Романи лучанина повернулися на батьківщину. Через Москву

Державне видавництво «Український письменник» нарешті зібралося видати українською літературні твори лучанина Сергія Бортнікова «Замок королеви Бони» і «Ласкаво просимо в Некропіль!», які стали бестселерами в Росії. Про це йдеться в матеріалі газети Волинські Новини №15 від 12 травня 2016 року.

«Ми зробили це саме так, як замислював автор – роман із фотоілюстраціями, де реальні герої, одіозні та звичайні волиняни, діють під власними прізвищами. До роботи залучили найкращого, на мій погляд, верстальника, ілюстратора й до того ж відомого письменника Павла Щегельського. Отже, сподіваюся, книги сподобаються читачам», – каже директор видавництва Микола Славинський.

Події обох гостросюжетних романів розгортаються на Волині, у її сивому, воєнному і недавньому минулому, несподівано відкриваючи читачеві очі на сумні реалії сьогодення, звертаючи увагу на парадокси – благородність бандитів 1990-х, підступність авантюристів із Європи. Головні герої шукають скарби на дні Світязю, досліджують залишки замку королеви Бони, виборюють свободу, роблять кар’єру, творять, люблять і... ненавидять.

Із Бортніковим волинські читачі знайомі ще з середини вісімдесятих років минулого століття. Тоді Сергія вважали перспективним гумористом, а його твори постійно лунали в ефірах популярних передач «Українського радіо»: «Від суботи до суботи», «А ми до вас в ранковий час», регулярно з’являлися на сторінках найтиражніших газет і журналів, зокрема й знаменитого «Перця». Та вже тоді автор мріяв про дебют у пригодницькому жанрі й віддав на редагування відомому фантастові Олександру Тесленку свої перші повісті «Справа «Тютюн» та «Новорічний детектив». Саме їх лучанин незабаром представив на семінарі молодих письменників пригодницького жанру, що відбувся у 1987 році в Юрмалі. Там Бортніков виявився єдиним, чиї твори було написано не російською, а рідною, українською мовою. Колегам для ознайомлення зі змістом повістей наш земляк надав так званий «підрядник», тобто переклад, зроблений під рядками оригіналу.



Сергій Бортніков починав творчий шлях як гуморист

На семінар організатори запросили майже сорок перспективних прозаїків з усіх куточків СРСР, але повноцінні контракти запропонували лише кільком із них, зокрема й волинянину. Та хай як дивно, Москва ніколи не вабила Сергія Бортнікова. За кілька місяців письменник повернувся в Україну, де разом із видавництвом «Молодь» подарував читачам збірку гумористичних творів, а також підписав угоду із видавництвом «Каменяр» про публікацію детективів. Однак мрія потрапити в найкращі книжкові серії далі не давала йому спокою. У 1990 році Бортніков разом зі своїм редактором, кримчанином Юрієм Іваниченком, який теж народився у Луцьку, поїхав до Москви, де підписав кілька угод із найвідомішими в СРСР видавництвами «Терра» та «Ексмо-прес». За кілька місяців його роман «Перша ходка» ви­йшов у світ багатотисячним накладом у знаменитій серії, відомій у народі як «Чорна кішка». Згодом роман перевидали ще тричі під різними назвами, у Росії – «Право на вбивство», в Україні – «Полювання на кілера» та «В овечій шкурі».

Сергій Бортніков є активним творцем та учасником нових вітчизняних книжкових серій: «Суд» («Сучасний український детектив»), «СБУ» («Сучасний бестселер України») і «ДПА» («Детективи. Пригоди. Архіви»). На жаль, вони не мали якогось особливого резонансу серед читацької аудиторії через нав’язане українському суспільству негативне ставлення до правоохоронців. Тому талановитий волинський прозаїк був змушений знову податися на чужину, в Москву. Там його вже традиційно «обласкали» й запросили видаватися у легендарній серії «Военные приключения».

Саме тут вийшли захопливі пригодницькі романи Бортнікова «Східна місія», «Операція «Юродивий», «Шлях командарма», «Брусилівська казна», «Ласкаво просимо в Некропіль!» і «Фриц та два Івани». Усі вони стали бестселерами в Росії, а самого Сергія Бортнікова почали називати «визнаним майстром гостросюжетної літератури». І ось він знову на батьківщині, в Україні, де ще кілька років тому окремі видавці стверджували: «Ваші твори не матимуть комерційного успіху, бо вони... українською мовою!». Побачимо! Нарешті держава повернулась обличчям хоч до одного зі своїх талановитих синів, змушених через її ж байдужість працювати на чужому творчому полі.

Світлана ФЕДОНЮК

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---