Скандал у селі на Волині: люди бояться втратити храм

Мешканці села Тростянець Ківерцівського району на ключ закрили храм і не дають там проводити служби. Місцеві мешканці нарікають, що їхнього священика перевели в іншу парафію, а на території церкви хочуть зробити монастир. Із цього приводу у Волинській єпархії УПЦ КП спростовують побоювання людей і запевняють, що до вимог громади дослухаються.

Староста храму Михайло Карпюк розповідає, що релігійні конфлікти розпочалися з травня минулого року, відколи у село направили монахинь.

КОНФЛІКТ НАВКОЛО МОНАСТИРЯ

«Спочатку вони не мали приміщення де жити, отець Сергій пошкодував їх та надав їм у тимчасове користування хатину на території храму. І з того часу почався безлад. То вони поряд зробили вольєр із собаками, котів завели. Був випадок, що зайшов настоятель храму на територію церкви і пес на нього накинувся та сильно покусав. От уявіть, не дай Бог, то була б дитина… Мешканці змусили їх перенести вольєр за територію храму. Тоді у музеї, де є кості загиблих, почали складати картоплю, буряк, закрутки – ну зовсім немає поваги ніякої. А дзвіницю, де мали робити недільну школу, перетворили на сарай.Видно, вони приглянули гарне місце та хочуть забрати храм під монастир. Навіть дійшло до того, що в сусідніх селах та районах розносять листівки із запрошенням на богослужіння в Тростянецький Свято-Покровський жіночий монастир і на фотографіях дають нашу церкву, ніби це їхня будівля. Ми не проти монастиря, навіть готові їм землю виділити, хай будуються, але ж не на території храму і церкву не забирати», - нарікає староста.Ігуменя жіночого Свято-Покровського монастиря Марія спростовує переживання мешканців села Тростянець, що з їхнього храму робитимуть монастир.

«Із церкви монастир зробити не можна, бо це місце куди приходять молитися, а монастир – місце, де живуть. Наш монастир відкритий біля церкви для того, щоб ми могли молитися за перемогу у війні на сході України, за тих людей, які знаходяться в АТО. У цьому храмі одна така чудотворна ікона, тому ми тут, адже не можемо поїхати в Почаїв та молитися за наших солдат. У церкву ми ходимо молитися, як і всі інші. А те, що священика перевели, то ми до цього не маємо жодного відношення.

Цю хатинку, в якій живемо, нам дав священик на час, поки будемо робити монастир. Тут за хатиною, за парканом, нам люди подарували землю й з весни починаємо будівництво корпусу в якому далі будемо жити, а в церкву ходити і молитися», - каже ігуменя.Зі слів Тростянецького сільського голови Олександра Ковальчука, землю під монастир мають намір виділити, але в іншому місці.

«Ніхто не проти, щоб у селі був монастир, але не на території церкви. Вони звернулися до нас за земельною ділянкою 50 сотих. Її виділять на території колишнього колгоспу, трохи далі від храму, і там можна буде будуватися. Спочатку люди все допомагали монахиням, дали їм пральну машину, їжу приносили, але потім почалися конфлікти», - каже Олександр Ковальчук.

«ТАЄМНЕ» ЗВІЛЬНЕННЯ БАТЮШКИ

Масла у вогонь підлила ситуація, коли настоятеля храму Святої Трійці отця Сергія Ледвовка перевели в іншу парафію. На його місце призначили духівника – кума батюшки. Втім, місцева громада не погодила рішення й збунтувалася.

На зборах селян люди підготували звернення до митрополита Луцького і Волинського Михаїла, щоб їхнього духівника повернули, а також заявляли про готовність до радикальних дій та перехід до іншої єпархії. Щодо повернення у храм, то звільнений духівник каже, мовляв, він не може цього самовільно робити, адже виконує лише те, на що його благословляє керуючий єпархії.

