Престижні премії волинському архітектору напередодні професійного свята
Цьогоріч фахова спільнота, згуртована у Національну спілку архітектури України, відзначає День архітектури кількома важливими подіями.
Загальноукраїнському об’єднанню архітекторів виповнилося 80 років, хоча історія діяльності окремих творчих товариств та асоціацій веде свій лік ще з буремного 1918 року, конструктивістських 1920-х. Українські архітектори-спілчани брали активну участь у індустріалізації, повоєнній розбудові радянського періоду, долучилися до створення самобутньої національної школи архітектури. Амбітним завданням сьогодення для спілки зодчих незалежної України є формування унікального архітектурного образу країни у європейському контексті і у співпраці з міжнародним фаховим товариством.
27 червня у київському Будинку архітектора відбулося урочисте дійство, присвячене відзначенню професійного свята. З вітальним словом до зібрання звернувся голова спілки, заслужений архітектор України, дійсний член Української академії архітектури Володимир Гусаков. Серед присутніх – представники профільного міністерства, урядових і громадських організацій, знані і молоді архітектори, дизайнери. Особливо трепетно нагадує поіменно непересічних персоналій української архітектури фото-проект «80 років – 80 видатних архітекторів».У рамках урочистостей – підведення підсумків та відзначення переможців огляду-конкурсу «Премія Національної спілки архітекторів України» та XIХ Всеукраїнського конкурсу Міжнародного Союзу Архітекторів та НСАУ на кращий інтер’єр року «ІНТЕР’YEAR 2017».
Українськими архітекторами і дизайнерами, творчими колективами була подана 61 робота, які розглянуло і оцінило представницьке журі у складі дійсних членів Міжнародного союзу архітекторів, відомих архітекторів і дизайнерів світу Вадима Жежеріна, Олени Олійник (Україна), Деніз Інчендаї (Туреччина), Павла Гудімова (Україна) та ін.
У номінаціях конкурсу були охоплені різноманітні містобудівні проекти, розглянуті основні види житлових, адміністративних, громадських, торгівельних приміщень, закладів соціального призначення та ін. Експоновані у залах Будинку архітектора проекти викликали неабияке зацікавлення як з боку фахової спільноти, так і потенційних партнерів. Частина з них – це вже реалізовані об’єкти у співпраці з забудовниками, котрі оцінили їхній креатив і функціональність.Волинський архітектор, голова Волинської організації Національної спілки архітекторів України Тарас Рабан одержав відразу 2 відзнаки конкурсу: приз «Простір» засвідчив І премію у номінації «Малоповерхові житлові будинки», а ІІІ премією «ІНТЕР’YEAR 2017» була відзначена робота «Інтер’єр будинку в Києві» у номінації «Житло/будинки». Таку високу одностайну оцінку журі отримав уже реалізований об’єкт у місті Києві.Докладніше про задум дому як затишної фортеці, співпрацю архітектора і інвестора, архітектурний імідж нашого міста спілкуємося з Тарасом Рабаном під час події у Будинку архітектора.
Вітання з приводу такої переконливої перемоги!Розкажіть про свою роботу докладніше. Для кого цей будинок проектувався і яким був задум?
Даний проект індивідуального житлового будинку у Києві був створений на замовлення молодої сім’ї. Це родина, яка складається з чоловіка, дружини, двох дочок та бабусі. До цього вони орендували квартиру, але вирішили, що коли підростають діти, родині необхідний, як кажуть: «Мій дім – моя фортеця». Задум ще полягав у тому, щоб і у вихідні сім’я могла проводити час, не виїжджаючи за межі ділянки у пошуках природного простору. Також ці молоді люди дуже люблять приймати гостей і запрошують часто до себе своїх друзів, знайомих. Отож, комфорт, затишок, функціональність у розумінні саме цих замовників були необхідними складовими проекту.Цікаво, що один цей проект здобув перемоги і в номінації «Житловий будинок», і в номінації «Інтер’єр». Я звернула увагу на оригінальну кубічну форму будинку, великі вікна, які впускають світло і повітря в оселю, використання природних матеріалів: камінь, дерево…
Так, ця обставина насправді для мене дуже показова і важлива. З одного боку лаконізм і непереобтяженість зайвими деталями, з іншого боку – функціональність інтер’єру, в якому зручно і приємно жити кожному членові сім’ї: і татові, який багато працює і хоче вдома відпочити, і мамі, яка прагне створити затишок для родини, можливість вільно почуватися, рухатися дітям, комфорт бабусі. Саме цього я прагнув вкласти у проект і потім втілити у реальний затишний дім-фортецю.Ваш проект належить саме до реалізованих об’єктів. У цьому будинку вже живуть реальні люди. Чи комфортно їм там зараз жити?
