«Театр абсурду» у суді: каліцтво волинянина спричинили міліціонери?

Скандальну справу про побиття волинянина двома правоохоронцями, унаслідок чого останній отримав важкі травми внутрішніх органів та залишився інвалідом на усе життя, розглядали сьогодні в Апеляційному суді Волинської області.

Нагадаємо, 27 жовтня 2011 року двоє старших дільничних інспекторів СДІМ Рожищенського РВ УМВС України - Віктор Радусь та Андрій Масалов - намагались примусити 50-річного мешканця села Романів Рожищенського району Бориса Бекуріна, аби той доповідав їм про «проблемних сусідів». На той час чоловік мешкав у приміщенні реабілітаційного центру при церкві баптистів у Рожищі. Утім, коли останній відмовився від, так званої, співпраці з правоохоронцями, чоловіка по-звірячому побили.

Внаслідок таких «перемовин» з міліціонерами, Борис Бекурін отримав забій сечового міхура із чисельними гематомами, а також розрив сечовивідного каналу. Через агресивне поводження з боку правоохоронців, волинянин отримав групу інвалідності.

Варто зазначити, що один із підсудних, а пізніше виправданих Ківерцівським районним судом «вихователь у погонах», похвалився журналістам, що на момент НП у нього були впливові родичі. Так, його дядько Володимир Масалов обіймав посаду голови Рожищенської райдержадміністрації, а інший – Сергій Масалов займав крісло у Луцькій районній прокуратурі.

Тим часом, у Ківерцівському районному суді служителі Феміди не знайшли нічого протиправного у діях правоохоронців, тобто виправдали їх.

Так, 1 квітня 2014 року Ківерцівський районний суд ухвалив рішення про закриття вищезгаданого кримінального провадження і тим самим декриміналізував діяння правоохоронців. Тоді ж їх звільнили від відповідальності, мотивуючи це тим, що «складу злочину немає».

Отримав довічну інвалідність - а складу злочину немає?

Таким чином, шукати справедливість Борису Бекуріну довелось у Апеляційному суді Волинської області.

«Відновлювати правосуддя» взялися служителі Феміди - Олександр Пазюк, Валерій Опейда та Василь Оксентюк.

За станом на 10:12 колегія суддів категорично відмовила у відеозйомці представникам преси, запитавши думки у виправданих, однак «забули» поцікавитись, що ж думає про це сам постраждалий. І лише після несміливого нагадування із зали засідань про те, що й постраждалий має право висловити власні побажання стосовно присутності у залі працівників ЗМІ, суддя Пазюк все ж запитав у останнього про його побажання.

Абсурдний висновок судмедекспертів про забої у паху: «падіння із висоти власного зросту»

Близько 10:30 прокурор Ольга Плечій зазначила, що у вироку, ухваленому Ківерцівським районним судом, неправильно констатували покази свідків, адже згідно з аудіо записом у судовій залі свідчення були зовсім іншими. Також місцеві служителі Феміди не прийняли до уваги досить такі «хиткі» висновки судмедекспертизи, у яких йдеться, буцімто постраждалий Борис Бекурін отримав тілесні ушкодження, що призвели до довічної інвалідності, через «падіння із висоти власного зросту».

Й справді, важко повірити у те, що у чоловіка розірвався сечовий міхур через те, що він просто йшов і впав. То як же при цьому постраждалий міг двічі ударити себе в пах коліном й при цьому стати інвалідом?!

Медексперти керувались радянським підручником з урології

До слова, у власних висновках експерти опиралися на підручник із урології академіка СРСР Лопаткіна: «Пошкодження сечовивідного каналу у 70 % відбувається через ДТП, 25% – через падіння з висоти, 5% - у інших випадках», - йдеться у посібнику, статтями із якого й керувалися судмедексперти.

Про те, що у попередньому вироку показання постраждалого були спотворені, а подекуди не вказані зовсім, розповіла й інший прокурор – Катерина Балас.

«Висновок судово-медичної експертизи у повному обсязі не оголошувався судом першої інстанції, тому є доцільність у повній мірі дослідити вказані докази», - підкреслила вона. Однак у такому проханню прокурору відмовили, мотивуючи це тим, що «цю справу й так уже неодноразово розглядали й не варто затягувати час».

Варто зазначити, що протягом усього судового процесу суддя Пазюк розмовляв на диво тихо, хоча до того не страждав проблемами із «гучністю децибел» у голосі. На думку більшості присутніх у залі представників ЗМІ, така поведінка судді була викликана абсолютним небажанням того, аби дати можливість журналістам зробити якісний диктофонний запис.

Зі слів прокурора Ольги Плечій, постраждалий на допитах і під час суду давав логічні й послідовні покази, які не мали жодних суперечностей. Також у суді «полінувалися» навести будь-які мотиви їх спростування. Дискредитували себе й свідки, оскільки постійно змінювали власні покази.

«Тобто, увесь вирок грунтується лише на здогадках суду, який висловлює своє міркування з приводу обставин й аргументує їх припущеннями», – резюмувала прокурор, підкресливши, що є низка свідків, зокрема громадянин Молодцов, покази до уваги не взяли.

Тож, на думку представників обвинувачення, раніше ухвалений вирок - абсолютно незаконний.

Свідки різко змінювали покази через залякування?

Дивно й те, що свідок Антонюк, яка спочатку підтримувала постраждалого і стверджувала, що бачила, як правоохоронці били його в пах ногами, пізніше відмовилась від власних показів, а згодом й взагалі зникла. Про нинішнє її місцеперебування нічого невідомо.

«Вона стверджувала, що особисто бачила, як тепер уже виправдані міліціонери наносили тілесні ушкодження Борису Бекуріну, чула сварку та «розборки». Бачила й як затягнули до кімнати Бакуріна і били його. Зауважила, що тоді їй сказали «не висовуватись, бо також може отримати «на горіхи», - додала прокурор Катерина Балас.

Однак за станом на 11:40 суддя Олександр Пазюк спохватився й «випадково пригадав», що замість судді Василя Оксентюка у судовому процесі повинен був брати участь інший служитель Феміди - Петро Філюк, але він зайнятий, тому довелося зробити заміну. А тим часом, Василь Оксентюк був у складі колегії, коли обирали міру запобіжного заходу правоохоронцям, які люблять «помахати кулаками». А, отже, згідно із законом, він не може брати участь у судовому процесі.

Чому про це сказали лише через дві години після початку засідання - справжня загадка!? Невже суддя випадково забув про тих, кого раніше уже судив?

Тож засідання перенесли на 12 серпня 2014 року.

Тим часом, виправданий Андрій Масалов у коментарі журналістам зазначив, що ні він, ні його колега по погонах, Віктор Радусь, фізичної сили до постраждалого не застосовували, а усі біди Бориса Бекуріна через те, що той «напився і сам упав».

Незважаючи на усі поневіряння, скалічений чоловік не перестає вірити у справедливість суду

Постраждалий волинянин зі сльозами на очах запевняє, що йому не потрібно нічого, аби тільки винних у його інвалідності справедливо покарали.

«Моє життя перетворилось на суцільні страждання. Через каліцтво я не можу нормально працювати, бути повноцінною людиною. Але я звернувся до апеляційного суду, бо все ж таки вірю у справедливість», - каже пан Борис перед судовим засіданням.

Та де шукати справделивість, коли судове засідання перетворюється у «театр абсурду»?

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---