної служби якості освіти України Аллою Бондар та начальницею управління Державної служби якості освіти у Волинській області Ангеліною Корець.
Зі слів Алли Бондар, раніше Державна інспекція навчальних закладів виконувала по суті, одну функцію – державний нагляд-контроль, що не давало можливості бачити весь спектр надання освітніх послуг. Тому виникла нагальна потреба у принципово новій структурі з ширшими повноваженнями та обов’язками.
«Завдяки лише одним перевіркам не можна оцінити, які процеси відбуваються в закладах освіти, зокрема чи є динаміка, чи забезпечується постійне вдосконалення освітнього закладу. Нині державна служба якості освіти має значно більші повноваження. Насамперед, це допомога школам, закладам профтехосвіти, позашкільної освіти, аби сприяти підвищенню якості освітньої діяльності. Іншим повноваженням є інституційний аудит – це зовнішня перевірка і оцінювання діяльності закладу освіти за результатами яких зроблять висновок про ефективність внутрішньої системи функціонування та нададуть рекомендації щодо модернізації системи освіти в навчальному закладі. Також будуть підготовлені окремо рекомендації засновнику, від якого залежать ряд матеріальних питань. Покладається на службу і затвердження нетипових освітніх програм», – розповідає пані Алла.Українські педагоги стають кваліфікованими
Також вона додає, що структура бере безпосередню участь у сертифікації педагогічних працівників – новій процедурі оцінювання компетентності вчителів. «Нині в Україні відбувається пілотний проект, проходять сертифікацію вчителі початкових класів. Повноваженням є акредитація фахових громадських об’єднань, які починають створюватися в Україні та мають намір здійснювати незалежне оцінювання освітньої діяльності», – каже Алла Бондар.
Жінка додає, що сертифікація педагогічних працівників передбачена законом України про освіту, а на сьогодні існує така процедура, як атестація.
«Тобто була лише процедура встановлення відповідності педагога займаній посаді, а сертифікація має іншу мету: виявити кращих педагогів, агентів змін, реформаторів в освіті і підтримати їх фінансово. Тому зараз Міністерством освіти і науки України розпочато пілотний проект, який буде тривати 3 роки щодо сертифікації педагогічних працівників. Перший рік пілотується сертифікація працівників початкових класів. Вона передбачає три етапи. Перший – комп’ютерне тестування, так би мовити ЗНО для вчителів. Воно має значні відмінності від тих тестів, які здають учні. Далі буде вивчення практичного досвіду вчителя, виїзд експертів на місце.
Зауважу, що до вчителя приїде не працівник Державної служби якості освіти, не чиновник, а його колега. В цьому плані ми напрацювали методику оцінювання професійних компетенцій вчителя під час його практичної роботи, розробили різні інструменти, як спостерігати за освітнім середовищем, навчальним заняттям, які треба анкетування та опитування, щоб мати повну картину про діяльність вчителя», – наголошує посадовець.
З її слів, на Волині є відповідні експерти. «Щодо бажаючих пройти сертифікацію – їх 36. Наступний етап – створення вчителем електронного портфоліо, як самоаналізу, де має бути відповідь на питання анкети і розміщення матеріалів, які вчитель вважає за потрібне, що свідчать про його діяльність. Тобто, це можуть бути відео уроки, методичні розробки, якась фотодобірка. За результатами цих трьох складових сертифікації, буде створена спеціальна комісія за участі працівників Міністерства науки та освіти, державної служби якості освіти, представники інших установ і громадськості й будуть визначати результати проходження вчителями сертифікації. І ті, хто успішно пройдуть сертифікацію, то отримають надбавку до зарплати в розмірі 20%.
Ця фінансова винагорода особливо цікава молодим педагогам, яким для того, щоб дійти до вищої категорії, то потрібен стаж не менше 2-х років», – розповіла пані Алла.