Так, ця родина там проживає вже близько року і почувається чудово.Коли проект втілюється найвдаліше?
Тут важливе взаєморозуміння архітектора та інвестора. На жаль, є багато цікавих нереалізованих проектів, коли ідея залишилася ідеєю. Те, що вона все-таки втілюється, часто базується на балансі компромісів обох сторін, а також у великій мірі на досвіді, професіоналізмі, інтелекті архітектора, а з другого боку – розумінні і довірі забудовника. Знайти такий баланс ідей і грошей буває дуже важко. Буває таке, що гроші є, але замовник таке «чудить»! (сміється) Я радію, що моя ідея знайшла таке достойне втілення.
Інший Ваш фаховий проект – керівництво Волинською організацією Національної спілки архітекторів України. На Вашу думку, в якій мірі сьогодні фаховість формує архітектурний імідж нашого міста?
Я вважаю, що в Луцьку склався надзвичайно потужний колектив архітекторів. Мене дуже радує той незаперечний факт, що найкращі і найактивніші архітектори сьогоднішнього Луцька є нашими колегами-спілчанами. Однак, я не дуже задоволений сучасною архітектурою міста. Мені б хотілося, щоб наше місто – а воно мені набагато гарніше своєю історією, архітектурою за інші міста України – виглядало більш привабливо і оригінально. Навіть активна забудова, яка зараз у нас відбувається, є в основному житловою, точковою. Я вважаю, що влада міста не приділяє достатньої уваги співпраці з фахівцями. Мені це прикро. Подорожуючи, я маю можливість порівняти з іншими містами: Івано-Франківськом, Чернівцями… Луцьк міг би бути набагато цікавішим, яскравішим. Я маю на увазі, насамперед, центральні вулиці міста: пішохідну Лесі Українки, проспект Волі, Старе місто…
На Ваш погляд, які фактори визначають європейськість у архітектурі Луцька?
Це, я вважаю, не лише архітектура визначає. Європейськість повинна проявлятися у наших поглядах, помислах і діях. І це стосується кожного жителя міста! Тоді народжується взаєморозуміння між владою і фахівцями, взаємодія між усіма суміжними сферами, які діють злагоджено, чітко визначаючи спільну мету. А що стосується архітектури, то це залучення молодого фахового покоління архітекторів з новими ідеями до формування іміджу міста, а також до нашої спілки.
Європейське місто – це зелене місто. Для мене показник – те, в якому стані знаходяться зелені насадження, сквери і парки міста. Грамотні транспортні розв’язки, якісні дороги, пішохідні підземні переходи там, де вони доречні, продумані паркінги і т.п. – все це загалом створює комфорт для проживання і перебування у місті. А визначає це все довіра до професіоналів, на співпраці з якими будується вся стратегія розвитку міста. І я маю на увазі не лише архітектора. Це і грамотний управлінець, педагог, будівельник, поліцейський… Уся громада міста, кожен у своїй професії.
Національна спілка архітекторів України відзначає солідний 80-річний ювілей. Які нові напрямки розвитку спілчанства Ви вважаєте сьогодні актуальними?
Дійсно, це поважна річниця для фахової спільноти! Зараз при спілці організовується ще нове відділення – Архітектурна Палата, в яку ввійдуть ті архітектори, які атестуються для проектної діяльності на відміну від тих архітекторів, які займаються викладанням, управлінською чи громадською діяльністю. Звичайно, ми активно розширюємо свою співпрацю з європейськими колегами у різних форматах. Спілка живе та успішно працює. А у День архітектури мені хочеться сердечно привітати своїх колег-спілчан та побажати їм натхнення у роботі, творчих злетів та втілення усіх задумів!Ознайомитися з інформацією про переможців конкурсу Національної спілки архітекторів України «ІНТЕР’YEAR 2017» можна за посиланням: http://interyear.com.ua/2017/category/pobediteli/
Фото проекту надані Тарасом Рабаном
Фото події – Романа Власюка (Київ)
Марія Пилипчук
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Загальноукраїнському об’єднанню архітекторів виповнилося 80 років, хоча історія діяльності окремих творчих товариств та асоціацій веде свій лік ще з буремного 1918 року, конструктивістських 1920-х. Українські архітектори-спілчани брали активну участь у індустріалізації, повоєнній розбудові радянського періоду, долучилися до створення самобутньої національної школи архітектури. Амбітним завданням сьогодення для спілки зодчих незалежної України є формування унікального архітектурного образу країни у європейському контексті і у співпраці з міжнародним фаховим товариством.
