Робочий день у темряві: посадовець з’ясовував, чи доступний Луцьк для незрячих

Провести робочий день у темряві та на власному досвіді переконатися, з якими труднощами зустрічаються щодня люди з порушеннями зору у Луцьку погодився радник Луцького міського голови Ігор Поліщук. Серед виявлених недоліків доступності міста для незрячих – відсутність оголошення пішохідних переходів, неоголошення зупинок у громадському транспорті, тактильної плитки на тротуарах тощо.

Акція «Відчуйте життя у темряві» відбулася 7 листопада у Луцьку.

Радник міського голови разом з активістами ГО «Генерація успішної дії» вирушив від будівлі міськради до зупинки громадського транспорту. Пересуватися містом з чорною пов’язкою на очах йому допомагав незрячий активіст Іван Заячківський. Організатори акції демонстрували посадовцю доступність міста, пересувалися різними видами громадського транспорту, пішки подолали значну відстань вулицею з вузькими тротуарами та активним рухом транспорту.

Сівши до маршрутного автобусу №24 поблизу міської ради, вони вирушили на вулицю Ковельську. В автобусі учасники соціального експерименту одразу виявили, що оголошення зупинок відсутнє. Зі слів водія, цей недолік від нього не залежить – автобус, мовляв, нещодавно був на капітальному ремонті, а динаміки нищать самі пасажири.Від зупинки на вулиці Ковельській учасники соціального експерименту пішки вирушили вулицею Тараса Шевченка до Театрального майдану.

Від ЦУМу вони проїхали маршрутним автобусом до РЦ «Промінь», відтак – тролейбусом до проспекту Молоді, згодом – маршрутним автобусом до готелю «Лучеськ», тролейбусом – до Театрального майдану, маршрутним автобусом № 2 – до Залізничного вокзалу, де перевірили, наскільки доступними є приміщення та платформи. Нарікання осіб з порушеннями зору викликає пішохідний міст над залізничними коліями, на який незрячій людині складно потрапити, адже немає маяків чи орієнтирів.

Ігор Поліщук зазначив, що у Луцьку тактильну плитку вкладатимуть на вулиці Липинського, ремонт якої завершується.

З весни наступного року цю плитку викладатимуть у найбільш актуальних місцях, які використовують люди з порушенням зору. Намагатимуться також озвучувати пішохідні переходи, працюватимуть з перевізниками, аби у маршрутних автобусах працювало озвучення зупинок.

Ігор Поліщук розповів, що цього дня йому було дуже складно користуватися телефоном. Посадовцю вдалося налаштувати годинник, аби працювало звукове оголошення часу, водночас від роботи з комп’ютером у цей день довелося відмовитися.Ігор Поліщук зізнався, що, пересуваючись містом із чорною пов’язкою на очах, відчував себе дезорієнтованим, а через відсутність тактильної плитки було незрозуміло, де закінчується тротуар та починається проїжджа частина. Також на пішохідних переходах відсутні маячки, тож про те, де розташований перехід, доводилося дізнаватися за звуком автівок, що зупинялися. Також, на його думку, потрібно забезпечити озвучення на зупинках громадського транспорту.

Як зауважив голова ГО «Генерація успішної дії» Віталій Ткачук, незряча людина, яка не бачить від народження, ходить тими маршрутами, які вивчила, наче вірш. Натомість людина, яка раптово втратила зір, намагається в уяві відтворювати будинки, вулиці та дороги.

З його слів, досі посадовці у Луцьку не брали участі у настільки довготривалому експерименті. Ігор Поліщук не лише не відмовився від участі в акції, він навіть не знав, який маршрут на нього чекатиме. Активіст розповів, що йому подобається, що влада у місті тепер не боїться визнавати існуючі недоліки. Про те, які наслідки матиме ця акція, активісти проситимуть прозвітувати міську владу через рік.Підсумки акції підбили під час спільного обіду у ресторації «Курінь», де до послуг осіб з порушеннями зору є меню, надруковане шрифтом Брайля.

Ігор Поліщук розповів, що під час дня, проведеного у темряві, переконався, що, наприклад, для того, щоб дізнатися, який маршрутний автобус прибув на зупинку, доводиться запитувати людей, а у маршрутках уточнювати у пасажирів, як називається та чи інша зупинка. У тролейбусах, на щастя, озвучення зупинок здебільшого працює. Великою проблемою є відсутність маяків на пішохідних переходах. Найскладніше, з його слів, було знайти пішохідний перехід і переходити вулиці зі жвавим рухом транспорту було доволі страшно.

Наприкінці експерименту раднику міського голови вдалося адаптуватися до пересування у темряві, йому вдавалося самотужки виходити з автобусів, на вулиці орієнтуватися, де розташована та чи інші будівля. Втім, він визнав, що потрібно покращувати інфраструктуру для людей з порушеннями зору та з інвалідністю.

Щодо відсутності тактильної плитки, радник міського голови повідомив, що нещодавно захід щодо питань роботи з людьми інвалідністю провели спільно з радником Рівненського міського голови. Вже дали вказівку всім проектантам, тим, хто займається ремонтом доріг, передбачати використання такої плитки, щоб потім не вносити змін у проект. Про постачання такої плитки вже домовилися з заводом-виробником із Вінниці. За результатами акції міська влада працюватиме з управлінням транспорту та зв’язку, перевізниками заради того, щоб озвучити зупинки, щоб люди з порушеннями зору розуміли, який автобус прибуває. Також максимально намагатимуться ставити маячки на пішохідних переходах.Волонтер Валерія Лесюк зазначила, що вона переконалася в тому, що Ігор Поліщук поважає незрячих людей. Усіх людей з порушеннями зору вона закликала не боятися виходити на вулиці та говорити про свої проблеми, не боятися стукати у владні кабінети, звертатися до громадських організацій. Тому що тільки разом можна добитися змін, щоб Луцьк був комфортним і для незрячих, і для тих, хто пересувається на візку. Насамкінець, Віталій Ткачук висловив сподівання, що наступного року хтось із посадовців також долучиться до експерименту, провівши день у темряві. Він закликав ніші регіони брати у цьому приклад з Луцька.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---