Адвокат прокоментував порушення закону в справі Олександра Тиводара

Слідчі УСБУ у Волинській області здобули особисті відомості про Олександра Тиводара, зокрема інформацію про його стан здоров'я,з порушеннями закону. Свого часу аналогічні дії в іншій справі Європейський суд з прав людини визнав порушенням прав особи.

Про це повідомив на своїй сторінці у Фейсбуці адвокат Вадим Матвіїв.

«Холодні» роздуми на «гарячу» тему і не тільки …

Мої колеги знають, що я не люблю займатися кримінальними справами. Так би мовити не лежить душа, але іноді трапляється. Можливо тому, що я так званий цивіліст, господарник чи корпоративний адвокат, у мене особливо гостре сприйняття, а точніше не сприйняття, тих кричущих і неприпустимих речей, які мають місце в ході досудового розслідування та можуть не відчуватися тими фахівцями, які постійно працюють у рамках кримінального процесу.

Багатьом з вас, шановні друзі, відомо, що з 08.08.2017 я є захисником Тиводара Олександра Олександровича у резонансному, а швидше штучно розігрітому та розкрученому окремими журналістами і ЗМІ, кримінальному провадженні. Для довідки відмічу, що познайомився я з Олександром Олександровичем у 2013 році саме як фахівець-цивіліст.

Усталеним, але хибним є уявлення, що адвокат працює лише в судовому засіданні, але професійна правова допомога має різні види. Тому, якщо хто захоче, то даний допис сміливо може розцінювати як частину важливої та об’ємної роботи захисника. Після прочитання ряду статей про «справу вартівців», інтерв’ю високих посадовців, дописів громадських активістів з їхніми суб’єктивними оцінками справи та конкретно мого підзахисного, склалося стійке враження якогось огульного злорадства по відношенню до Олександра Олександровича. Ніби хтось спеціально здіймає хвилю люті та ненависті.

Я з повагою та шаною ставлюся до кількох осіб посеред тих громадських активістів, які мають свою думку чи претензії до певної політичної сили чи певного громадського об’єднання. Проте я не можу зрозуміти мотивів масованого цькування саме Тиводара О. О. Які факти (саме факти!) дозволяють окремим особам, у тому числі службовим, так фривольно та не пристойно топтатися по людині? Це непрофесіоналізм чи потреба самостверджуватися за рахунок іншого, а чи, можливо, так заробляється, хоч і сумнівне, але визнання у певних колах? Певен, друзі, що вам ще зі шкільної лави відомо – задирака завжди приховує свою неспроможність і слабкість. У цьому контексті для мене показовим є відомий вислів Сергія Довлатова, який процитую без ретуші: «Тигри, наприклад, поважають левів, слонів і гіпопотамів. Мандавошки — нікого»! Цим висловом я лише хочу передати неприємний присмак ситуації, не маючи на меті нікого конкретного.

Все частіше спостерігаю за прикрими тенденціями, коли на «задуматися» не прийнято гаяти часу. Головне щоб була «сенсація», щоб аудиторія «клікнула», щоб був рейтинг чи щось у тому роді. Не важливо чи перевірені факти, які видаються в ефір; не важливо, що буде завтра; навіть не важливо чи взагалі є щось важливе. Головний герой кінофільму «Платон Ангел», якого зіграв Богдан Ступка, називав таких «маленькі временщики», філософія яких вбачається з наступної цитати: «… за п’ять років мене не буде на цій роботі. Інші відповідатимуть.

Наробить, напакостить, все переплутає, грядку споганить, а потім або сам піде на іншу роботу, або перекинуть». Нічого не нагадує? Так отож.

Натомість я задумуюся постійно, чим, зрештою, заробляю на життя. Така собі професійна деформація – думати. Тому нижче наведу кілька думок щодо ситуації в цілому та щодо окремих дій органу досудового розслідування. Отже:

1. У всьому, що відбувається не складно розгледіти розгорнуту масовану кампанію по дискредитації Тиводара О. О. та ГО «Варта порядку».

Дійсно, Олександр Олександрович є головою громадської організації. Більше того, він вважає за честь обіймати цю посаду та пишається масою корисних справ, зроблених для міста та області. Сподіваюся, що колись у нього буде час і бажання зробити широкий звіт по своїй діяльності.

Я не є апологетом ГО «Варта порядку», але сьогодні чи не за кожною слідчою дією по справі слідує вкидання в інформаційний простір тези про злочини «вартівців» чи про потенційну небезпеку діяльності такої організації в області тощо. Звісно, що це робиться примітивно, не професійно, але поставлена мета досягається – в частини населення вибудовується певне страхітливе сприйняття. Оскільки немає доказів, то зусилля спрямовані на те, щоб принести в суд емоції та розігріту «суспільну думку». Цілеспрямоване та методичне застосування кліше про «справу вартівців», напевне ґрунтується на тому, що Тиводар О. О. є головою «Варти порядку», а тому кримінальна справа – це також «справа вартівців».

У зв’язку з цим дозволю собі інші, не менш обґрунтовані, варіанти назв для гучної справи та, відповідно, дозволяю окремим журналістам використовувати мої більш креативні варіанти:

а) «справа афганців» - Тиводар О. О. є заступником голови Обласної спілки ветеранів Афганістану;

б) «справа мисливців» - Тиводар О. О. є мисливцем зі стажем і володіє кількома одиницями зареєстрованої зброї, в тому числі нарізної;

в) «справа садівників» - під час слідчої дії у фігуранта було вилучено членський квиток одного із садівничих товариств.