Як на практиці на Волині будуть відбуватися перевірки – з цього приводу Ангеліна Корець каже, що обласне управління Державної служби якості освіти має повноваження, аби розробити перспективний і річний плани інституційних аудитів закладів загальної та середньої освіти, що, власне, й почали робити. «У листопаді будуть остаточно сформовані і висвітлені ці плани. До цього процесу ми залучатимемо незалежних експертів, працюватиме наша команда, яку зараз формуємо. До аудиту залучатимемо спеціалістів зі шкіл, з органів управління освіти, керівників навчальних закладів. Ми формуватимемо експертну групу так, щоб це були незалежні експерти з іншого району, які будуть дійсно об’єктивно оцінювати», – каже пані Ангеліна.Хто контролюватиме заклади освіти?
Нагадаємо, що раніше голова Державної служби якості освіти України Руслан Гурак заявив, що проаналізував діяльність інспекції навчальних закладів за останні 7 років. Він сказав, що за цей час охопили перевіркою менше 1% всіх закладів загальної середньої освіти України.
«Раніше контроль у сфері освіти здійснювали як державна інспекція навчальних закладів, так і місцеві органи управління освітою. Тому ці цифри стосуються лише державної інспекції, відповідно, перевірок було більше. Якщо говорити про якість, то вона була не найкращою. От уявіть, що державну атестацію закладів освіти проводили представники засновників. Від яких залежало матеріальне забезпечення навчального закладу, кадрові призначення і ці ж органи перевіряли підопічні їм заклади. То такі перевірки були необ’єктивні.
Нині відбуватиметься інституційний аудит, який передбачає іншу процедуру з іншою командою. За результатами аудиту надаватимемо рекомендації закладу та засновнику. Ми не будемо каральним органом, а навпаки – партнерами. З пані Ангеліною ми підрахували, що на Волині є 629 закладів загальної середньої освіти. Виходить, що щороку більше 60 закладів мають пройти інституційний аудит. Цю роботу плануємо так: у перші роки кількість закладів буде меншою, аби напрацювати процедуру, підготувати експертів. Щодо цього, то на сайті державної служби якості освіти розмішені анкети для відбору таких експертів. Із Волинської області уже маємо 72 бажаючих стати експертами. Вони пройдуть анкетування, після відбору їх навчатимуть», – пояснює ситуацію заступниця голови Державної служби якості освіти України.
Інформаціне агентство Волинські Новини поцікавилося в заступниці голови Державної служби якості освіти України Алли Бондар, як діятимуть працівники служби, якщо знайдуть порушення, дадуть рекомендації, а ті будуть проігноровані.
«Ми партнери до того, поки не порушуються права дітей, батьків учнів та вчителів. Якщо під час інституційного аудиту будуть виявлені порушення вимог законодавства, то ми вимагатимемо усунення цих порушень. Будемо звертатися до засновника, хто має вплив на керівника закладу освіти. Якщо виявиться повторне порушення вимог законодавства після терміну, який служба даватиме на його усунення, то ставитимемо питання про доцільність перебування керівника на займаній посаді», – наголосила Алла Бондар.
Що стосується Волині, додає Ангеліна Корець, то одна з найголовніших функцій, яку покладають на обласну структуру – реагування на скарги батьків і дітей.
«Батьки та діти можуть звертатися в центральні органи, або територіальні й ми розглядатимемо скарги в повному обсязі. Якщо, для прикладу, батьки чи діти скаржаться на педагога, який має в колективі хороший авторитет, ми станемо на сторону закону, щоб розібратися чому виникла конфліктна ситуація, чому є несприйняття педагога, чому виникла психологічна несумісність. Для об’єктивності проведемо анонімне анкетування й складемо загальну картину ситуації та запропонуємо рішення, щоб педагог і заклад освіти працювали в інтересах дитини. До нас можуть звертатися не тільки щодо діяльності педагогів, а й керівництва освітнього закладу та засновників. Саме для цього ми й розпочали роботу в області», – говорить пані Ангеліна.
Абетка для директорів
Алла Бондар розповідає, що спеціально для керівників навчальних закладів створили абетку. Вона розміщена на сайті державної служби якості освіти, у Facebook обласного управління.
«Запрошую поцікавитися нею. Адже, насамперед, вона орієнтована на керівника освітнього закладу, педагогічних працівників й на орган місцевого самоврядування. Вона дає відповідь на питання: «Як розбудувати внутрішню систему забезпечення якості освіти?».
