Тернистий шлях до чемпіонства: лучанка стала кращою в Європі з панкратіону

Талант та наполегливість – так характеризує тренер Вікторію Казакову, яка стала чемпіонкою Європи з панкратіону. На змаганнях у Сербії було близько 400 спортсменів із 8 країн. Самовіддана праця, часті тренування і неабиякий характер допоміг Вікторії побороти суперниць і стати найкращою - чемпіонкою.

Інформаційному агентству Волинські Новини чемпіонка Європи з панкратіону Вікторія Казакова розповідає про секрет успіху та про свій шлях, яким має пройти спортсмен, аби стати переможцем.

«ВИКОРИСТОВУЙ СВІЙ СТРАХ НА КОРИСТЬ»

Розпочинає інтерв'ю усміхнена Віка із розповіді про підготовку до змагань та налаштування на перемогу.
«На цих змаганнях мені було трохи важко, адже раніше завжди їздила з тренером та одноклубниками, а цього разу була сама. Втім, тренер постійно по телефону давав настанови, підбадьорював. І коли я виходила на сутичку, то вже мала план і знала, що треба виконати. Суперниця з Італії значно переважала за фізичними даними: була кілограмів під 90 і на сантиметрів 25 вища за мене. Але оскільки я постійно тренуюся з чоловіками і є колишньою пауерліфтеркою, то сумнівів у своїх силах не було. Тому я просто йшла і робила те, що мала.

Звісно, певний страх був. Але він є навіть і в тих спортсменів, які роками виступають, бо це велика відповідальність, і ти не маєш права на помилку. Але тут головне те, як ти до цього страху ставишся, чи вмієш його використовувати у своїх цілях, чи ні. Якщо ні - то вже програв до виходу на татамі. Особисто я перед сутичкою намагаюся себе роздратувати, щоб не було «мандражу», адже він не дозволяє сконцентруватися. Якщо спортсмен перед виходом розслаблений, дезорієнтований, хвилюється, то він вже програв перед самим боєм.

За підсумком сутички, з різницею в 11 балів, я здобула перемогу. Але ті 5 хвилин на килимі були дуже довгими… У залі цей час проходить непомітно, але коли ти на змаганнях, то навіть 10 секунд здаються величезним проміжком часу, за який можна відпочити, чи який варто протерпіти. Із тренером ми ставили собі ціль, щоб виграти по балах, цього і досягнули. Звісно, можна було обрати й іншу стратегію націлюватися на перемогу, але є ризик, що щось піде не так, віддаси позицію чи потрапиш на больовий, удушливий і програєш. Більше того, боротися у рукавицях не так зручно, рукавиця може попасти у захват, і вийняти руку буде важко. Саме тому ми ставили ціль працювати на бали. Велику увагу звертали на захисні дії, бо боротьба відбувається в колі, за яке виходити не можна, бо штрафують чи взагалі можуть дискваліфікувати за уникання сутички», - розповідає Вікторія.
Та додає, що коли перемогла, відчуття були просто неймовірні, адже не просто здійснилась мрія, а поставлена ціль була досягнута.

«Коли ж перемогла, емоції були прекрасні, адже я цього прагнула, на мене покладали надії, в мене вірили. Ще більше відчуттів було коли повернулася додому, адже всі вітали», - каже спортсменка.

«КЛУБ СТАВ ДОМІВКОЮ»

Вікторія розповідає, що передували перемозі довготривалі, наполегливі тренування у клубі «Гарда» з тренером Михайлом Савчуком.

«Цій перемозі передували інтенсивні тренування. Я готувалася в Луцьку й мала по 2 тренування за добу у клубі «Гарда» з тренером Михайлом Савчуком та його помічником. Клуб став другою домівкою. Вдень у мене була боротьба, ввечері ударна техніка. Посилено тренувалася з лютого. На збори зі збірною командою України не їздила, адже не було особливої потреби, адже і тут у нас високий рівень підготовки, що й показав мій кінцевий результат. Взагалі я більше практикую бразильське джіу-джитсу. Тому тренер підготував мені вузькопрофільні зайняття, саме на техніку, яка потрібна для перемоги у панкратіоні.

Велику увагу я приділяла й збалансованому харчуванню та відпочинку, щоб організм правильно відновлювався та була належна м’язова маса. Тому між тренуваннями я спала годинку-дві», - каже спортсменка.

СЕКРЕТ ЧЕМПІОНСТВА

Секретом чемпіонства Вікторія Казакова вважає психологічний фактор.

«Уже кілька років тренуюся регулярно, і бачу, що моральний та психологічний фактор вкрай важливий. Їдучи на змагання, маєш знати, для чого ти це робиш. Якщо ж їхати просто для участі – без сенсу і шкода витраченого часу, Тому я завжди їду перемагати. Потрібно бути впевненим у собі, у досконалості своїх фізичних якостей та відчувати підтримку колег, близьких, рідних.

