Ринковий шанхай у Луцьку: тіньові схеми й грабіжницькі договори

На ринках торгівля завжди кипить. Споживач іде сюди в надії купити дешевше, а підприємець – аби прогодувати сім’ю. На ринку свої правила. І завжди є вибір: або ти за ними живеш, або тебе навчать жити за ними.

Про порушення прав підприємців на ринках Луцька, про війну з облспоживспілкою, про те, що підприємців залякують та розповідають байки про те, що в них хочуть забрати роботу, йдеться у матеріалі газети Волинські Новини №15 від 12 травня 2016 року.

НЕЗМІННІ РОЗПО­РЯДНИКИ РИНКІВ

Незмінний розпорядник найбільших ринків у Луцьку – Центрального та Завокзального – Волинська обласна спілка споживчих товариств. Саме в її оренді перебуває більша частина землі під цими ринками. Ця організація і укладає відповідні договори з підприємцями щодо оренди торгового місця.

Земля під Центральним ринком, а це понад 2,8 гектара, перебуває в оренді облспоживспілки на підставі договору з міською радою. Періодично його дію продовжують рішенням сесії міської ради.

У приватній власності спілки – торгові павільйони, які займають площу в понад три тисячі квадратних метрів. За офіційними даними, 3,5 гектара землі під Завокзальним ринком надано облспоживспілці в оренду на 22 (!) роки.

Майно спілки тут – це торговий павільйон площею 11 тисяч квадратних метрів.

У 2005 році обидва ринки зареєстрували як підприємства споживчої кооперації «Луцький Завокзальний ринок» та «Луцький Центральний ринок», а керівником став Володимир Горгут. Зараз він обіймає посаду заступника голови правління Волинської обласної спілки споживчих товариств Марти Кандиби.

У 2013 році ринки змінили юридичний формат – стали споживчими товариствами у складі Волинської обласної спілки споживчих товариств. Цікаво, що серед засновників споживчих товариств «Завокзальний ринок» та «Центральний ринок» значаться керівники облспоживспілки або їхні родичі. Очолив обидві новостворені структури Володимир Горгут. Сьогодні обидва ринки не мають статусу юридичної особи.

Підприємці розповідають про численні порушення їхніх прав з боку облспоживспілки. Однак уголос про це говорять одиниці. Інші бояться. Анонімно вони кажуть про те, що їм просто затуляють роти. Різними способами. Вдаються навіть до послуг найманців, нищать майно, відключають електроенергію, погрожують...

На прийом до голови Волинської обласної ради Ігоря Палиці нещодавно прийшла підприємець Надія Капітула, яка торгувала на Завокзальному ринку в павільйоні облспоживспілки. За оренду торгового місця, каже, завжди сплачувала вчасно. Наприкінці 2014 року в її павільйоні виникла пожежа, вогонь понівечив обладнання. Займання трапилося у сусідньому ветеринарному кіоску.

«Мене було визнано потерпілою, – каже пані Надія. – Однак облспоживспілка в описі понищеного майна вказала, що воно належало їй, а не мені. Сума збитків склала близько 100 тисяч гривень. Торговельний кіоск було знищено частково, його можна відновити. Але орендодавці скористалися моментом, швидко його порізали на металобрухт. М’ясо як товар не страхується. Договором передбачено страхування тільки павільйону. А це означає, що облспоживспілка несе стовідсоткову відповідальність за збереження мого майна. У результаті пожежі спілка отримала всю компенсацію від страхової компанії. Аби відстояти свої права, звернулася в правоохоронні органи. З їхньою допомогою вже зібрала документи для судового позову».

Надія Капітула розповідає і про інші випадки порушення прав підприємців. «Після пожежі на торгове місце поставила нове обладнання, закупила товар, – провадить жінка. – Однак облспоживспілка самовільно забрала це все на свої склади. У морозильній камері на той час було м’яса на 4500 грн. Усе ж таки за оренду торгового місця продовжувала платити ще півроку – на місяць це 715 гривень. Проте м’ясо на складі спілка зберігала тільки чотири місяці. Коли мене врешті допустили до морозильної камери, продукту там уже не було. Переконана, що це все робили, аби виселити мене з цього орендованого місця».