27 червня у київському Будинку архітектора відбулося урочисте дійство, присвячене відзначенню професійного свята. З вітальним словом до зібрання звернувся голова спілки, заслужений архітектор України, дійсний член Української академії архітектури Володимир Гусаков. Серед присутніх – представники профільного міністерства, урядових і громадських організацій, знані і молоді архітектори, дизайнери. Особливо трепетно нагадує поіменно непересічних персоналій української архітектури фото-проект «80 років – 80 видатних архітекторів».У рамках урочистостей – підведення підсумків та відзначення переможців огляду-конкурсу «Премія Національної спілки архітекторів України» та XIХ Всеукраїнського конкурсу Міжнародного Союзу Архітекторів та НСАУ на кращий інтер’єр року «ІНТЕР’YEAR 2017».
Українськими архітекторами і дизайнерами, творчими колективами була подана 61 робота, які розглянуло і оцінило представницьке журі у складі дійсних членів Міжнародного союзу архітекторів, відомих архітекторів і дизайнерів світу Вадима Жежеріна, Олени Олійник (Україна), Деніз Інчендаї (Туреччина), Павла Гудімова (Україна) та ін.
У номінаціях конкурсу були охоплені різноманітні містобудівні проекти, розглянуті основні види житлових, адміністративних, громадських, торгівельних приміщень, закладів соціального призначення та ін. Експоновані у залах Будинку архітектора проекти викликали неабияке зацікавлення як з боку фахової спільноти, так і потенційних партнерів. Частина з них – це вже реалізовані об’єкти у співпраці з забудовниками, котрі оцінили їхній креатив і функціональність.Волинський архітектор, голова Волинської організації Національної спілки архітекторів України Тарас Рабан одержав відразу 2 відзнаки конкурсу: приз «Простір» засвідчив І премію у номінації «Малоповерхові житлові будинки», а ІІІ премією «ІНТЕР’YEAR 2017» була відзначена робота «Інтер’єр будинку в Києві» у номінації «Житло/будинки». Таку високу одностайну оцінку журі отримав уже реалізований об’єкт у місті Києві.Докладніше про задум дому як затишної фортеці, співпрацю архітектора і інвестора, архітектурний імідж нашого міста спілкуємося з Тарасом Рабаном під час події у Будинку архітектора.
Вітання з приводу такої переконливої перемоги!Розкажіть про свою роботу докладніше. Для кого цей будинок проектувався і яким був задум?
Даний проект індивідуального житлового будинку у Києві був створений на замовлення молодої сім’ї. Це родина, яка складається з чоловіка, дружини, двох дочок та бабусі. До цього вони орендували квартиру, але вирішили, що коли підростають діти, родині необхідний, як кажуть: «Мій дім – моя фортеця». Задум ще полягав у тому, щоб і у вихідні сім’я могла проводити час, не виїжджаючи за межі ділянки у пошуках природного простору. Також ці молоді люди дуже люблять приймати гостей і запрошують часто до себе своїх друзів, знайомих. Отож, комфорт, затишок, функціональність у розумінні саме цих замовників були необхідними складовими проекту.Цікаво, що один цей проект здобув перемоги і в номінації «Житловий будинок», і в номінації «Інтер’єр». Я звернула увагу на оригінальну кубічну форму будинку, великі вікна, які впускають світло і повітря в оселю, використання природних матеріалів: камінь, дерево…
Так, ця обставина насправді для мене дуже показова і важлива. З одного боку лаконізм і непереобтяженість зайвими деталями, з іншого боку – функціональність інтер’єру, в якому зручно і приємно жити кожному членові сім’ї: і татові, який багато працює і хоче вдома відпочити, і мамі, яка прагне створити затишок для родини, можливість вільно почуватися, рухатися дітям, комфорт бабусі. Саме цього я прагнув вкласти у проект і потім втілити у реальний затишний дім-фортецю.Ваш проект належить саме до реалізованих об’єктів. У цьому будинку вже живуть реальні люди. Чи комфортно їм там зараз жити?
Так, ця родина там проживає вже близько року і почувається чудово.Коли проект втілюється найвдаліше?
Тут важливе взаєморозуміння архітектора та інвестора. На жаль, є багато цікавих нереалізованих проектів, коли ідея залишилася ідеєю. Те, що вона все-таки втілюється, часто базується на балансі компромісів обох сторін, а також у великій мірі на досвіді, професіоналізмі, інтелекті архітектора, а з другого боку – розумінні і довірі забудовника. Знайти такий баланс ідей і грошей буває дуже важко. Буває таке, що гроші є, але замовник таке «чудить»! (сміється) Я радію, що моя ідея знайшла таке достойне втілення.
