Реформа у школах Волині: шлях до ліцеїв, НВК та гімназій

На волинську освіту чекають суттєві зміни – у рамках проведення адмінреформи та децентралізації влади очікуються формування у селах шкіл нового типу та закриття малокомплектних. Як удосконалюватиметься освітня галузь Лесиного краю, з якими проблемами доведеться зіштовхнутися та який буде результат - далі у матеріалі.

РЕФОРМА ОСВІТИ – НЕОБХІДНІСТЬ СЬОГОДЕННЯ

В Україні створена, функціонує й зростає мережа шкіл нового типу - гімназій, ліцеїв, колегіумів. Як показує світовий досвід, у таких закладах освіти мають навчатися не менше, ніж 5% учнів. У нашій державі цей показник становить лише 2,7 %. Тому в умовах переходу до профільної старшої школи Міністерство освіти і науки України стимулює процес створення зазначених навчальних закладів і профільних класів у кожному районі всіх областей.

Заступник начальника управління освіти, науки та молоді Волинської облдержадміністрації Людмила Плахотна пояснює, що удосконалення освітньої галузі неможливе без певних нововведень.

«Вдосконалення системи освіти – це, перш за все, децентралізація. Уже відбувся її перший етап - фінансових міжбюджетних відносин, який передбачає надходження коштів на освіту із трьох бюджетів: державного, обласного та місцевого.

Щодо загальної середньої освіти, то вона фінансується із державного бюджету. Є так звана освітня субвенція, яка спрямовується на оплату поточних видатків шкіл усіх ступенів. І сформована вона на 2015 рік таким чином, що на кожного учня виділяють по 8800 гривень. Але через велику кількість малокомплектних шкіл, які перетягують на себе «ковдру фінансування», і де може навчатися 3-7 учнів, виходить, що наповнені школи – гімназії, ліцеї - отримують лише до 7 тисяч на учня щороку, а в малокомплектних утримання одного учня становить 17-35 тисяч гривень. Звідси висновок: закриття малокомплектних шкіл – не лише вимога часу, а й важлива сходинка до раціонального використання коштів на благо якості освіти», - зазначає освітянка.

ПОЗИТИВНА ДИНАМІКА – РЕЗУЛЬТАТ ЦІЛЕСПРЯМОВАНОСТІ

Людмила Плахотна каже, що лише вирішивши елементарні питання та подолавши кризу супротиву суспільства, можна сформувати європейську школу нового типу, яка сприятиме не лише якісній освіті учня, а й формуватиме всебічно розвинену особистість, талановиту та креативну.

Як подолати шлях від звичайної непримітної школи до освітнього закладу нового типу та потрапити до рейтингу 100-ти кращих шкіл України знають у Луцькій гімназії № 21 імені Михайла Кравчука.

Ексклюзивно для Інформаційного агентства Волинські Новини ділиться досвідом голова предметної комісії суспільно-гуманітарних дисциплін Тетяна Моренчук.

«Наша школа працює із 1986-го року, і за цей час довелося пройти тернистий шлях до успіху. Спочатку школа була дуже скромною, у неї приходило чимало учнів, які не вступили до інших шкіл. Але завдяки наполегливій праці директора Олега Олександровича Ковальчука та всього педагогічного колективу школа стала найкращою у мікрорайоні, згодом у місті, області, а з 2011 року впевнено входить до рейтингу кращих шкіл України.

Зараз у школі навчається понад тисяча триста учнів, а педагогічний колектив складається із понад 120 кваліфікованих та досвідчених спеціалістів, які працюють у 8 предметних комісіях. Серед них: 32 методисти, 25 старших вчителів, вищої категорії – 79, Соросівські стипендіати - 3, а також двоє Заслужених вчителів України.

Так звана «фішка» нашого навчального закладу – це наявність допрофільної школи, що впроваджується у 8-9 класах, та профільної у 10-11 класах. Також з нами співпрацюють науковці, які керують науковими роботами учнів, готують дітей до турнірів, олімпіад. Наші учні – лауреати інтелектуальних та спортивних змагань різних рівнів. За останні 5 років п’ятеро стали учасниками Міжнародних олімпіад, є 44 призери Всеукраїнських олімпіад та 33 призери із захисту наукових робіт, 14 команд зайняли призові місця у Всеукраїнських турнірах, 6 учнів отримували стипендію Президента України», - розповідає Тетяна Моренчук.

Зараз у школі проводиться педагогічний експеримент, що стосується портфоліо гімназистів, а саме – обліковується участь у різних конкурсах, олімпіадах, турнірах. Це дає можливість учням підвищити бал за рік, що активно стимулює навчальну та творчу наукову роботу учнів.

