Річниця З’їзду монархів із Любартом та Вітовтом – у Луцьку

«Увімкнути машину часу» вдалося під час відзначення 585-ої річниці З’їзду європейських монархів у Луцькому замку.

Відкриття виставки литовського художника Артураса Слапшиса «Портрети правителів та відомих діячів Великого князівства Литовського», приуроченої до 585-ої річниці З’їзду європейських монархів у Луцьку, відбулося 10 жовтня у Художньому музеї.

Під час заходу гостей дійства поблизу брами замку зустрічав луцький Кликун, оголошуючи титули гостей. Відкриття виставки супроводжувалося театралізованим дійством, під час якого відбулося обрання князя Любарта у виконанні акторів Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру. Надали слово і великому князю Вітовту, образ якого втілив для сучасників гість із Литви.


Він зазначив, що дружба між народами Німану та Дніпра нараховує тисячу років. Так, українці першими прийняли християнство, литовці – останні, син короля Міндовга прийняв православ’я і став монахом на Волині. Народи разом боронили свою землю від татаро-монголів (їх розбив у битві при Синіх Водах князь Ольгерд) і Київ, Чернігівщина, Волинь та Поділля стали частиною спільної держави. Під час Грюнвальдської битви литовські полки стояли пліч-о-пліч з українськими проти агресора із Заходу. У 1429 році, коли у місті зібралися монархи, Луцьк став центром Європи. Торік, коли Литва головувала в Євросоюзі, Луцький та Вільнюський з’їзди гарно перегукувалися один з одним.

«Ми довго успішно співіснували в одній державі, тому що наші правителі дотримувалися принципу «старого не змінюємо, нового не вводимо». На місцевому рівні було самоуправління, вимагалося лише боротися зі спільними ворогами та платити податки. Сподіваємося, що середня сила між Заходом та Росією відродиться та віднайде своє місце. Сьогодні, коли ви захищаєте кордони колишньої спільної держави, ми схиляємо перед вами голову», - розповів Вітовт.



Музичні подарунки гостям дійства дарував гурт «Львівські менестрелі», який виконує музику часів Великого князівства Литовського.



Директор музею Зоя Навроцька зауважила, що під склепіннями, які дихають нашою історією, за допомогою музики та артистичного слова ми ніби повертаємося в далекі часи, коли тут лунала така ж музика та творилася історія під час З’їзду європейських монархів.



Голова облдержадміністрації Володимир Гунчик попросив дозволу «увімкнути машину часу» та перенестися в історію. Так, 585 років тому народ Лучеська приймав поважних гостей, а городяни добре розуміли, що небезпека, яка чатує за мурами великого міста, потребує серйозної підтримки, єднання. Нині небезпека знову стоїть біля кордонів України, а український народ знову приймає доленосне рішення – через героїзм своїх синів, пролиту кров, підтверджує своє право вибору, право поєднання своєї долі з європейськими народами. Підписання Угоди про Асоціацію з Євросоюзом він назвав продовженням рішень, які приймали наші предки.

«Напевно, така доля в українського народу – увесь час бути на передовому рубежі європейських кордонів, весь час посилати своїх синів захищати ці кордони. Тому ті події, які ми відтворюємо сьогодні, ще раз говорять про те, що ми зробили правильний вибір», - зазначив голова ОДА.


Голова облради Валентин Вітер зазначив, що 585 років тому відбулася подія, під час якої вирішувалися важливі питання, наприклад, питання коронації Вітовта. Якби це трапилося, з його слів, була б іншою Європа та могутнішою Україна.

«Виникає питання – чому так дружили український та литовський народи, і боролися за те, щоб створити єдину велику державу? Ці питання виникали до подій, які трапилися в нашій Україні, коли ми побачили агресора на Сході, якого раніше вважали другом. Тепер відкидаються всі питання і розумієш, що дійсно історія має властивість повторюватися», - розповів Валентин Вітер.


Він подякував братньому литовському народові, який був протягом багатьох століть поряд з нами.

Міський голова Микола Романюк розповів, що ще торік планували дуже широко відзначити річницю історичної події. Однак в Україну прийшло лихо, війна, тож довелося скасувати феєрверки та помпезне відзначення річниці З’їзду європейських монархів.

Він вручив подяки художнику картин Артурасу Слапшису, власнику колекції Антанасу Гедвіласу, історикам-дослідникам литовських державних діячів Томасу Баранаускасу та Інзі Баранаускієне.


Про З’їзд монархів гостям дійства розповів історик Петро Троневич. З його слів, тоді Луцьку довелося прийняти втричі більше гостей, ніж було мешканців міста. Втім, із проблемою розміщення та харчування гостей лучани впоралися. Робочі засідання З’їзду відбувалися до обіду, коли кожна з делегацій з 15 країн Європи обговорювала певне питання. Під керівництвом імператора Священної римської імперії Сигізмунда ухвалювали рішення. Було вирішено багато питань, але не всі вони були втілені в життя. Після засідань щодня починався обід та бенкети, танці та забави, рицарські турніри у замку, полювання на околицях Луцька. Життя тоді вирувало настільки, що відголоси його знаходять і нині. Так, нещодавно знайшли скарб монет тих часів у долині Стиру.



Художник Артурас Слапшис розповів, що презентує лучанам 45 портретів, що охоплюють 300 років історії Великого Князівства Литовського. Ідея проекту у нього виникла давно, коли митець мешкав в Америці. Повернувшись в Литву, він створив декілька портретів найвидатніших князів. Доля звела його з істориками та Антанасом Гедвіласом, які вирішили розширити проект та видати книгу. Проектом зацікавилися українці, які запросили митця у Луцьк. Колекція портретів є унікальною, адже більше, ніж половина державних діячів зображені на полотні вперше. Художник розповів, що у нього виникла спонтанна ідея – намалювати колекційні поштові марки для України, адже він має досвід створення марок для Литви та готовий працювати для українців безплатно.

Окрім цього, митець має намір подарувати древньому місту свої скульптури – тривимірне втілення портретів Любарта та Гедиміна. Він пообіцяв привезти їх у Луцьк через місяць, коли картини князів, що експонуються у Художньому музеї, повертатимуться у Литву.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---