Бо згідно із законодавством України відповідає за систему забезпечення якості освіти саме директор школи, а орган місцевого самоврядування відповідає за забезпечення якості освіти на відповідній території. Тому перед проведенням інституційного аудиту ми мали надати рекомендації як же розбудовувати освітній процес. Посібник є рекомендацією щодо розроблення стратегії навчального закладу. Також там є приклади анкетування, рекомендації щодо аналізу різних сфер діяльності в навчальних закладах.
Наголошу, що це не обмежує автономію та бажання педагогічних працівників робити щось своє. Ця абетка буде постійно вдосконалюватися, особливо коли розпочнуться інституційні аудити й ми бачитимемо кращі школи, кращі практики, досвіди й будемо ними ділитися», – завершує розмову заступниця голови Державної служби якості освіти України Аллою Бондар.
Підготувала Анна Панафідіна
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Саме так називають дітей, які народилися уже в 21 столітті і чи не з пелюшок ідуть «у ногу» із технологіями. Ці діти набагато допитливіші, мобільніші, мають широке коло спілкування завдяки Інтернету, швидко засвоюють нову інформацію, розвиненіші, аніж колись були ми, і саме тому вони вимагають нових реформ, форм і методів навчання.
Тому система освіти змушена вдосконалюватися, ставати пластичнішою, змінюється комплекс характеристик освітнього процесу, що визначають послідовне та практично ефективне формування компетентності та професійної свідомості, тобто якість освіти.
Що таке «якість освіти»?
Кожен спеціаліст на своєму рівні дасть чітке визначення цьому поняттю і усі будуть правильні. Якщо запитати педагога, то для нього якість освіти – це успішність, досягнення, міцність знань учнів, для директора школи – професійність та педагогічна майстерність колег, а батьки скажуть, що це комфорт їхнього чада в школі, його благополуччя в класному колективі, гідні умови навчання. Тому перед Державною службою якості освіти стоїть вимога формувати спільне розуміння якості освіти і освітньої діяльності в цілому.
Сьогодні вияснимо, що таке Державна служба якості освіти, які її функції та повноваження. Спілкуємось із заступницею голови Державної служби якості освіти України Аллою Бондар та начальницею управління Державної служби якості освіти у Волинській області Ангеліною Корець.
Зі слів Алли Бондар, раніше Державна інспекція навчальних закладів виконувала по суті, одну функцію – державний нагляд-контроль, що не давало можливості бачити весь спектр надання освітніх послуг. Тому виникла нагальна потреба у принципово новій структурі з ширшими повноваженнями та обов’язками.
«Завдяки лише одним перевіркам не можна оцінити, які процеси відбуваються в закладах освіти, зокрема чи є динаміка, чи забезпечується постійне вдосконалення освітнього закладу. Нині державна служба якості освіти має значно більші повноваження. Насамперед, це допомога школам, закладам профтехосвіти, позашкільної освіти, аби сприяти підвищенню якості освітньої діяльності. Іншим повноваженням є інституційний аудит – це зовнішня перевірка і оцінювання діяльності закладу освіти за результатами яких зроблять висновок про ефективність внутрішньої системи функціонування та нададуть рекомендації щодо модернізації системи освіти в навчальному закладі. Також будуть підготовлені окремо рекомендації засновнику, від якого залежать ряд матеріальних питань. Покладається на службу і затвердження нетипових освітніх програм», – розповідає пані Алла.Українські педагоги стають кваліфікованими
Також вона додає, що структура бере безпосередню участь у сертифікації педагогічних працівників – новій процедурі оцінювання компетентності вчителів. «Нині в Україні відбувається пілотний проект, проходять сертифікацію вчителі початкових класів. Повноваженням є акредитація фахових громадських об’єднань, які починають створюватися в Україні та мають намір здійснювати незалежне оцінювання освітньої діяльності», – каже Алла Бондар.
Жінка додає, що сертифікація педагогічних працівників передбачена законом України про освіту, а на сьогодні існує така процедура, як атестація.
«Тобто була лише процедура встановлення відповідності педагога займаній посаді, а сертифікація має іншу мету: виявити кращих педагогів, агентів змін, реформаторів в освіті і підтримати їх фінансово. Тому зараз Міністерством освіти і науки України розпочато пілотний проект, який буде тривати 3 роки щодо сертифікації педагогічних працівників. Перший рік пілотується сертифікація працівників початкових класів. Вона передбачає три етапи. Перший – комп’ютерне тестування, так би мовити ЗНО для вчителів. Воно має значні відмінності від тих тестів, які здають учні. Далі буде вивчення практичного досвіду вчителя, виїзд експертів на місце.