ПЛАТА ЗА КВАДРАТНИЙ МЕТР МОЖЕ БУТИ В КІЛЬКА РАЗІВ МЕНШОЮ

Сьогодні орендна плата за торгове місце для підприємців на Завокзальному ринку становить 70 гривень за метр квадратний. Додатково нараховується плата за елект-роенергію та охорону.

Підприємець Віктор Гемба, власник торгової марки «Євродім», чи не єдиний у Луцьку виграв війну з облспоживспілкою із відстоювання своїх прав.

Наприкінці 90-х років він одним із перших почав зводити на Завокзальному ринку закриті павільйони. Спорудити критий павільйон з металоконструкцій площею 30 кв. м у ті роки вартувало стільки, як однокімнатна квартира. Усі виручені від бізнесу кош­­­­­­ти Віктор Гемба вкладав у його розвиток. Павільйони, які зводив, мали замикати лінію ринку. Однак облспоживспілка почала надавати в оренду земельні ділянки далеко за межами цієї визначеної фасадної лінії, навіть на тротуарах та стоянці. Через те нині ринок – це справжній хаос.

Віктор Гемба – власник дев’яти павільйонів із металоконструкцій на Завокзальному ринку, які розташовані на двох земельних ділянках загальною площею 420 квадратних метрів. Нині тут працюють магазини «Євродім», усередині яких є вбиральні, вони опалюються. Один павільйон використовують під склад.

Віктор уже давно не має справ з Волинською обласною спілкою споживчих товариств. Більш як десять років тому, коли в облспоживспілки закінчувався договір оренди на землю із міською радою, він звернувся в спілку із проханням вивести земельні ділянки, на яких розташовані його торгові точки, з оренди в місто. Тобто підприємець наполягав на тому, аби договір оренди на землю під павільйонами він міг укладати напряму з міською радою. Це було потрібно для того, щоб приватизувати збудовані павільйони. І цього таки домігся. Тепер він платить близько восьми гривень за метр квадратний орендованої землі (для підприємців, які мають договори з облспоживспілкою, ця плата у 9 (!) разів вища).

На цьому війна зі спілкою не завершилася. Її керівництво наполягало на тому, аби Віктор Гемба уклав договір на прибирання території. Причому плата в одному з таких документів становила 2500 гривень на місяць, за тодішнім валютним курсом – 300 доларів! Така сума Віктора обурила, адже дирекція ринку не забезпечує на належному рівні прибирання території, вивіз снігу в зимовий період. Віктор Гемба каже, що коли поставив це питання, то йому просто відключили світло, почали перешкоджати підприємницькій діяльності. І він знову подав до суду. Згідно із рішенням Феміди, облспоживспілка мала припинити перешкоджати вести підприємницьку діяльність.

Так само місяцями довелося шукати змоги оплачувати електроенергію не за цінами, які пропонувала облспоживспілка. Підприємець таки уклав договір напряму з «Волинь­обленерго».

Віктор Гемба не приховує, що неодноразово намагався налагодити діалог з керівництвом спілки. Однак зазначає: «Пан Горгут поводиться досить некоректно з підприємцями і слухати їх не хоче, а на прийом потрапити практично неможливо».

БАЗАРНІ ТІНЬОВІ СХЕМИ ДІЮТЬ РОКАМИ

Ми приїхали на Завокзальний ринок із депутатом Луцької міської ради від політичної партії «Українське Об’єднання Патріотів – УКРОП» Олександром Волинцем. Він підприємець. Уже кілька років виношує ідею наведення ладу на території ринку, де має павільйон. Орендна плата для нього складає тут близько 140 гривень за метр квадратний. Загалом – 5000 гривень на місяць. Річ у тім, що договір у підприємця Волинця закінчився, а новий не укладено. Тому за орендовану площу платить облспоживспілці за подвійним тарифом. І така ситуація – у багатьох підприємців.

«Сьогодні спілка споживчих товариств створює несприятливі умови для вільного ведення підприємницької діяльності, – каже Олександр Волинець. – Договори оренди торгових місць розривають в односторонньому порядку без погодження з Луцькою міською радою, торгові місця від’єднують від електропостачання, необґрунтовано піднімають вартість оренди торгових площ».

