Спортивна акробатика у Луцьку: тут гартують характер

Заслужений тренер Олена Кришпінович готує дітлахів-акробатів у професійні спортсмени вже більш як десять років. За цей час серед її вихованців – десять майстрів спорту, один майстер спорту міжнародного класу. А скільки діток-кандидатів у майстри спорту – й не злічити! Про те, як тренують юних акробатів у Луцьку, йдеться у матеріалі газети Волинські Новини №9 від 31 березня.

У компактному залі Волинської дитячої спортивної школи важкі елементи відпрацьовують кілька десятків діток різного віку. Волинські Новини прийшли на одне з тренувань спортивних акробатів. Гнучкі, фактурні, сильні хлопчики та дівчатка – і звідки в такої малечі стільки енергії, наполегливості, сили, концентрації?

В акробати беруть із шестирічного віку

Одна зі стін зали завішана світлинами з чемпіонатів, змагань, кубків. Десятки фото розповідають про волинську школу акробатики, якій є чим пишатися. Лише нині тут тренуються понад сто діток, із них шість членів збірної України.

«Ось ми у Лісабоні, а ось це дів­чатка на чемпіонаті світу. Це мої вихованці, які вже самі стали тренерами», – з гордістю коментує фотографії Олена Юріївна. На іншій стіні зали – власноруч зроблене привітання із завоюванням срібла на Кубку України, яке здобула трійка Софії Ткачук, Дани Карпович та Устини Коцепули.

Олена Кришпінович розповідає: за першим покликанням батутистка. Опісля займалася спортивною гімнастикою, а згодом, коли через відсутність належної бази та умов з гімнастикою довелося покінчити, перекваліфікувалася у спортивну акробатику. Запевняє, що не шкодує про такі зміни, адже акробатика виховує грацію, силу, витримку і сильний характер.

«Тут діти – це справді трудяги. Перед змаганнями ми щодня працюємо по 3–3,5 години, окрім неділі. Це дуже висококоординований вид спорту, тут важливо відчувати партнера, до дрібниць відточувати деталі», – говорить тренер.

Виступають спортивні акробати у різних варіаціях: це команди по два, три або чотири учасники. Спорт­сменка Ірина Юхимюк зізнається, що в акробатичних елементах важлива концентрація обох. Один не подумав, проґавив – і все. Її партнерка Єва Сліпчук уже вчить удома акробатики свого маленького братика, а наступного року приведе його у школу.

«Їх дуже важко збирати у склад. Спочатку потрібно підготувати індивідуально, а потім «зліпити» у команду. Ідеальна різниця у віці – не більш як три роки. Вони працюють у команді, але ж кожен – індивідуальність, має свій характер, тим паче, що це діти. Доводиться часом і мирити їх», – провадить Олена Юріївна.

У спортивну акробатику беруть із шести років. Для відбору в спорт­школу треба скласти тест: дитина мусить мати певну фізичну витривалість, силу. А батьки мають розуміти, що у спортшколі гартують чемпіонів, майстрів справи, це не секція для розваги.

Аби домогтися успіху в спорті, потрібне сузір’я трьох чинників, каже Кришпінович. Це професіоналізм тренера, велике бажання та амбіційність дитини й обов’язково – підтримка батьків.

Десятирічну Вікторію Куніцку, найменшу з трійки, яка готується до чемпіонату, семирічною привів тато. Дівча зізнається, що найбільше в акробатиці любить літати і мріє стати чемпіонкою світу. Її партнерка Олександра Мальчук тішиться, що спорт дозволяє їздити за кордон.

«Не хочеться пропускати тренування. Ми звикли, нам не важко дотримуватися режиму. Коли мене під час виступу бачать однолітки, то дуже дивуються, як ми робимо складні елементи. Але поважають, вчителі розуміють, що ми їздимо на змагання. Наша тренер вимоглива і хоче, аби ми досягли успіху. Головне – слухатися», – розповідає спортсменка Дарина Пом’яновська.

Дарина Пом’яновська, Олександра Мальчук, Вікторія Куніцка, Єва Сліпчук та Ірина Юхимюк разом із тренером Оленою Кришпінович

Тренер стишує голос і обережно каже: нині команди дів­чаток готуються до чемпіонату Європи, який відбудеться у 2017 році в Польщі. У планах й участь у чемпіонаті світу у Бельгії в 2018 році.

«Так, задуми чималі, але я у них вірю, бачу великий потенціал цих дівчаток, хочеться на пов­ну розкрити їхні таланти», – пояснює. – От лише усе вдалося б і з підготовкою, і зі спонсорською підтримкою, бо нині навіть візу виготовити за кордон – проблема. Що вже казати про витрати на проїзд, харчування. Школа, як і профільне управління, допомагають як можуть».

Килими, які у залі, ще 1989 року виготовлення. Їх, списані, ще одинадцять років тому викупили у Київського палацу спорту. Частина залу вкрита новим покриттям, утім манеж має розмір 11 на 11 метрів, а виступають спортсмени на більшому.

***

Доки тривала розмова, діти відточували елементи, про щось сперечалися, слухали вказівки тренера. Хочеться, аби у них все вдалось і праця знайшла свою нагороду. А дорослі та владці – можливості, щоб заохотити малечу й створити належні умови. Бо без дитячого спорту не буде і дорослих та великих перемог.

До слова, побачити виступ акробаток можна 4-5 квітня в обласній спортшколі. Тут відбудеться відкритий чемпіонат Луцька зі спортивної акробатики.

Тетяна ГРІШИНА

Фото автора

Аби виконати складний елемент, потрібна максимальна концентрація та ідеальна робота всієї команди

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---