Стаття про незаконне збагачення була неефективною, – Луценко

Генеральний прокурор Юрій Луценко вважає, що стаття про незаконне збагачення чиновників, скасована Конституційним судом, не була дієвою на практиці.

Про це він заявив під час брифінгу у середу, передає Українська правда.

«Рішення КСУ не є великою несподіванкою. Спеціалісти в галузі права знають, що наш фантастичний Комітет з антикорупційної діяльності Верховної Ради підготував текст закону, який не відповідає практиці юридичного застосування», – сказав генпрокурор.

Він наполягає, що свідченням неефективності є те, що «за всі ці роки НАБУ не змогло притягнути до відповідальності по цій статті жодну особу».

За словами Луценка, висловлювати претензії до КС можуть лише ті, хто «ретельно не вчитувався в документи».

«Юристи називають такі статті «мертвими», тобто тими, які не можна застосувати на практиці... Норми погано прописаного закону не діяли... Очевидно, треба поправити закон і діяти рішуче в цьому напрямку», – додав очільник ГПУ.

Він зазначив, що підтримує точку зору Петра Порошенка в тому, що треба проаналізувати рішення Конституційного суду і після цього внести до парламенту новий законопроект, «який буде дієвим, ефективним для того, щоб незаконне збагачення в нашій країні каралося не на словах, як сьогодні, а на ділі».

Як повідомлялося раніше, журналісти дослідили, що компанія, яка за даними відкритих реєстрів належить Президенту Петру Порошенку та нардепу від БПП Ігорю Кононенку «Пісковський завод скловиробів», під час воєнного стану в Україні торгувала з країною-агресором Росією.

26 лютого ЗМІ повідомили, що Конституційний суд визнав неконституційною статтю 368-2 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання для чиновників за незаконне збагачення. Суд вирішив, що положення статті не відповідають принципам верховенства права та презумпції невинуватості. Зокрема, стаття про незаконне збагачення нібито зобов’язує самого підозрюваного довести законність його статків.

Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення запровадили у 2015 році. Це було однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації, а також одним із зобов’язань України перед МВФ, закріпленим меморандумом.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---