«Я сюди прийшов 8 років тому, церква була у занедбаному стані, тому згуртував громаду, як одну велику християнську родину і взялися храм доводити до ладу. За цей час укорінився, матушка працює в школі, маю 3 діток і живу в найманому будинку. Вже побачив, що церкву привели в порядок й торік залив фундамент собі під хату, бо, думаю, надалі буду тут. Для того, щоб збудувати хату, то підзаробляю гроші, то в Польщу поїду, то в Луцьку виконую будівельні та ремонтні роботи. А тут мене звільнили через скандал із підставними звинуваченнями, але це я на пресу не хочу виносити. Всі звинувачення спростовую, для це мене стрес великий, матушка та діти досі від цього в сльозах, але я їм довів, що це все неправда.

Моя позиція залежить від керуючого єпархії владики Михаїла, як він благословляє – так я і роблю. Мене звільнили», - каже духівник.Ось у таких скромних умовах проживає отець Сергій з дружиною та трьома дітьми.Місцева мешканка Валентина та її односельчани переконані, що отця Сергія підставили.«Два роки тому до нас приїхала сюди жити жінка з трьома дітьми і вона все надзвонювала батюшці, щоб зустрітися, бо має сказати щось важливе, але в храм приходити не хотіла. То отець Сергій під’їхав до неї на зупинку до автостанції, вона тільки сіла до нього в авто, як одразу дістала з пакету пляшку вина і набрала якогось Мішу. Вмить приїхали поліцейські з камерою й починають звинувачувати у різних недобрих справах. Це була підстава, адже якось я їхала з нею в автобусі та питаю, що то було, а вона сміялася і казала, що це все неправда.

Був ще один випадок, одна жінка подзвонила до нашого батюшки й казала про якісь стосунки. А потім вдалося за номером телефону її знайти. І жінка зізналася, що її намовили, про що написала розписку, що отець Сергій нічого не вчиняв», - каже пані Валентина та показує розписку.Через цю ситуацію мешканці й почали негативно налаштовуватися проти ідеї влаштувати в селі монастир. На знак протесу музей церкви звільнили від речей монахинь.

Із цього приводу Тростянецький сільський голова Олександр Ковальчук додає, що збунтувалися люди й в навколишніх селах.

«Те, що отця Сергія перевели в сусіднє село Домашів обурило і їхню громаду, вони не дозволили йому там правити, адже звикли до свого духівника. Виходить, що через якісь незрозумілі адміністративні рішення дві релігійні громади сваряться, а вони мають об’єднуватися в територіальну громаду. Щодо тих чи інших обвинувачень у сторону отця Сергія - немає жодних доказів. Ця ситуація дуже неправильна та обурлива, адже невідомо чого такі рішення ухвалюють і не рахуються з думкою громади. От тому люди й збунтувалися.

І тепер всі мешканці вимагають повернути їм їхнього батюшку. Тому, я думаю, що це відбудеться, ситуація вгамується і на виділеній ділянці монастир зможуть будувати», - каже голова сільради.Зваживши на те, що в Домашеві є свій священик, а тамтешні селяни проти зміни духівників і в їхньому храмі, тому отець Сергій править у селі Яромель, де 13 хат, перед хрестом, адже храму там немає.

ОФІЦІЙНА ПОЗИЦІЯ ВОЛИНСЬКОЇ ЄПАРХІЇ

Прес-секретар Волинської єпархії УПЦ КП архімандрит Константин Марченко запевняє, що це все – лише непорозуміння.

«Я говорив із владикою з приводу ситуації, яка склалася, він наголошує на тому, що це виникло внутрішньо-церковне непорозуміння. Владика налаштований на те, щоб спокійно все вирішити, адже громаді немає чого переживати. Щодо монастиря, то ідея його створення постала, бо ми вирішили, що має відбуватися безперестанна молитва за наших солдатів і вона має лунати до повної перемоги над нашим ворогом. Тобто черниці мають своє завдання, парафія має своє життя і кожен робитиме свою справу. Щодо отця Сергія, то владика буде говорити з ним, аби в подальшому вирішити як бути.

Зауважу, що ще раніше, як тільки вирішили створити монастир, то зупинилися саме на жіночому монастирі. І я особисто був присутній на бесідах митрополита Михаїла з отцем Сергієм, де владика пояснював, що він тут дуже потрібен, адже монахині без священика не можуть бути, бо хтось повинен звершувати богослужіння, сповідати людей, звершувати таїнства, самі жінки-монахині не можуть цього робити, тому їм потрібен священик», - розповів архімандрит Константин Марченко

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---