Зі слів Тетяни Моренчук, успіх гімназії тримається на чотирьох «китах»:

- робота всього педколективу – креативних, освічених професіоналів, здатних до саморозвитку та самовдосконалення, які відмінно знають свій предмет, володіють новітніми методиками викладання та високим рівнем педагогічної майстерності;

- мудре керівництво в особі кваліфікованого управлінця, який із 1986-го у нас незмінний – це директор гімназії Олег Олександрович, який підтримує наші ініціативи та тримає руку на пульсі часу та новітніх педагогічних технологій;

- успішний, творчий, наполегливий, розумний учень. Як результат – чимало двухсотбальників на зовнішньому незалежному оцінюванні;

- співпраця із батьками, які беруть активну участь у житті та навчанні своїх дітей.Також вона додає, що родзинкою гімназії є інша форма уроку, ніж зазвичай – урок-пара.

«Із п’ятого класу ми практикуємо урок-пару. Це дає можливість отримати ефект «занурення» у предмет та широко використовувати інтерактивні форми навчання, звертати увагу на нетрадиційні форми уроків, що перш за все розвивають дитину. Приміром, лекції, семінари, практикуми, урок-вистава, урок-аукціон, урок-диспут, урок-вистава, урок-КВК, урок- мандрівка та багато інших. Впровадження таких форм роботи уроків допомагає створити умови для отримання системних, міцних знань та розвитку конкурентоспроможного випускника гімназії, дає змогу давати дітям релевантну інформацію», - каже освітянка.

БУКВА ЗАКОНУ ПРО ШКОЛИ НОВОГО ТИПУ: ЗМІНА АКЦЕНТІВ

Законом України «Про освіту» (п. 6, ст. 36) передбачено, що саме для розвитку здібностей, обдарувань і талантів дітей створюються гімназії, ліцеї, колегіуми - навчальні заклади, покликані відродити й примножити інтелектуальний потенціал України, дати змогу учням здобувати знання понад обов’язковий загальноосвітній рівень, розкривати індивідуальні творчі здібності та обдарування дітей і сприяти їх реалізації.

У Законі йдеться, що центром концепції розвитку навчальних закладів нового типу є творча та обдарована особистість, тобто така, яка самостійно обирає свої дії та рішення, досягає високого рівня розумового розвитку й професійної майстерності порівняно зі своїми ровесниками, здатна до науково обґрунтованих і виражених дій у нестандартних ситуаціях, усвідомлює відповідальність перед собою, родиною, колективом і суспільством.

Зміна акцентів в освіті з академічних досягнень учня на його особистість вимагає інших принципів організації навчально-виховного процесу, ніж передбачала стара освітня система, а саме:

- гуманізації, що передбачає біоцентристський погляд на людину, її сутність і місце в природі, суспільстві, спрямування стратегії виховання на розвиток обдарувань, здібностей, інтересів, нахилів дитини;

- єдності загальнолюдського й національного, що має на меті сформувати високу духовну культуру людини, гуманістичне мислення категоріями «вічних» цінностей, які засвоюються крізь призму національного;

- розвивального характеру навчання, спрямованого на саморозвиток особистості, що вимагає переорієнтації процесу навчання з предмет­ного на процесуальний і мотиваційні аспекти освіти. Розвивальним є навчання, що забезпечує якісні зміни в інтелектуальній, емоцій­но-вольовій і дійово-практичній сферах особистості.

При цьому творче мислення учнів формується за такими етапами:

- нагромадження досвіду творчої діяльності;

- оптимізація навчально-виховного процесу, що передбачає досягнення кожним учнем найвищого саме для нього рівня розвитку творчих здібностей, обдарованості, знань, умінь і навичок, психічних функцій, способів діяльності, можливих у даному віці для даної особистості й у даних умовах, за рахунок добору форм і методів навчання й за якнайменших затрат часу.

Альтернативні (нові) заклади освіти є відкритими педагогічними системами, вільними від догм і чутливими до прогресивних ідей та інновацій. Кожен із них має свою концепцію, яку випробовує на практиці», - йдеться у Законі.

ПОТУЖНИЙ ВАЖІЛЬ НА ШЛЯХУ ДО РОЗВИТКУ

А як прагнуть до вдосконалення у сільських школах, знає директор загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів села Баїв Луцького району Олександр Євгенійович Соколов.

Бесідуючи із репортером ІА Волинські Новини, чоловік зізнається, що у сільській місцевості складно розвивати освітні заклади, адже не всі фінансові потреби вдається покривати, окрім того, інфраструктура села бажала б кращого. Втім, каже освітянин, попри будь-які труднощі, із хорошим колективом можна рухатися у напрямку шкіл нового типу.

«Стара школа в Баєві була побудована у далеких 50-х роках. Лише у 1992 році було закладено перші підвалини теперішньої школи. Минуло довгих 20 років, перш ніж першокласники сіли за новенькі парти новозбудованої, гарної, великої школи.