Олександр Волинець – один із підприємців, у кого укладено договір з облспоживспілкою і який наразі не продовжено

На ринку Олександр показує мені закриті невеличкі павільйони підприємців, яких облспоживспілка вже вижила з цієї території. Однак демонтувати торгові точки звідси не має права.

Зачинені павільйони підприємців, яких із ринку хочуть «виселити»

Те, що на ринку вже багато років працюють тіньові схеми, розуміють усі. Втім щойно постає питання його реорганізації або перенесення зі Старого міста, з’являється чимало обурених підприємців, з якими попередньо інформроботу проводить Волинська спілка споживчих товариств. Решта ж, які й хотіли б утекти від кабали, чомусь обирають мовчання.

Колишній керівник Центрального ринку Ярослав Пастащук каже, що за його піврічний термін управління ринком доходи в касу вдалося збільшити уп’ятеро. «З початку створення Центральний ринок мав статус юридичної особи і був призначений для реалізації сільськогосподарської про­дукції», – каже він.

Втім сьогодні ринок статусу юридичної особи не має, оскільки це споживче товариство. А згідно із законом, така організація – це добровільне об’єднання громадян з метою ведення господарської діяльності. Багато підприємців платять за оренду спілці неофіційно, без укладання договорів. Так само тут приховують реальні надходження зі щоденного збору від людей, які приїздять торгувати на ринок з ближніх сіл, спекулюють на обліку ваги м’ясної продукції, на коштах, які декларують як витрачені на ремонти та закупівлю побутового інвентарю, на сумах, отриманих як «безповоротна фінансова допомога»...

Згідно з інформацією Луцької об’єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Волинські області, наданою на запит депутата Волинця, Волинська обласна спілка споживчих товариств у 2015 році за орендовану землю під обома ринками сплатила до міського бюджету 4 мільйони 703 тисячі 897 гривень 59 копійок. Експерти кажуть, що ця сума може бути у кілька разів більшою.

Керівництво спілки систематично вкладає людям у голови інформацію, що якщо Центральний ринок перенесуть, то підприємці лишаться без робочих місць. А перенесення планують з однією метою – зведення торгового центру. І навіть якщо ринок стане юридичною особою, частину торговців виженуть, мовляв, на їхнє місце завжди знайдуться свої. І люди вірять. Вони бояться змін, не розуміючи, що, навівши на ринках лад, по-перше, будуть захищені у правовому полі. По-друге, це дозволить збільшити дохідну частину міського бюджету, а отже – відремонтувати більше доріг, дахів, відкрити додаткові групи у садочках…

АЛЬТЕРНАТИВА – КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО

На одному з останніх засідань сесії Луцької міської ради з ініціативи фракції політичної партії «Українське Об’єднання Патріотів – УКРОП» було створено тимчасову контрольну комісію міської ради з питань врегулювання діяльності ринків на території Луцька. Перший її звіт слід очікувати наприкінці серпня.

Голова фракції «УКРОП» у Луцькій міській раді Ігор Поліщук каже, що оптимальний спосіб розв’язання ринкової проблеми – це створення комунального підприємства.

«У разі створення КП «Комунальний ринок» та передачі вказаної ділянки в оренду цьому КП, у міський бюджет з урахуванням виплат на прибирання та зарплату працівникам КП може додатково надходити до 10 мільйонів гривень, – пояснює Ігор Поліщук. – І це тільки від Завокзального ринку й за мінімальними розрахунками, не враховуючи торгових місць, які не обліковуються, але за які сплачують неофіційно за завищеними ставками».

Облспоживспілка піднімає вартість оренди торгової площі на Завокзальному ринку на 25%. Про це її керівництво повідомило підприємців ще в останні дні минулого року. На тих зборах були й депутати від УКРОПу.

«Коли я та інші депутати озвучили пану Горгуту наші орієнтовні підрахунки щодо доходів з ринку, він сказав, що ми порушуємо закон «Про кооперацію», втручаємося в їхню господарську діяльність. Він намагався перейти на іншу тему і звинувачував нас у некомпетентності та заангажованості, – розповідає Ігор Поліщук. – Фракція «УКРОП» у міській раді виступає за скасування грабіжницького договору оренди з облспоживспілкою. Ми будемо працювати над тим, аби переконати підприємців, що комунальний ринок – це найкращий варіант для усіх».

Іван Базарний

Фото автора

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---