Інший Ваш фаховий проект – керівництво Волинською організацією Національної спілки архітекторів України. На Вашу думку, в якій мірі сьогодні фаховість формує архітектурний імідж нашого міста?
Я вважаю, що в Луцьку склався надзвичайно потужний колектив архітекторів. Мене дуже радує той незаперечний факт, що найкращі і найактивніші архітектори сьогоднішнього Луцька є нашими колегами-спілчанами. Однак, я не дуже задоволений сучасною архітектурою міста. Мені б хотілося, щоб наше місто – а воно мені набагато гарніше своєю історією, архітектурою за інші міста України – виглядало більш привабливо і оригінально. Навіть активна забудова, яка зараз у нас відбувається, є в основному житловою, точковою. Я вважаю, що влада міста не приділяє достатньої уваги співпраці з фахівцями. Мені це прикро. Подорожуючи, я маю можливість порівняти з іншими містами: Івано-Франківськом, Чернівцями… Луцьк міг би бути набагато цікавішим, яскравішим. Я маю на увазі, насамперед, центральні вулиці міста: пішохідну Лесі Українки, проспект Волі, Старе місто…
На Ваш погляд, які фактори визначають європейськість у архітектурі Луцька?
Це, я вважаю, не лише архітектура визначає. Європейськість повинна проявлятися у наших поглядах, помислах і діях. І це стосується кожного жителя міста! Тоді народжується взаєморозуміння між владою і фахівцями, взаємодія між усіма суміжними сферами, які діють злагоджено, чітко визначаючи спільну мету. А що стосується архітектури, то це залучення молодого фахового покоління архітекторів з новими ідеями до формування іміджу міста, а також до нашої спілки.
Європейське місто – це зелене місто. Для мене показник – те, в якому стані знаходяться зелені насадження, сквери і парки міста. Грамотні транспортні розв’язки, якісні дороги, пішохідні підземні переходи там, де вони доречні, продумані паркінги і т.п. – все це загалом створює комфорт для проживання і перебування у місті. А визначає це все довіра до професіоналів, на співпраці з якими будується вся стратегія розвитку міста. І я маю на увазі не лише архітектора. Це і грамотний управлінець, педагог, будівельник, поліцейський… Уся громада міста, кожен у своїй професії.
Національна спілка архітекторів України відзначає солідний 80-річний ювілей. Які нові напрямки розвитку спілчанства Ви вважаєте сьогодні актуальними?
Дійсно, це поважна річниця для фахової спільноти! Зараз при спілці організовується ще нове відділення – Архітектурна Палата, в яку ввійдуть ті архітектори, які атестуються для проектної діяльності на відміну від тих архітекторів, які займаються викладанням, управлінською чи громадською діяльністю. Звичайно, ми активно розширюємо свою співпрацю з європейськими колегами у різних форматах. Спілка живе та успішно працює. А у День архітектури мені хочеться сердечно привітати своїх колег-спілчан та побажати їм натхнення у роботі, творчих злетів та втілення усіх задумів!Ознайомитися з інформацією про переможців конкурсу Національної спілки архітекторів України «ІНТЕР’YEAR 2017» можна за посиланням: http://interyear.com.ua/2017/category/pobediteli/
Фото проекту надані Тарасом Рабаном
Фото події – Романа Власюка (Київ)
Марія Пилипчук
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 4
Тетяна
Показати IP
30 Червня 2017 23:22
Мої поздоровлення Тарасу Веніаміновичу! З перемогою! З Днем архітектора!
Студент архітектури
Показати IP
1 Липня 2017 00:55
Вау... Оце справжній архітектор. Не те що ті старигани з совковим мисленням. Забудували пів Луцька куполами, і називають це сучасністю.
Надія
Показати IP
1 Липня 2017 08:00
Гарна стаття і фото до Дня архітектури
Олег
Показати IP
1 Липня 2017 12:37
Пропоную вернути Рабана на посаду директора заповідника Старе місто.
Завтра у Луцьку прощатимуться з Героєм Юрієм Шаблевським
Сьогодні 14:47
Сьогодні 14:47
«Кєдр», «Орєшнік» чи таки «Рубєж»: що відомо про балістику, якою Росія вдарила по Дніпру
Сьогодні 14:30
Сьогодні 14:30
На Волині військовий і цивільний намагалися переправити трьох чоловіків до Білорусі через «зеленку»
Сьогодні 14:13
Сьогодні 14:13
Затримали бабусю і онучку з Волині, які обікрали 87-річну одеситку на понад 100 тисяч
Сьогодні 13:41
Сьогодні 13:41
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.