Відтак, звертаюся до окремих журналістів, якщо немає моральних чи професійних критеріїв щоб зупинитися, то потрудіться хоча б зробити цькування не таким пісним. Мало того, що огидно – то ще й скучно та не цікаво.

2. Орган досудового розслідування робить те у чому звинувачує фігурантів кримінального провадження – здійснює незаконне втручання в приватне життя.

Ось один з прикладів:

Сьогодні я закінчив ознайомлення з частиною матеріалів кримінального провадження, яку слідство вирішило показати захисту. Перед цим з матеріалами ознайомлювався мій колега – адвокат Олександр Лавренчук. Відповідно мені було надано інформацію про стан здоров’я підзахисного Лавренчука О. – побитого в УСБУ Романа Демидюка, а Лавренчуку О. – про стан здоров’я Тиводара О. О. Більше того, цю інформацію представники органу досудового розслідування здобули з порушенням встановленого законом порядку – без одержання дозволу слідчого судді на тимчасовий доступ, а на звичайні письмові запити. Слідчим були надані копії медичної карти стаціонарного хворого та ряд іншої медичної документації, яка містить конфіденційну інформацію про фізичну особу. Професіонали з Управління СБУ у Волинській області не могли і не мали права не знати, встановленого законодавством порядку здобуття такої інформації. Наприклад:

- ст. 19 Конституції України імперативно визначено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

- ч. 2 ст. 11 Закону України «Про інформацію» категорично заборонено збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, а також адреса, дата і місце народження.

- ч. 2 ст. 21 Закону України «Про інформацію» визначено, що конфіденційною є інформація про фізичну особу. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом. Відносини, пов’язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом.

- пунктами 2 і 4 ч. 1 ст. 162 КПК України визначено, що до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать:

2) відомості, які можуть становити лікарську таємницю;

4) конфіденційна інформація, в тому числі така, що містить комерційну таємницю;

- нормою пункту 6 ч. 2 ст. 160 КПК України, на особу, яка звертається до слідчого судді з клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів, покладено обов’язок обґрунтувати, що іншим способом, окрім як тимчасовим доступом, неможливо довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Що натомість маємо ми? А просто лист слідчого, у відповідь на який медичний заклад тут же видає копії з усього пакету документів з конфіденційними відомостями і лікарською таємницею. Більше того, слідчий вимагає надати копію медичної довідки, яка була надана для Тиводара О. О. на мій адвокатський запит і … – невідкладно в той же день отримує її від медичного закладу.

Свого часу майже аналогічним діям, коли суддя витребував і зачитав у засіданні довідку про стан здоров’я особи, дав оцінку Європейський суд з прав людини у справі «Пантелеєнко проти України», вказавши, що це є порушенням права особи, гарантованого ст. 8 Конвенції.

Відтак, можна стверджувати, що представниками органу досудового розслідування (слідчого відділу УСБУ) порушено, як мінімум:

- статтю 8 «Право на повагу до приватного і сімейного життя» Конвенції;

- статтю 19 Конституції України;

- статті 11, 21 Закону України «Про інформацію»;

- статті 160, 162 КПК України.

C'est la vie (це життя), як мовиться – головне щоб в ході розслідування не вийшли на самих себе. )

Багатьох речей я поки ще не можу озвучувати на загал, в силу вимог закону та стратегії захисту. Але в якості підсумку зазначу, що рано чи пізно прийде той час, коли крапки над «і» будуть розставлені. Стануть очевидними і будуть доведені в суді надуманість звинувачень. І тоді багато коментаторів, «експертів» чи тих, хто намагається підхопити дармову хвилю піару, можуть опинитися в ситуації, подібній до тієї, що мала місце в житті одного відомого актора.

Майже всі знають і пам’ятають геніального Зяму – Зіновія Єфимовича Гердта. Його обожнювали. При цьому він був людиною дуже жорстких правил, у першу чергу для себе. Можна сказати, що він був етичним максималістом. І ось, одного разу, зустрівши на дачі сусіда, відомого радянського письменника, Зіновій Гердт запитав у того, чи підписував він листа проти Андрія Дмитровича Сахарова, який з’явився в пресі? Чи можливо це якась помилка?

Сусід підтвердив, що так, підписував.

І Гердт сказав цій особі: «Дозвольте з вами роззнайомитися»…

Лише так вибудовуються правила. А правила Тиводара О. О., хоч не завжди комфортні для оточуючих, але завжди чесні, прозорі та зрозумілі. Можливо саме через це сьогодні летить каміння у його спину. Але настане справедливе завтра. І я певен, що завтра багатьом буде сказано знамените: «Дозвольте роззнайомитися». Такі правила …

П.С. Хочете більше історій? Їх є у мене, але поки репост, будь ласка».

Нагадаємо, затримання Олександра Тиводара відбулося 8 серпня на підставі фальшивого кримінального провадження, що відкрили працівники Служби безпеки України в Закарпатській області. 9 серпня Олександра Тиводара з гіпертонічний кризом із слідчого ізолятора доправили в лікарню. До зали суду Тиводара несли на ношах під оплески його побратимів-афганців, які вважають його затримання політичною розправою. У Луцький міськрайонний суд його привезли просто з лікарні. У суді, який відбувся 10 серпня, прокурор просив для Олександра Тиводара про запобіжний захід у вигляді утримання під вартою протягом 60 днів, натомість суддя вирішив відмовити у клопотанні прокурора. Як запобіжний захід суд визначив не утримання під вартою, а особисте зобов'язання. Тиводара звільнили з-під варти у залі суду.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---