Зауважу, що до вчителя приїде не працівник Державної служби якості освіти, не чиновник, а його колега. В цьому плані ми напрацювали методику оцінювання професійних компетенцій вчителя під час його практичної роботи, розробили різні інструменти, як спостерігати за освітнім середовищем, навчальним заняттям, які треба анкетування та опитування, щоб мати повну картину про діяльність вчителя», – наголошує посадовець.
З її слів, на Волині є відповідні експерти. «Щодо бажаючих пройти сертифікацію – їх 36. Наступний етап – створення вчителем електронного портфоліо, як самоаналізу, де має бути відповідь на питання анкети і розміщення матеріалів, які вчитель вважає за потрібне, що свідчать про його діяльність. Тобто, це можуть бути відео уроки, методичні розробки, якась фотодобірка. За результатами цих трьох складових сертифікації, буде створена спеціальна комісія за участі працівників Міністерства науки та освіти, державної служби якості освіти, представники інших установ і громадськості й будуть визначати результати проходження вчителями сертифікації. І ті, хто успішно пройдуть сертифікацію, то отримають надбавку до зарплати в розмірі 20%.
Ця фінансова винагорода особливо цікава молодим педагогам, яким для того, щоб дійти до вищої категорії, то потрібен стаж не менше 2-х років», – розповіла пані Алла.
Як на практиці на Волині будуть відбуватися перевірки – з цього приводу Ангеліна Корець каже, що обласне управління Державної служби якості освіти має повноваження, аби розробити перспективний і річний плани інституційних аудитів закладів загальної та середньої освіти, що, власне, й почали робити. «У листопаді будуть остаточно сформовані і висвітлені ці плани. До цього процесу ми залучатимемо незалежних експертів, працюватиме наша команда, яку зараз формуємо. До аудиту залучатимемо спеціалістів зі шкіл, з органів управління освіти, керівників навчальних закладів. Ми формуватимемо експертну групу так, щоб це були незалежні експерти з іншого району, які будуть дійсно об’єктивно оцінювати», – каже пані Ангеліна.Хто контролюватиме заклади освіти?
Нагадаємо, що раніше голова Державної служби якості освіти України Руслан Гурак заявив, що проаналізував діяльність інспекції навчальних закладів за останні 7 років. Він сказав, що за цей час охопили перевіркою менше 1% всіх закладів загальної середньої освіти України.
«Раніше контроль у сфері освіти здійснювали як державна інспекція навчальних закладів, так і місцеві органи управління освітою. Тому ці цифри стосуються лише державної інспекції, відповідно, перевірок було більше. Якщо говорити про якість, то вона була не найкращою. От уявіть, що державну атестацію закладів освіти проводили представники засновників. Від яких залежало матеріальне забезпечення навчального закладу, кадрові призначення і ці ж органи перевіряли підопічні їм заклади. То такі перевірки були необ’єктивні.
Нині відбуватиметься інституційний аудит, який передбачає іншу процедуру з іншою командою. За результатами аудиту надаватимемо рекомендації закладу та засновнику. Ми не будемо каральним органом, а навпаки – партнерами. З пані Ангеліною ми підрахували, що на Волині є 629 закладів загальної середньої освіти. Виходить, що щороку більше 60 закладів мають пройти інституційний аудит. Цю роботу плануємо так: у перші роки кількість закладів буде меншою, аби напрацювати процедуру, підготувати експертів. Щодо цього, то на сайті державної служби якості освіти розмішені анкети для відбору таких експертів. Із Волинської області уже маємо 72 бажаючих стати експертами. Вони пройдуть анкетування, після відбору їх навчатимуть», – пояснює ситуацію заступниця голови Державної служби якості освіти України.
Інформаціне агентство Волинські Новини поцікавилося в заступниці голови Державної служби якості освіти України Алли Бондар, як діятимуть працівники служби, якщо знайдуть порушення, дадуть рекомендації, а ті будуть проігноровані.