Зараз я трохи відпочину та готуватимуть до чемпіонату світу. А поки тут, то передаю свій досвід іншим», - розповідає Вікторія.
Також ми поспілкувалися з тренером волинського клубу з бушинкан джіу-джитсу, бразильского джіу-джитсу та грепплінга «GARDA», офіційним представником бушинкан джіу-джитсу у Волинській області та безпосередньо з тренером Вікторії Михайлом Савчуком.

За багато років співпраці Вікторії та Михайла у них склались міцні партнерські стосунки. Віка, мов губка, поглинає знання та досвід, тренується та чітко дотримується всіх правил, встановлених тренером.

ІНЬ І ЯН ВІКТОРІЇ: З ДРУЗЯМИ ДОБРА ТА НІЖНА, А НА ТАТАМІ - СПРАВЖНІЙ БОЄЦЬ

Ми попросили Михайла розказати про Віку як спортсменку і як особистість.

«Вікторія одна з кращих спортивних особистостей, кого я знаю. Вона завжди регулярна у своїх тренуваннях, уважна та відповідальна, і мені як тренеру працювати з нею - одне задоволення. І та кількість перемог, яку вона вже здобула – це дуже серйозний результат.

Щодо неї у повсякденному житті – то це повна протилежність спортивній кар’єрі. У спорті вона агресивна та брутальна, а в повсякденному житті дуже добра, надійна людина, душа компанії має хороше почуття гумору і дуже любить тварин. А ще Вікторія - цікава особистість, адже дуже освічена, має аналітичне мислення, багато читає та цікавиться мистецтвом», розповідає Михайло.

УКРАЇНЦІ – СПОРТИВНА НАЦІЯ

«Я бачу, що в клуб приходить багато талановитих молодих спортсменів. Більше того, я скажу, що українці – спортивна нація, зокрема в силових та бойових видах спорту. І я в цьому впевнений, зважаючи на мій тренерський досвід. Втім, наголошу, що у спорті велику роль відіграє не так талант і натхнення, як цілеспрямованість, самомотивація, старання, наполегливість - це основні риси чемпіона. Люблю вислів, що немає невмілих та нездарних, а є ліниві.

Насправді, це велика рідкість, коли трапляється талановита людина і, водночас, дуже наполеглива. Частіше трапляються характерні спортсмени, які приходять і кажуть: «я хочу стати чемпіоном». Тоді розумієш, що ця дитина пройде будь-які труднощі й готова долати перепони на шляху до успіху. Віка – це саме та унікальна особистість, яка поєднує в собі талант та наполегливість», - наголошує тренер.

Та додає, що зараз в Україні інтенсивно розвивається панкратіон, не відстаємо й ми та успішно популяризуємо цей спорт на Волині. Цьому сприяє й те, що клуби, які розвивають міксфайт, починають брати участь у змаганнях із панкратіону. Це цікаво тим, що є декілька версій сутичок, які дають можливість взяти участь спортсменам різних кваліфікацій: більше ударникам чи борцям й отримувати офіційні винагороди на державному рівні. Зокрема, можна здобути звання «Кандидат у майстри спорту», «Майстер спорту України», чи діти отримують спортивні розряди. Велику роль розвитку панкратіону на Волині сприяє й те, що наш клуб є офіційним представником Федерації панкратіону України.

Офіційне державне визнання для спортсменів важливе. Адже раніше мотивацією до перемоги були лише ентузіазм та жага до здобуття нового досвіду, популяризації спорту, бойових мистецтв. Тому зараз ми намагаємося отримати офіційний статус на рівні обласної та міської влади. Це дасть змогу тренерам та людям, які в нас займаються, отримувати стаж, а наші спортивні здобутки йтимуть у загальний спортивний рахунок області», - веде далі Михайло.

На завершення нашого інтерв'ю було дуже цікаво спитати у Михайла таку банальність: що дає спорт людині? І відповідь, яку ми отримали, була аж ніяк не банальна.

«Перш за все, це потужний ресурс у здібностей, вміння вірити в себе, розраховувати на власні сили та йти до поставленої цілі. Окрім цього, спорт розвиває високу стересостійкість та вчить гідно проживати етапи поразок, беручи з них досвід, переосмислення та пошук нових доріг до вдосконалення. Більше того, будь-які зайняття спортом привчають у людини правильний режим дня, вміння організації свого відпочинку, праці, харчування. Це потужний фундамент для самоорганізації. Також спорт дає людині хороше загартування, яке дозволяє мужньо переносити різноманітні труднощі. Тренування розвивають як фізично, так і духовно.

Окрім цього, на високому рівні розвивається інтуїція.

Тому при підготовці до чемпіонатів ми велику кількість часу приділяємо не лише фізичним та тактичним завдання, спеціальному спортивному навантаженню, а й для роботи з психологічного аспекту: мотивація, усвідомленням цілей, робота над своїми страхами та тривогою», - завершує розмову Михайло Савчук.

Вадим Панафідін

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---