Але цій радісній події передували роки очікування та поневіряння, адже раніше діти вчилися у непристосованому приміщенні дитячого садка. Коли кількість дітей збільшилася до 210, вирішили побудувати нову школу. Справою зайнявся колгосп «Україна». Але так сталося – Радянський Союз розвалився, Україна стала незалежною, колгоспу не стало, відповідно, будівництво заморозилося. Лише у 2011 році добудували. Але очікування були варті результату - нова двоповерхова школа загальною площею 2 тисячі метрів квадратних до душі і школярам, і батькам, й самому педколективу», - розповідає пан Олександр.Також він додає, що школу утеплили, аби в майбутньому заощаджувати на платі за енергоносії.

«Школа утеплена, середня температура, згідно з санітарними нормами - +18̊С, на стінах 10 сантиметрів мінвати. На опалення щороку витрачаємо 50 тонн торфобрикету, а це близько – 40 тисяч гривень. Є у нас і газовий котел, але його ми не включали. Якщо порахувати скільки коштувало б обігріти школу газом – виходить 300-400 тисяч гривень», - підраховує директор сільської школи.

Олександр Євгенович каже, що завдяки підтримці батьків ще у 50-ті роки вдалося зробити неможливе

- забезпечити комфорт, а вчителі роблять навчання якісним.

«Батьківське самоврядування – це потужний механізм, який відіграє важливу роль у житті не лише кожного класу зокрема, а й школи в цілому. Батьківський комітет спільно з ініціативною групою із педагогічних працівників вирішують питання матеріального забезпечення школи. І саме завдяки турботливим матусям і татусям ми бачимо школу такою, якою вона є зараз.

Також батьки допомагають школі із харчуванням, хто як і чим може. В середньому у нас йде на одного учня близько двох гривень, у той час в містах - до десяти.

Також нам допомагає Волинський музей бджільництва, який утримує громадська організація «Братство бджолярів землі Волинської. Ройовий стан». Щороку дають нам по 40-50 літрів меду. Він у нас стоїть в їдальні у вільному доступі, і кожна дитина їсть стільки скільки хоче усю зиму», - говорить директор.

На думку Олександра Соколова, без належного матеріально-технічного забезпечення школі не вийти на достойний рівень.

«Всього на школу ми витратили майже 9 мільйонів гривень. До того ж, ми виграли проект на 5 тисяч гривень на озеленення школи та 3 тисячі на закупівлю книг для шкільної бібліотеки», - продовжує співрозмовник.

Загалом Баївська сільрада об’єднує три села: Баїв, Городище та Цеперів. Саме звідси доїжджають учні», - каже Соколов.

ВИМОГА РОЗВИТКУ ШКОЛИ - КРЕАТИВНІ ПЕДАГОГИ

У 2012 році школу реформували із загальноосвітньої І-ІІ ступеня до загальноосвітньої І-ІІІ ступеня. Пан Олександр говорить, що у цьому заслуга плідної співпраці учителів та учнів.

«Раніше 80% педагогічного колективу складали пенсіонери, а зараз середній вік вчителя у нашій школі – 30 років. Є одна пенсіонерка – вчитель фізики. Це дуже цінний працівник, жінка дуже досвідчена і залюбки передає свій досвід молодому поколінню педагогів.

Всього педколектив школи налічує 23 висококваліфікованих вчителів та 10 техпрацівників.

Усі наші педагоги займаються самоосвітою та самовдосконаленням, систематично відвідують різні тренінги, курси підвищення кваліфікації, вдосконалюють свою педагогічну майстерність, професійну компетентність. Словом, ідуть «в ногу» із часом та новинками у педагогічній сфері. Зокрема, одна з учителів зараз освоює технології написання проектів, запозичуючи досвід у знаних колег, аби пізніше впроваджувати набуті знання в школі», - розповідає управлінець.

А також додає, що завжди підтримує ініціативи свого колективу.

«Приміром, одна наша вчителька тиждень працювала в архівах області та почерпнула безліч цікавої інформації про рідний край, яку можна використовувати як у ракурсі різноманітних досліджень, так і просто як пізнавальну інформацію на уроках», - каже Олександр Соколов.

Велику увагу керівництво школи приділяє творчому та патріотичному спрямуванню дітей. Функціонує 5 гуртків, облаштували куточок старожитностей, оформлений стенд Героїв «Небесної Сотні».Нагадаємо, ІА Волинські Новини повідомляло, що на Волині є 775 шкіл.

До слова, чимало обдарованих дітей навчаються саме в сільських школах. Так, нещодавно повідомлялося, що випускник сільської школи з Волині отримав по 200 балів за ЗНО з двох предметів.

Олександр Соколов має амбітні плани зробити із шкільної школи заклад нового типу й усе для цього робить. Директор каже, що мріє про хорошу дорогу в село, адже тоді збільшиться і кількість учнів, бо зараз доводиться їхати ямами 4 кілометри, й чимало перевізників узагалі відмовляються від маршруту.

Вадим ПАНАФІДІН

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---