«Ми партнери до того, поки не порушуються права дітей, батьків учнів та вчителів. Якщо під час інституційного аудиту будуть виявлені порушення вимог законодавства, то ми вимагатимемо усунення цих порушень. Будемо звертатися до засновника, хто має вплив на керівника закладу освіти. Якщо виявиться повторне порушення вимог законодавства після терміну, який служба даватиме на його усунення, то ставитимемо питання про доцільність перебування керівника на займаній посаді», – наголосила Алла Бондар.
Що стосується Волині, додає Ангеліна Корець, то одна з найголовніших функцій, яку покладають на обласну структуру – реагування на скарги батьків і дітей.
«Батьки та діти можуть звертатися в центральні органи, або територіальні й ми розглядатимемо скарги в повному обсязі. Якщо, для прикладу, батьки чи діти скаржаться на педагога, який має в колективі хороший авторитет, ми станемо на сторону закону, щоб розібратися чому виникла конфліктна ситуація, чому є несприйняття педагога, чому виникла психологічна несумісність. Для об’єктивності проведемо анонімне анкетування й складемо загальну картину ситуації та запропонуємо рішення, щоб педагог і заклад освіти працювали в інтересах дитини. До нас можуть звертатися не тільки щодо діяльності педагогів, а й керівництва освітнього закладу та засновників. Саме для цього ми й розпочали роботу в області», – говорить пані Ангеліна.
Абетка для директорів
Алла Бондар розповідає, що спеціально для керівників навчальних закладів створили абетку. Вона розміщена на сайті державної служби якості освіти, у Facebook обласного управління.
«Запрошую поцікавитися нею. Адже, насамперед, вона орієнтована на керівника освітнього закладу, педагогічних працівників й на орган місцевого самоврядування. Вона дає відповідь на питання: «Як розбудувати внутрішню систему забезпечення якості освіти?».
Бо згідно із законодавством України відповідає за систему забезпечення якості освіти саме директор школи, а орган місцевого самоврядування відповідає за забезпечення якості освіти на відповідній території. Тому перед проведенням інституційного аудиту ми мали надати рекомендації як же розбудовувати освітній процес. Посібник є рекомендацією щодо розроблення стратегії навчального закладу. Також там є приклади анкетування, рекомендації щодо аналізу різних сфер діяльності в навчальних закладах.
Наголошу, що це не обмежує автономію та бажання педагогічних працівників робити щось своє. Ця абетка буде постійно вдосконалюватися, особливо коли розпочнуться інституційні аудити й ми бачитимемо кращі школи, кращі практики, досвіди й будемо ними ділитися», – завершує розмову заступниця голови Державної служби якості освіти України Аллою Бондар.
Підготувала Анна Панафідіна
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 5
^-)
Показати IP
10 Вересня 2019 09:45
А де третій кит?
Анонім
Показати IP
10 Вересня 2019 10:05
кругом проффессіАНАЛИ, тільки народ в д"пі і втікає хто куди
Єстем
Показати IP
10 Вересня 2019 13:00
Бардзо пєнькни кобєти!
лучанка до Єстем
Показати IP
10 Вересня 2019 17:31
в коледжі на Конякіна ще толком не почали вчити. Діти чекають, щодня по якійсь парі немає.Так, 9.09.прийшли на 8-30, а вчитель в 8-36 пише що пари не буде. то може вчитись з інтернету і закрити такі заклади.
лучанка до лучанка
Показати IP
10 Вересня 2019 17:34
в деяких школах вчителі ледь ходять, вчителюють з 70- років.щороку вузи випускають студентів то чому не можуть влаштуватись ?
Податки підвищать із 1 грудня – Гетманцев пояснив завчасну публікацію закону «помилкою друкаря»
Сьогодні 12:05
Сьогодні 12:05
Кілька днів суперзнижка на квитки: у Луцьку вперше виступить гуцульська душа країни FIЇNKA
Сьогодні 11:16
Сьогодні 11:16
«Стійкість людини – стійкість системи»: волиняни взяли участь у форумі ментального здоров’я
Сьогодні 10:08
Сьогодні 10:08
За добу на Волині ліквідували три пожежі
Сьогодні 09:52
Сьогодні 09:52
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.