Страсна хода: лучани молилися за мучеників усіх століть

14 Квітня 2017 13:53

Згадати про страждання Ісуса Христа та пом’янути мучеників від 1-го до 21-го століть, зокрема волинян-захисників православної віри, закликали лучан під час страждальної хресної ходи, що пройшла від найдавнішого луцького храму до Свято-Троїцького кафедрального собору.

Страсна хресна хода пройшла вулицями Луцька 14 квітня.

Як розповів митрополит Луцький та Волинський Михаїл, Страсна хресна хода на Волині відбувається вже впродовж 12 років. Вона традиційно розпочиналася від Хрестовоздвиженського храму. Проте цьогоріч страждальну ходу вирішили зробити не лише нагадуванням про страждання Ісуса Христа та Хресну дорогу.

Основною метою було наслідування цієї традиції: несучи хрест, згадувати про страждання Ісуса Христа, але цьогоріч згадували ще й послідовників Христа, мучеників, не лише усієї церкви, а й Луцька зокрема. Тому ходу починали від найдревнішого храму Івана Богослова до стіни, де були розстріляні в’язні Луцької тюрми і де на їхню честь встановили храм Новомучеників Луцьких. Далі ходу вирішили прокласти дорогою Данила Братковського, який говорив, що помирає за Україну та віру православну. Під час ходи також вирішили пом’янути братчиків, які підтримували православ’я у Луцьку та на Волині, а також Героїв Небесної Сотні. Отож під час заходу згадували не лише події, пов’язані з життям Ісуса Христа, а й апостолів як 1-го, так і 21-го століть, які йшли тією ж дорогою, що і Христос.

Митрополит відзначив, що Волинь вже впродовж тисячі років є традиційно православною, тож нині згадують тих, хто віру Христову доніс та дотримав донині. Страждальну хресну ходу, розпочавши з першої православної кафедри (храму Івана Богослова, який був першим кафедральним храмом митрополитів Волинських), завершили у Свято-Троїцькому кафедральному соборі, який зараз є кафедрою митрополитів.

Зі слів владики Михаїла, на Волині в такий спосіб згадує Хресну дорогу лише Українська православна церква Київського патріархату. В Єрусалимі аналогічний обряд звершує Грецька церква, а у Римі – Папа Римський.

До участі у ході запрошували усіх охочих, незалежно від віку чи конфесійної приналежності, усіх тих, хто бажає вшанувати Ісуса Христа та волинян, які постраждали за православну віру.